Справа № 196/967/21
№ провадження 2/196/677/2021
09 грудня 2021 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Руснака А.І.
секретаря судового засідання: Кузнецової Г.С.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 24.10.2020 року о 16.10 год. в смт Царичанка Дніпропетровської області на вул. Царичанська в смт Царичанка Дніпропетровської області, в районі розташування будинку №100, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем Hyundai Santa Fe реєстраційний номер НОМЕР_1 , виконуючи маневр обгону, не переконався в його безпечності та здійснив зіткнення з автомобілем BYD S-6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під його керуванням, який рухався попереду та подав сигнал покажчика лівого повороту, в результаті чого сталося ДТП, під час якого автомобілі зазнали механічних пошкоджень, та тілесних ушкоджень.
Постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 31.01.2021р. у справі №196/1224/20 ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст.124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. на користь держави.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18.05.2021р., у справі №196/1224/20, вищезазначену постанову Петриківського районного суду від 13.01.2021р. у справі №196/1224/20 було скасовано та прийнято нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 по ст.124 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення ст.124 КУпАП.
Фактично вказаною постановою Дніпровського апеляційного суду було досліджено обставини ДТП за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що мала місце 24.10.2020 року, та встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, а відтак і наслідки у вигляді спричинення шкоди ОСОБА_1 , настали внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог п.п.10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України, а невідповідність його дій вимогам п.12.3 ПДР з технічної точки зору перебуває у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Постанова Дніпровського апеляційного суду набрала законної сили 18 травня 2021 року, з моменту проголошення та до теперішнього часу залишається чинною.
Вважає за доцільне вказати, що вимогам ч.6 ст.82 ЦПК України визначено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Вбачається, що ДТП сталася в зв'язку з порушенням з боку ОСОБА_2 п.12.3 ПДР, що як наслідок призвело до пошкодження транспортного засобу, який перебував на законних підставах у його володінні, та власником якого, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , являвся ОСОБА_3 .
Тобто пошкодження його майна та спричинення шкоди здоров'ю відбулося внаслідок порушення ПДР з боку ОСОБА_2 , яке перебуває у прямому причинному зв'язку з наслідками у вигляді пошкодження майна та спричинення йому тілесних ушкоджень.
В результаті вищезазначеної ДТП, яка сталася з вини відповідача, йому було спричинено матеріальну та моральну шкоду.
Так, в результаті ДТП було пошкоджено автомобіль BYD S-6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебував у його володінні.
Згідно звіту №05-11-20Р про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля BYD S-6, реєстраційний номер НОМЕР_2 вартість матеріального збитку, завданого власнику легкового автомобіля, в результаті його пошкодження при ДТП складає 60 825.96 грн.
Слід зазначити, що оплата проведення вищезазначеного Звіту про оцінку про оцінку транспортного засобу була здійснена за його рахунок, та склала 2 200 грн., що підтверджується товарним чеком №06/12-20 від 06.12.2020р.
На момент вчинення ДТП, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ТДВ «СК «Кредо», що підтверджено полісом №АР368883.
ТДВ «СК «Кредо» здійснило виплату страхового відшкодування матеріальної шкоди в сумі 57 841 грн., що повністю відповідало сумі матеріальної шкоди, визначеної Звітом №05-11-20р, за різницею суми податку на додану вартість в розмірі 2 984 грн. 93 коп.
До даного часу на його користь не було відшкодовано витрати в розмірі 2200 грн., що були понесені ним в якості оплати замовлення та виконання Звіту 05-11-20Р про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля BYD S-6.
Вказані збитки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, так як не охоплюються лімітом страхової відповідальності ТДВ «СК «Кредо».
Зазначає, що в зв'язку з ДТП він отримав тілесні ушкодження, для визначення яких був змушений звертатися до КЗ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» ДОР.
За результатами звернення на його адресу було видано висновок спеціаліста судово-медичного експерта №3271 від 30.11.2020 року, який відповідно був отриманий ним на договірній основі, на умовах оплати в розмірі 425 грн. 16 коп.
Крім того, було понесено витрати в розмірі 600 грн., на оплату пального транспортного засобу, при відвідуванні КЗ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» ДОР в м.Дніпро 12.11.2020 та 25.11.2020 року.
Таким чином, вважає, що на його користь з ОСОБА_2 підлягає стягненню грошові кошти на загальну суму 1025,16 грн., понесені у зв'язку з проведенням судово-медичного обстеження та отримання висновку спеціаліста судово-медичного експерта.
Загальна сума матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню становить 3 225,16 грн.
