Справа №339/396/21
69
2/339/162/21
09 грудня 2021 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Головенко О. С.
секретаря судового засідання Ганчар Т.І.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
встановив:
17 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою, в якій просить стягувати на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частиних усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що сімейне життя з відповідачем не склалося, протягом трьох місяців проживають окремо. Відповідач не бере участі у вихованні сина та не надає коштів на його утримання, хоч працює на заправці ОККО в м.Долина.
Для забезпечення дитини належного і комфортного проживання, вона витрачає всі зароблені нею кошти, оскільки його одягає, посилено харчує, лікує, купляє всі необхідні речі. Однак, її доходів не вистачає, щоб в повній мірі забезпечити матеріально сина.
19 листопада 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач подав заяву про визнання позовних вимог та не заперечував щодо задоволення позову в розмірі, зазначеному в позовній заяві, підтвердивши що дійсно офіційно працевлаштований на заправці ОККО в м.Долині, де отримує .
Так, згідно ст. 206 ЦПК України, відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, вислухавши вступне слово позивача, відповідача, повно та всебічно з"ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до висновку про прийняття визнання відповідачем позову та задоволення позовних вимог, оскільки таке визнання не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси третіх осіб.
Законодавство України встановлює пріоритет інтересів дітей при вирішенні сімейних спорів (ч.8 ст.7 СК України), а також зобов'язує дотримуватись засад рівності їх прав щодо батьків (ст.142 СК України) та справедливості у врегулюванні сімейних відносин (ч.9 ст.7 СК України).
Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. Сімейного кодексу України під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Згідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до роз'яснень, що надані у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обовязків щодо дитини.
Як вбачається з матеріалів справи, спір виник з приводу сімейних відносин щодо розміру витрат на утримання дитини.
Встановлено, що за час перебування сторін в шлюбі (а.с.5), в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).
На даний час подружжя проживають окремо, син ОСОБА_3 перебуває на утриманні позивача, проживаючи з нею, а тому саме позивач здійснює витрати на утримання дитини.
Згідно ч. 1-3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як встановлено судом, відповідач на даний час офіційно працевлаштований, працює оператором на заправці ОККО в м. Долина та має задовільний стан здоров"я.
Позивач, у відповідності до ч.3 ст.181 СК України, скористалася своїм правом, звернувшись із позовом про стягнення аліментів шляхом їх присудження у частці від доходу відповідача, який є батьком дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Таким чином, суд приходить до переконання, що оскільки утримання неповнолітньої дитини є обов'язком батьків, а відповідач офіційно працевлаштований, то позовні вимоги про стягнення аліментів в частці від доходу підлягають до задоволення.
При визначенні розміру аліментів суд, з додерженням вимог ст.182 СК України, враховує загальний матеріальний стан відповідача, який на даний час офіційно працевлаштований, отримує заробітню плату, відсутність в нього інших осіб, яких він зобов'язаний утримувати, стан здоров"я дитини та фактичного приділення позивачем більше сил та засобів на її виховання та розвиток через проживання дитини з нею, в той час, як відповідач являється особою молодого віку, є працездатним, може і повинен знаходити діяльність, яка б дозволила йому забезпечити належний рівень існування дитини, яка має право на утримання за його рахунок.
А, відповідно, він повинен, і має можливість докладати всіх зусиль для надання повноцінного утримання своєї дитини, яка в силу свого віку не може забезпечити себе усім необхідним.
При таких обставинах, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача аліментів в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, вважаючи, що аліменти у вказаному розмірі є гарантованими, справедливими, розумними та необхідними для забезпечення гармонійного розвитку дитини та не є непосильними для відповідача.
Окрім того, і сам відповідач, подаючи заяву, визнав позовні вимоги позивача та вказав, що він спроможний сплачувати аліменти саме в такому розмірі.
Згідно зі статтею 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
При цьому, із вказаним позовом позивачка звернулась до суду 17 листопада 2021 року, а тому аліменти стягуються з цієї дати.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, тому відповідач у відповідності до вимог ч.6 ст. 141 ЦПК має сплатити судовий збір в сумі 908,00 грн. в дохід держави.
На підставі наведеного, ст.180-184 Сімейного кодексу України, керуючись ст.141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 :
- на користь ОСОБА_1 щомісячно аліменти в розмірі ј частини з усіх видів його доходу щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного вікуна утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- судовий збір в дохід держави в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Стягнення аліментів розпочати з 17 листопада 2021 року і проводити до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання :
ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , паспорт ID-картка, видана ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстраціїАДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 - реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Дрогобицьким МРВ УМВС України у Львівській області, 19 серпня 2005 року, місце реєстрації АДРЕСА_2 .
Суддя Головенко О.С.