Справа № 196/1091/21
№ провадження 3/196/490/2021
09 грудня 2021 року суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Руснак А.І., розглянувши справу про адміністративні правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого охоронцем на ООО «Ліверпуль», мешканця АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП,-
Згідно протоколу серії ОБ № 034234 від 30.10.2021 року, 30 жовтня 2021 року о 22.00 годині, в с.Єгорино по вул.Орільській Царичанського району, водій ОСОБА_2 керував автомобілем марки ВАЗ21124 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: від водія було чутно різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що підтверджується відеофіксацією, чим порушив п.2.5 ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину не визнав та пояснив, що від проходження огляду на стан сп'яніння він не відмовлявся, однак працівниками поліції пройти тест за допомогою газоаналізатора запропоновано йому не було, вони лиш запитали його чи не поїде він в лікарню. Однак він почувався добре, і вважає, що якщо у працівників поліції були підстави вважати, що він керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, то повинні були спочатку запропонувати огляд з використанням спеціальних технічних засобів. Тому вважає, що пропозиція поліцейського поїхати в лікарню без жодних роз'яснень причини такої поїздки не є встановленим законом порядком огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому не вбачає в своїх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження в справі підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У силу ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються:
1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності;
2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання;
3) акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння;
4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Крім того, відповідно до п.п. 6, 7 Розділу І вищевказаної Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Однак, із наданих матеріалів справи, в тому числі із переглянутого в судовому засіданні диску із відеозаписом події, не вбачається можливості встановити чи була працівником поліції здійснена пропозиція водію ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера або в медичному закладі, що є грубим порушенням п. 7 розділу І даної Інструкції. Адже долучений до матеріалів відеозапис не містить звуку взагалі.
Крім цього, в матеріалах справи відсутнє направлення на проведення медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_2 .
Згідно із роз'ясненнями п. 24 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії слід звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП, у ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Отже, вищезазначені порушення, допущені під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_2 , а також під час оформлення даного матеріалу про адміністративне правопорушення, позбавляють суд можливості встановлення вини ОСОБА_2 у порушенні п. 2.5 ПДР України.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду із прав людини, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. («Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року).
Так, практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України, фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо вини тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Будь-яких інших доказів, крім відеозапису, співробітниками поліції суду не надано, а рапорт та протокол не можуть бути достатніми та єдиними доказами вчинення вказаного правопорушення.
Отже, вважаю, що в ході судового розгляду не добуто прямих, безспірних і безсумнівних доказів вини ОСОБА_2 , тому провадження по справі слід закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284 ч. 1 п. 3 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 130 ч. 1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення у його діях.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Царичанського районний суд Дніпропетровської області.
Суддя: А.І. Руснак