СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/9046/21
пр. № 2-а/759/171/21
20 вересня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Журибеди О.М.,
при секретарі Мурга Т.С.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та з акриття провадження у справі,
Представник позивача Старцев Ю.К. 05.05.2021 року звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, яким просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4121690 винесену інспектором 3 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в м. Києві старшим лейтенантом Негодою С.С., закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення та стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.04.2021 року відносно нього інспектором 3 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в м. Києві старшим лейтенантом Негодою С.С. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН № 4121690 про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн. Відповідно до якої він, 25.04.2021 року о 20 год. 55 хв. в м. Києві по вул. Кільцева дорога, 12, керував мопедом з електродвигуном потужністю 2 кВт та не мав права керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 а ПДР України. Зазначив, що він керував механічним транспортним засобом, а тому винесена постанова інспектором 3 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в м. Києві старшим лейтенантом Негодою С.С. не правомірна та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
11.05.2021 року ухвалою суду прийнято позовну заяву та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що інспектором 3 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в м. Києві старшим лейтенантом Негодою С.С. була винесена постанова серії ЕАН № 4121690 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн. (а.с.10-12)
Відповідно до вищевказаної постанови ОСОБА_1 25.04.2021 року о 20 год. 55 хв. в м. Києві по вул. Кільцева дорога, 12, керував мопедом з електродвигуном потужністю 2 кВт та не мав права керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 а ПДР України.
Як стверджує позивач у своєму позові, він керував мопедом марки «BIZMO 2», тип двигуна: 2 кВт , що підтверджується матеріалами справи, а саме: договором оренди транспортного засобу від 08.04.2021 року.
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, передбачено, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини й механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
З огляду на наведене транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна перевищує встановлену вказаним визначенням межу. Водночас для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння жодних обмежень щодо технічних характеристик останнього відповідною правовою нормою не передбачено.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлені статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №537/2088/17, де вказано, що правомірність постанови має гуртуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. При цьому, також зазначено, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачиться на її користь.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідачами не надано суду будь-яких належних доказів на підтвердження правомірності постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суд вважає, що достовірність змісту оскаржуваної постанови, а відповідно питання наявності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.2 КпАП України, є недоведеними.
Відповідачем не доведено правомірності свого рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому відповідно до ст.9 КАС України, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КпАП України (п.1 ч.1 ст.247 КпАП України).
Керуючись ст. 8, 9, 20, 77, 246, 250, 295 КАС України, на підставі ч. 1 ст.126 КпАП України, Постанови, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі - задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕАН № 4121690 від 25.04.2021 року інспектора 3 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в м. Києві старшим лейтенантом Негоди Сергія Сергійовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. 00 коп.
В іншій частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Журибеда