Також йому спричинено моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях та фізичному болі, яких він зазнав під час раптового пошкодження його приватного майна, а також спричинення шкоди здоров'ю.
Йому було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, поверхневих забійних ран або глибоких саден в лобній області по центру ближче до межі росту волосся, що спричинені від дії твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею або при ударі об такий. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень. Факт спричинення тілесних ушкоджень підтверджується Висновком спеціаліста судово-медичного експерта №3271 від 30.11.2020 року.
Вказав, що був вимушений в період з 26.10.2020 року по 03.11.2020 року перебувати на стаціонарному лікуванні в КП «Царичанська ЦЛ» ЦСР». А також перебував на тривалому амбулаторному лікуванні, з закриттям лікарняного листа 14.11.2020 року.
В момент пошкодження транспортного засобу він відчув страх за власне життя та здоров'я, так як зіткнення транспортних засобів відбулось раптово, супроводжувалось різким шумом і сильним ударом. Ці обставини викликали сильне душевне хвилювання, що призвело до погіршення самопочуття безпосередньо після пригоди, викликало депресивний стан. Сам по собі факт пошкодження транспортного засобу викликало у нього моральні страждання, так як в результаті зіткнення автомобілів було пошкоджено досить цінну річ, на придбання якої ним витрачено особисті кошти, які тривалий час накопичувались. Безпосередньо в момент вчинення ДТП, він відчув гострий біль, який супроводжував його і в подальшому декілька тижнів, так як характер спричинених ушкоджень постійно створював больовий ефект навіть від незначних доторкань чи рухів.
В зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями був вимушений проходити стаціонарне лікування в медичній установі, що призвело до зміни умов його проживання, викликало додаткові душевні страждання.
Додаткових моральних страждань йому завдає антисуспільна поведінка відповідача, який після спричинення майнової шкоди, відмовляється приймати участь у відшкодуванні спричиненої шкоди, не висловлює жалю з приводу вчиненого, не виказує вибачень.
На підставі викладеного прохає стягнути з ОСОБА_2 на його користь в рахунок відшкодування завданої шкоди, грошові кошти в розмірі 18 225,16 грн., що складається із матеріальної шкоди в розмірі 3 225.16 грн, моральної шкоди в розмірі 15 000 грн., стягнути понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 22 жовтня 2021 року по даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України роз'яснено учасникам справи про її розгляд без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також було надано строк для подання відповідачем відзиву на позов.
Вказану ухвалу та копію позовної заяви з додатками було направлено відповідачу 28.10.2021р. та отримано ним особисто 02.11.2021р.
29 листопада 2021 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла заява, в якій відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнає, прохає відмовити в задоволенні позову у зв'язку зі сплатою грошових коштів в повному обсязі
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ч.2 ст.78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.
Отже, з урахуванням вимог ч.6 ст.82 ЦПК України, розглядаючи дану справу, що стосується правових наслідків дій відповідача ОСОБА_2 , з врахуванням постанови Дніпровського апеляційного суду від 18.05.2021, доказуванню та встановленню підлягає лише розмір завданих відповідачем збитків, що заподіяні внаслідок порушення ним Правил дорожнього руху України.
Судом встановлено, що 24.10.2020 року о 16.10 год. в смт Царичанка Дніпропетровської області на вул. Царичанська в смт Царичанка Дніпропетровської області, в районі розташування будинку №100, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем Hyundai Santa Fe реєстраційний номер НОМЕР_1 , виконуючи маневр обгону, не переконався в його безпечності та здійснив зіткнення з автомобілем BYD S-6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під його керуванням, який рухався попереду та подав сигнал покажчика лівого повороту, в результаті чого сталося ДТП, під час якого автомобілі зазнали механічних пошкоджень, та тілесних ушкоджень.
Постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 31.01.2021р. у справі №196/1224/20 ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. на користь держави (а.с.10. 11).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18.05.2021р., у справі №196/1224/20, постанову Петриківського районного суду від 13.01.2021р. у справі №196/1224/20 було скасовано та прийнято нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 по ст.124 КУпАП - закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення ст.124 КУпАП, виходячи з наступного.
Стаття 124 КУпАП, яка інкримінується ОСОБА_2 , є бланкетною, то при провадженні у справі необхідно з'ясовувати, серед іншого, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень, із відповідним закріпленням вказаних норм, як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові судді.
З протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_2 ставиться в провину те, що він порушив п.14.2 б) Правил дорожнього руху України, а саме перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч.
Разом з цим, згідно висновку експерта № СЕ-19/104-21/8816-ІТ від 19 квітня 2021 року дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п.10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України, а невідповідність його дій вимогам п.12.3 ПДР з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, під час апеляційного перегляду було встановлено, що ОСОБА_2 не порушував п.14.2б) ПДР України, який ставиться йому в провину протоколом про адміністративне правопорушення.
Так встановлено, що в результаті ДТП було пошкоджено автомобіль BYD S-6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебував у володінні позивача.
Згідно звіту №05-11-20Р про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля BYD S-6, реєстраційний номер НОМЕР_2 вартість матеріального збитку, завданого власнику легкового автомобіля, в результаті його пошкодження при ДТП складає 60 825.96 грн. (а.с.15-19).
При цьому, оплата проведення вказаного Звіту про оцінку транспортного засобу була здійснена за рахунок позивача та склала 2 200 грн., що підтверджується товарним чеком №06/12-20 від 06.12.2020р. (а.с.20).
На момент вчинення ДТП, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ТДВ «СК «Кредо», що підтверджено полісом №АР368883 (а.с.14).
ТДВ «СК «Кредо» здійснило виплату позивачу страхового відшкодування матеріальної шкоди в сумі 57 841 грн., що повністю відповідало сумі матеріальної шкоди, визначеної Звітом №05-11-20р, за різницею суми податку на додану вартість в розмірі 2 984 грн. 93 коп.
Позивач вважає виплачену суму страхового відшкодування в розмірі 57 841 грн. належним відшкодуванням шкоди, спричиненої в результаті пошкодження транспортного засобу відповідачем.
Проте, позивачем були понесені витрати по оплаті послуг оцінювача ОСОБА_4 по встановленню вартості завданого внаслідок ДТП матеріального збитку в сумі 2200 грн., які на час звернення позивача з даним позовом до суду не були відшкодовані відповідачем.
Крім цього, відповідно до Висновку спеціаліста судово-медичного експерта №3271 від 30.11.2020, у позивача ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, поверхневих забійних ран або глибоких саден в лобній області по центру ближче до межі росту волосся, що спричинені від дії твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею або при ударі об такий. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с.21-24).
При цьому, позивачем були понесені витрати на оплату за проведення судово-медичного обстеження та отримання висновку експерта в сумі 425,16 грн., а також витрати на оплату пального транспортного засобу при відвідування КЗ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» ДОР» в м.Дніпро 12.11.2020 та 25.11.2020 (а.с.25-28).
Таким чином, сума матеріальної шкоди, яку позивач прохає стягнути з відповідача становить 3225,16 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Загальні положення про відшкодування шкоди передбачені главою 82 ЦК України. Згідно змісту ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст.22 ЦК України, оскільки ч.1 визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Відповідно до ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення ушкодженої речі.
Відповідно до ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є в тому числі діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності тощо) володіє транспортним засобом, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Разом з тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоду. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина 2 статті 1187 ЦК України).
Відповідно до роз'яснень, що викладені в пункті 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01 березня 2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Частиною 1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За нормою ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода поміж іншого відшкодовується незалежно від вини, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», при вирішенні спорів про відшкодування моральної шкоди в судовому засіданні має бути з'ясовано, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіянні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках.
В судовому засіданні встановлено, що в результаті неправомірних дій ОСОБА_2 позивачу було завдано моральних страждань, встановлено причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та наслідками що настали.
Як вбачається з позову, розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 15000 грн. та вважає, що отримання саме такої суми зможе компенсувати йому втрати морального характеру і зможе відновити порушений пригодою та її наслідками його психоемоційний стан.
Відповідачем позовні вимоги визнано та долучено до справи копію квитанції №RC_NH9BA5SWXENHRNDDRCFH від 17 листопада 2021 року з призначенням платежу: матеріальна та моральна шкода, судовий збір, отримувач ОСОБА_1 на суму 18 743,72 грн. та копію квитанції №RC_NH9BA5T39SDCWN1Y9VERD від 03 UHELYZ 2021 року з призначенням платежу: судовий збір, отримувач ОСОБА_1 на суму 391,96 грн. (а.с.35-37).
Суд, враховуючи те, що предметом спору були матеріальна шкода в сумі 3 225,16 грн. та моральна шкода в сумі 15 000,00 грн. і на момент ухвалення рішення відповідачем відшкодовано позивачу завдану шкоду на загальну суму 18 225,16 грн. повністю, приходить до висновку, що у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 слід відмовити.
Крім того, відповідно до матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір за розгляд судом позовної заяви 908,00 грн., який також сплачено відповідачем на користь позивача.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09.12.2021 року.
Суддя: А.І. Руснак .