Справа №760/32124/21
1-кс/760/10586/21
08 грудня 2021 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , за відсутності власника майна, розглянувши клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про арешт майна, поданого за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020100090000973 від 10.02.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України,-
в провадження слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100090000973 від 10.02.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, про накладення арешту об'єкт нерухомості - квартиру, загальною площею 51,3 метрів квадратних, житлової площі 31,6 метрів квадратних за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_4 , з метою уникнення перепродажу, дарування даної квартири невстановленим особам, з позбавленням права розпорядження вищевказаним майном.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100090000973 відомості про яке 10.02.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за рапортом ст. о/у на ОВО 1 відділу 1 управління ГУ БКОЗ СБ України про те, що в ході здійснення оперативно - розшукової діяльності було отримано інформацію щодо можливих протиправних дій державного нотаріуса п'ятої Київської державної нотаріальної контори.
Крім цього, в ході досудового розслідування кримінального провадження була допитана у якості потерпілої ОСОБА_5 , яка показала, що вона орендує складське приміщення, яке розташоване у жилому багатоповерховому будинку на десятому поверсі. Там вона мешкає протягом останніх 2 місяців. Офіційно ніде не працевлаштована, але займається проведенням внутрішніх ремонтних робіт у різноманітних об'єктах нерухомості. Офіційно незаміжня, має малолітню доньку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на теперішній час мешкає разом із її матір'ю - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , м.т. НОМЕР_1 за адресою реєстрації. Так, 20.03.2013 потерпіла зареєструвала шлюб з гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який 08.06.2018 помер, про що мається відповідне свідоцтво про смерть. Приблизно о 2012 року вона почала проживати за адресою: АДРЕСА_1 , де постійно мешкав її чолові та його мати - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вищевказана квартира на праві власності належала в рівних частках чоловіку потерпілої, його матері та його батьку - ОСОБА_10 , який помер у 2002 році (точну дату вказати не можу). Так, 08.04.2013 потерпіла народила доньку ОСОБА_6 , яка на теперішній час зареєстрована у вищевказаній квартирі. Після смерті чоловіка, вона залишилась проживати у вищевказаній квартирі зі своєю донькою та свекрухою, але через деякий час разом із донькою поїхали проживати у м. Черкаси за своєю реєстрацією. Тоді потерпілій зателефонували родичі чоловіка та повідомили, що її свекруха померла 03.09.2018. Вона тоді одразу приїхала у м. Київ разом із своєю донькою, але їм не відчинив ніхто двері. Потерпіла почала телефонувати племінниці свого покійного чоловіка та почала питати чого їх не впускають у квартиру. Вона сказала, щоб її почекали, поки вона подзвонить рідному дяді покійного чоловіка (рідному брату батька чоловіка потерпілої) - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , м.т. НОМЕР_2 та попросить його відчинити двері у квартиру. У вікно вона побачила, що у квартирі ходили якісь особи та знову піднялась на 3 поверх та почала стукати у двері. В цей час до дверей з вулиці підійшов ОСОБА_11 та запитав її, що вона тут робить та сказав, щоб більше її не бачив та потерпіла з донькою поїхали у м. Черкаси. Неодноразово її у вказану квартиру ніхто не пускав та вона почала востанавлювати усі необхідні документи, які були необхідні для прийняття спадщини її донькою на вищевказану квартиру, так я вона була перша пряма наслідниця на вищевказану квартиру. Щоб надалі подати вказані документи до нотаріуса. По приходу до нотаріуса їй стало відомо, що вже відкрита спадкова справа рідною сестрою свекрухи, але вона одразу написала відмову від спадщини. Потерпіла попрямувала далі до державного нотаріусу шостої Київської державної нотаріальної контори, де надала усі необхідні документи нотаріусу - ОСОБА_12 . Вона надала направлення на отримання довідки з КП «БТІ», потерпіла принесла їй вказану довідку та вона повідомила, що згідно Закону потрібно чекати 6 місяців, щоб отримати свідоцтво про право на спадщину. Далі, пройшов вказаний строк і потерпіла приїхала до нотаріуса та вона їй повідомила, що появився договір купівлі - продажу вказаної квартири та вона не може нічого видати та сказала, що потрібно звертатися у правоохоронні органи для розгляду по вказаному факту, що остання і зробила. Пізніше їй стало відомо, що вказаний договір купівлі - продажу квартири від 26.07.2002 р. був складений між її чоловіком, його батько, його матері, як продавців та дядька її чоловіка - ОСОБА_11 , як покупця. При перегляді копії вказаного договору, потерпіла одразу зрозуміла, що він підроблений. Підписи не відповідають дійсним підписам її родичів. Крім того, 16 років з вказаним гр. ОСОБА_11 зовсім ніхто не підтримував стосунків. Згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно мені стало відомо, що нотаріус п'ятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_13 , вніс відомості про право власності на квартиру АДРЕСА_3 за гр. ОСОБА_11 за підробленим договором купівлі - продажу квартири від 26.07.2002, що підтверджується приватним нотаріусом ОСОБА_14 , яка зазначила, що такий договір вона не реєструвала. Хто саме зараз проживає у вищевказаній квартирі потерпілій невідомо, але вона часто бачить там гр. ОСОБА_11 та, що у вікнах постійно горить світло та ходять у квартирі люди.
Крім того, у ході досудового розслідування кримінального провадження була допитана у якості свідка ОСОБА_14 , яка показала, що з липня 1998 року по теперішній час вона працює на посаді приватного нотаріуса в Київському міському нотаріальному округу. ЇЇ місце роботи розташоване за адресою: АДРЕСА_4 . На питання, що їй надається для огляду ксерокопія договору купівлі - продажу квартири від 26.07.2002, серія та номер: 1021, який посвідчувався нею, що вона можете пояснити, остання відповіла, що згідно ст.8 ЗУ «Про нотаріат» та ст.65 КПК України вона може давати свідчення, що не стосуються нотаріальної таємниці. Пред'явлена їй ксерокопія вищевказаного договору містить її сканований підпис (дуже схожий на її), але пред'явлений документ нею не створювався, не посвідчувався, що підтверджується як змістом документа так і посвідчувальним написом. Зокрема, в договорі де відчужується майно неповнолітньою особою не зазначено дозвіл органу опіки та піклування. Що стосується посвідчувального напису, оскільки це пов'язано з правили діловодства та порядку вчинення нотаріальних дій, то вона може пояснити, що ніколи в своїй практиці після свого підпису не друкувала прізвище ініціали. Приватний нотаріус - не писала великими літерами. Остання завжди писала фразу - стягнуто плати за домовленістю, яка відповідає затвердженим формам. В пред'явленій копії надруковано - отримано плату за домовленістю. Номер за реєстром вказаний - 1021, але на вказану дату за реєстром номери інші. Почерк, яким написано цифри - 1021 відрізняється від її. Крім того, в посвідчувальному написі завжди зазначала та зазначає ПІБ всіх продавців, а у наданій копії документа зазначено - належність ПРОДАВЦЯМ квартири. В посвідчувальному написі не зазначено про перевірку повноважень законних представників неповнолітнього за згодою яких він діє. В п.2 договору вказано про належність продавцям квартири, але не зазначено в рівних частках або на праві спільної сумісної власності. Остання завжди зазначає вид спільної власності (часткова або сумісна). В п.4 договору вартість майна завжди зазначається цифрами та прописом, а у копії договору зазначено лише цифрами.
Під час досудового розслідування кримінального провадження №12020100090000973 відомості про яке 10.02.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України стало відомо, що згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 16.11.2018 державним нотаріусом ОСОБА_13 , П'ята київська державна нотаріальна контора, м. Київ внесено запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44165744 від 21.11.2018 12:33:37, форма власності: приватна, підстава виникнення права власності: договір купівлі - продажу квартири, серія та номер: 1021, виданий 26.07.2002, видавник: ОСОБА_14 . приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, власники: ОСОБА_11 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_3 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_4 , виданий 20.03.2001, видавник: Залізничне РУ ГУ МВС України в м. Києві, країна громадянства: Україна.
18.02.2020 постановою слідчого Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві об'єкт нерухомості - квартира, загальною площею 51,3 метрів квадратних, житлової площі 31,6 метрів квадратних за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до ст.98 КПК України - обґрунтовано визнано речовим доказому кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100090000973 від 10.02.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Так, з метою збереження речових доказів, забезпечення подальшого повного, всебічного та об'єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, з'ясування об'єктивної істини по справі, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій, орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт на вищевказане нерухоме майно.
З огляду на викладене та враховуючи, що з метою забезпечення виконання вироку суду в частині можливого цивільного позову чи можливої конфіскації майна, а також з метою застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру, а також враховуючи, що вищевказане нерухоме майно, фактично є майном, на яке було спрямоване вказане правопорушення, тобто предметом кримінального правопорушення та об'єктом кримінально протиправних дій, і не забезпечення схоронності якого може призвести до його зникнення, втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, є необхідність накласти арешт на нерухоме майно.
У судове засідання прокурор не з'явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та просив задовольнити, з мотивів у ньому наведених та просив задовольнити.
Враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання в силу ч.2 ст.172 КПК України можливо здійснити без повідомлення власника майна.
Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, вивчивши матеріали клопотання, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Клопотання про арешт майна щодо змісту відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
До клопотання додані копії документів та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення даних з приводу кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п. 1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п. 3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначеною, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як убачається з витягу з кримінального провадження № 12020100090000973 від 10.02.2020, внесено відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
При цьому, прокурор у клопотанні просить накласти арешт на об'єкт нерухомості - квартиру, загальною площею 51,3 метрів квадратних, житлової площі 31,6 метрів квадратних за адресою: АДРЕСА_1 , з позбавленням права розпорядження вищевказаним майном з метою збереження речового доказу, забезпечення подальшого повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального провадження, з'ясування об'єктивної істини по справі.
Дані матеріалів клопотання свідчать про те, що 18.02.2020 постановою слідчого Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві об'єкт нерухомості - квартира, загальною площею 51,3 метрів квадратних, житлової площі 31,6 метрів квадратних за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до ст.98 КПК України - обґрунтовано визнано речовим доказому кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100090000973 від 10.02.2020за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Переконливі докази таким висновкам прокурора містяться в матеріалах кримінального провадження, що долучені до клопотання, а тому слідчий суддя з цими висновками погоджується.
Також, матеріалами клопотання підтверджується, що кримінальне правопорушення було вчинено, а нерухоме майно є речовим доказом, у зв'язку з тим, що є об'єктом кримінального правопорушення, клопотання слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 100, 131, 132, 170 -173 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про арешт майна, поданого за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020100090000973 від 10.02.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні №12020100090000973, а саме: квартиру, загальною площею 51,3 метрів квадратних, житлової площі 31,6 метрів квадратних за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_4 , з позбавленням права на розпорядження вищевказаним майном.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника та/або слідчого у даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1