Справа № 345/5265/21
Провадження № 3/345/1491/2021
07.12.2021 м.Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Якимів Р.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, за ч. 1 ст.130 КУпАП,
ОСОБА_1 20.11.2021 року о 13.30 год. в с. Сівка-Калуська по вул. Франка Калуського району керував транспортним засобом ВАЗ 21011 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча судом вживалися заходи щодо належного повідомлення його про дату, час та місце слухання справи у встановленому законом порядку за відомою суду адресою його проживання. Клопотання про відкладення не подавав.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а також зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (пункт 69).
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41).
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність.
Отже, суд, враховуючи, що протокол відносно ОСОБА_1 складений 20.11.2021 у його присутності, тобто з даного моменту він знав про наявність справи, суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягається до відповідальності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненому доводиться відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №0031540 від 20.11.2021 (а.с. 1), який складено відповідно до вимог діючого законодавства, що відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Документи про право керування не вилучалися. З протоколом ОСОБА_1 ознайомився та засвідчив своїм підписом (а.с.1);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд проводився у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, порушення мови, нестійка хода. Від огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, вказаний акт ним підписано (а.с.2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в Калуську ЦРЛ, складеного 20.11.2021 у зв'язку з виявленими поліцейським ознаками алкогольного сп'яніння (а.с.3).
- поясненням свідків ОСОБА_2 ОСОБА_3 від 20.11.2021. які вказали, що їх було запрошено співробітниками поліції в якості свідків при складанні адміністративного протоколу відносно водія ОСОБА_1 який в їх приступності відмовився у встановленому законом порядку пройти перевірку для визначення стану алкогольного сп'яніння, що засвідчили своїми підписами (а.с.4,5);
- відеозаписами на оптичному диску СD-R 700 МB (а.с.8), на яких зафіксовано як ОСОБА_1 керує транспортним засобом. На пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння відмовляється, та визнає що вживав алкогольні напої.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, закріплено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з п. 12 розділу ІІ вказаної Інструкції "Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів", у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції(п.8 Розділу ІІ).
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, на вимогу поліцейського відмовився пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, накладаючи стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу: те, що вперше притягується до адміністративної відповідальності.
Обставин, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 та обставин, які обтяжують його відповідальність, суд не встановив.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому ним правопорушенню та його особі, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф сплатити за наступними реквізитами: отримувач ГУК в Ів.-Франк.об/Ів.-Фран.о/ 21081300, код отримувача (ЄДРПОУ)- 37951998, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (IBAN) - UA148999980313070149000009001.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ м.Калуш/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA738999980313151206000009614 , код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір в розмірі 454 грн.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 10 діб з часу проголошення.
Суддя: