Справа № 184/2210/21
Номер провадження 2/184/692/21
09 грудня 2021 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Томаш В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Михайлової Т.В.,
розглянувши в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Територіальна громада м. Покров в особі виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області «про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням», -
Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просять визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком АДРЕСА_1 . Посилаються на те, що їм на праві приватної власності, а саме ОСОБА_1 - 1/3 частка, ОСОБА_4 - 1/3 частка належить будинок АДРЕСА_1 . У вказаному будинку також зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після укладення договору дарування в липні 2020 року відповідач і по теперішній час у зазначеному будинку не проживає. Тому позивачі змушені звернутись з даним позовом до суду.
Позивачі в судове засідання не з'явились, але надали суду заяву, в якій просять розглянути справу у їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити, не заперечують проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не надав.
Окрім цього, на офіційному веб-сайті судової влади України розміщено оголошення про виклик до суду відповідача, з огляду на що відповідач, відповідно до п.11 ст.128 ЦПК України вважається таким, що отримав судову повістку.
Повноважний представник третьої особи - Територіальна громада м. Покров в особі виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без їх участі, при прийнятті рішення по справі покладаються на розсуд суду.
Відповідно до ст.280 ЦПК України суд зі згоди позивача ухвалив рішення про заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення за наступних підстав.
Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеним законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтями 47, 48 Конституції України закріплено право громадян на житло, як найважливішою ланкою соціально-економічного права.
Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом, згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.12.2007 року, посвідченого державним нотаріусом Панченко В.В. 26.12.2007 року за реєстровим №1761 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.12.2008 року за №21200012, ОСОБА_1 - належить на праві приватної власності 1/3 частка будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 - 1/3 частка вищевказаного будинку (а.с.10-13).
Згідно довідки №255 від 20.09.2021 року про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою - АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 (а.с.9).
Згідно Акту МКП «Житлкомсервіс» від 08.10.2021 року, зі слів сусідів було встановлено, що по АДРЕСА_1 з 2016 року не проживає ОСОБА_3 (а.с.17).
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Так, статтею 379 ЦК України зазначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
Згідно до ч.2 ст.327 ЦК України, управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.71 Житлового кодексу України «При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців».
Відповідно до ст.72 Житлового кодексу України «Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку».
Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Як випливає із зазначеної норми закону, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно при позбавлення права власності на житлове приміщення, позбавленні права користування житловим приміщенням, визнанні особи безвісно відсутньою, оголошенні фізичної особи померлою.
З огляду на те, що Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 16.11.2016р. у справі №6-709цс16, в якій Суд прийшов до висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-якій час.
Як зазначають у своєму позові позивачі, їм необхідно визнати відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування будинком для захисту своїх прав, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Таким чином, з огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та наведені норми чинного законодавства, позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є обґрунтованими, підтверджуються зібраними у справі доказами, а тому підлягають до задоволення у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.321, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 76, 81, 263, 265, 280-289 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Територіальна громада м. Покров в особі виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області «про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням» - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09.12.2021 року.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш