Справа №430/2433/21
Провадження №3/430/863/21
09 грудня 2021 року смт. Станиця Луганська
Суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Дьоміна О.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли із ВП №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Луганськ, громадянки України, ФОП « ОСОБА_1 », зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за ст. 44-3 КУпАП,-
До суду надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, згідно з яким вона 04.11.2021 року о 09 год. 44 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , будучи ФОП « ОСОБА_1 », у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », здійснювала господарську діяльність, а саме: продаж одягу та дитячих іграшок без сертифікату повного курсу щеплення, чим порушила правила карантину, згідно до п.3-5 Постанови КМУ від 09.12.2020 року за №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ст. 44-3 ч. 1 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» від 14.10.2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.
У судовому засіданні адвокат Михайлюк А.Г., який виступав в інтересах ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_1 вину не визнає, пояснив суду, що в неї є виписка із медичної карти амбулаторного хворого від 12.10.2021 року, що вона перехворіла короновірусом, а тому їй відтерміновано щеплення від Covid не раніше ніж через два тижні. Про це вона вказувала поліцейському під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, однак цього не взяли до уваги.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно приписів ч. 1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.
Вирішуючи справи цієї категорії, суди повинні керуватися Конституцією України, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31 жовтня 2003 року), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27 січня 1999 року), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15 травня 2003 року), Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон), Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами України, а також практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У цьому аспекті слід зауважити, що рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП виражається в порушенні правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
За своєю юридичною конструкцією диспозиція частини 1 статті 44-3КУпАП є бланкетною, тому серед обов'язкових ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, є наведення конкретного нормативно-правового акту, який покладає на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності певні обов'язки щодо дотримання правил карантину, санітарно - гігієнічних, санітарно - протиепідемічних правил і норм і яких така особа не дотрималася, порушивши таким чином законодавчі приписи.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2021 року інспектором з СУП ВП Щастинського РВП ГУНП Луганській області старшим лейтенантом поліції Замогильним О.І. складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП . При цьому зміст правопорушення полягає в тому, що в порушення вимог правил карантину, згідно до п.3-5 Постанови КМУ від 09.12.2020 року за №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», ОСОБА_1 04.11.2021 року о 09 год. 44 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , будучи ФОП « ОСОБА_1 », у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », здійснювала господарську діяльність, а саме: продаж одягу та дитячих іграшок без сертифікату повного курсу щеплення.
Згідно письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявних в матеріалах справи, ОСОБА_1 пояснила, що вона вину не визнає, окрім цього на момент перевірки вона мала одну дозу вакцинаціі, також, зазначила що вона перехворіла короновірусом та має підтвердження цього факту, а саме довідку лікаря.
Згідно письмових пояснень начальника Відділу державного нагляду Держпродспоживслубжи 04.11.2021 року о 09:44 було здійснено моніторингову перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а саме ФОП « ОСОБА_1 », у ході перевірки виявлено, що ОСОБА_1 здійснювала свою підприємницьку діяльність без повного курсу вакцинації дводозної вакцини, без довідки про одужання та без ПЛР-тесту (негативного тестування) кожні 72 години. Також, зазначено, що довідки про одужання у ОСОБА_1 при собі не було.
Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, ОСОБА_1 захворіла респіраторною інфекцією COVID-19 клінічно. Захворіла гостро з 28.09.2021 року, за медичною допомогою звернулася 06.10.2021 року. При огляді сімейним лікарем проведено експрестестування на виявлення поверхневого антигену до COVID-19 SARS-CоV-2-тест негативний, рентгенографія ОГК. Назначено амбулаторне лікування. Хвора виписана з одуженням 12.10.2021 року. Проведене лабораторне дослідження на виявлення антитіл до SPIKE-білку коронавірусу - результат позитивний 181,4 (N більше 25). Хворій була запропонована планова вакцинація від COVID-19 SARS-CоV-2. Рекомендована вакцинація від COVID-19 SARS-CоV-2 не раніше ніж через два тижні.
Згідно міжнародного свідоцтва про вакцинацію/профілактику ОСОБА_1 була вакцинована першою дозою вакцини BioNTech Manufacturing GmbH BioNTech Manufacturing GmbH FK0115 01.11.2021 року. 22.11.2021 року ОСОБА_1 вакцинована другою дозою вакцини BioNTech Manufacturing GmbH BioNTech Manufacturing GmbH FK0592.
Так, в протоколі, в графі «склад адміністративного правопорушення» посадовою особою, яка склала протокол зазначено, що ОСОБА_1 «порушила п. 3-5 пп. 1 постанови КМУ № 1236».
В п. 3-5 постанови КМУ від 09 грудня 2020 року №1236 вказано, що на території регіонів, на яких установлений “червоний” рівень епідемічної небезпеки, додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, забороняється: приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які торгують товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами гігієни та побутовою хімією, засобами зв'язку, друкованими засобами масової інформації, ветеринарними препаратами, кормами, насінням і садивним матеріалом (квітами, рослинами), добривами, засобами захисту рослин, без обмеження доступу відвідувачів до інших товарів, представлених в асортименті зазначених суб'єктів господарювання.
Цим же пунктом встановлено, що обмеження, передбачені підпунктами 1-7, 9, 14 та 16 цього пункту, не застосовуються за умови наявності у всіх учасників (відвідувачів, користувачів), крім осіб, які не досягли 18 років, та організаторів заходу (співробітників закладу, ринку) негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, яке проведене не більш як за 72 години до здійснення заходу (відвідування закладу, ринку), або документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, міжнародного, внутрішнього сертифіката або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою однодозної вакцини або двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров'я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).
Згідно роз'яснення МОЗ України від 29.10.2021 року - вакцинація від COVID-19 може бути протипоказана тимчасово - COVID-19 в анамнезі. Вакцинацію може бути відтерміновано на 3 місяці від часу перебігу COVID-19 або здійснена раніше, але не раніше ніж через 28 днів від першого дня появи симптомів або лабораторного підтвердження діагнозу COVID-19 методом ПЛР/визначення антигену вірусу SARS-CoV-2. Якщо людина захворіла на ковід після отримання першої дози антиковідної вакцини, друга доза може бути введена відповідно до затверджених схем вакцинації конкретних вакцин, але не раніше ніж через 28 днів від першого дня появи симптомів або лабораторного підтвердження діагнозу COVID-19. Термін дії довідки - до 3-х місяців.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого про те, що ОСОБА_1 захворіла респіраторною інфекцією COVID-19 клінічно. Захворіла гостро з 28 .09.2021 року, за медичною допомогою звернулася 06.10.2021 року. При огляді сімейним лікарем проведено експрестестування на виявлення поверхневого антигену до COVID-19 SARS-CоV-2-тест негативний, рентгенографія ОГК. Назначено амбулаторне лікування. Хвора виписана з одуженням 12.10.2021 року. Проведене лабораторне дослідження на виявлення антитіл до SPIKE-білку коронавірусу - результат позитивний 181,4 (N більше 25). Хворій була запропонована планова вакцинація від COVID-19 SARS-CоV-2. Рекомендована вакцинація від COVID-19 SARS-CоV-2 не раніше ніж через два тижні. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 04.11.2021 року серії ВАБ №637320, подія мала місце 04.11.2021 року, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 порушення п. 3-5 постанови КМУ від 09 грудня 2020 року №1236 та вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст.44-3 КУпАП.
Враховуючи докази по справі, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №637320 від 04.11.2021 року, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.44-3 КУпАП, а тому, оцінивши надані суду докази, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 164, 247, 251, 252 КУпАП, суддя,-
Закрити провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за ч.1ст.44-3 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.П. Дьоміна