ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10349/21
провадження № 2/753/6826/21
"09" грудня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі :
головуючого судді Комаревцевої Л.В.,
за участю секретаря Гаврилюк О.В.
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 224 по вул. Кошиця, 5-А в м. Києві цивільну справу в спрощеному провадженні за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,
Позивач 25.05.2021 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення боргу за договором позики.
Позивач в обгрунтування позовних вимог вказує про те, що між ним та відповідачем 26.07.2018 було укладено договір безпроцентної позики на суму 20000 долларів США для організації закладу громадського харчування - кафе з поверненням коштів 26.07.2019. Позивачу стало відомо про те, що кошти відповідачем було використано на інші цілі і він звернувся щодо негайного повернення суми коштів і складення розписки. В середині червня 2019 року відповідач в присутності двох свідків написала розписку про одержання в позику 20000 долларів США із строком повернення 30.07.2019. 01.08.2019 відповідачем було повернуто частину коштів в розмірі 14 000 долларів США. На підтвердження повернення коштів відповідач надала розписку про залишок коштів в розмірі 6000 долларів США, сторонами було здійснено обмін розписками. Позивач зазначає про те, що відповідач не повернула кошти, що залишились, а невстановленими особами у нього було викрадено оригінал розписки на підтвердження позики в розмірі 6000 долларів США.
26.05.2021 відкрито провадження в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
04.06.2021 відповідачем надано відзив відповідно до якого вказано про те, що вона не погоджується з позовними вимогами щодо стягнення з неї 164 799 грн. 60 коп., 3% річних у розмірі 16 681 грн. 73 коп., оскільки позовні вимоги є безпідстваними та необгрунтованми, не підтверджені доказами. Вказує про те, що підтвердженням факту укладення між сторонами договору позики може бути виключно розписка або письмовий договір. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. Відповідач зазначає про те, що позивачем не доведено, що розписку було викрадено на автостоянці у м. Харкові. Поясненнями сторони чи показаннями свідка не може доводитись факт виконання грошового зобов'язання та сплати коштів. Відповідач заперечує щодо долучення скріншотів електронного листування з месенджера відповідача, оскільки на думку відповідача позивачем не дотримано порядку подання електронних доказів, оскільки паперові копії електронного доказу та скріншоти електронної переписки не засвідчені електронним цифровим підписом. Зважаючи на викладені у відзиві заперечення відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог та вирішити питання про відшкодування витрат на правничу допомогу.
16.06.2021 позивачем надано віповідь на відзив, з посиланням на ст. ст. 76, 77, 80,81 ЦПК України і зазначено про те, що він використовує усі можливі способи для доведення факту отримання відповідачем від нього позики, часткового повернення та несплати заборгованості в розмірі 6000 долларів США, що за курсом НБУ складає 164 799 грн. з розрахунку 27,4665 за 1 долар США). Позивачем зазначено про те, що згідно з позицією відповідача, викладеною у відзиві відсутність у позивача розписки підтверджує факт відсутності будь-яких зобов'язань і правовідносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Відповідач не дає відповіді по суті позовних вимог чи отримувала грошові кошти в борг у позивача, чи повертала частину боргу, чи відмовлялась прийняти розписку позивача як кредитора. Позивачем вказано про те, що користуючись тим фактом, що у позивача було викрадено розписку про залишок суми боргу відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів укладення між сторонами договору позики та надання позики відповідачу. Позивачем зазначено про те, що ним надано роздрукований текст листування між позивачем та відповідачем з якого можна встановити наявність боргових зобов'язань перед позивачем, які відповідач визнає та узгоджує дату і час часткового повернення боргу. Позивач зазначає про присутність свідків при проведенні часткового розрахунку, а також позивач зазначив, що відповідач виходила з ним на зв'язок з того ж номеру телефону.
22.06.2021 відповідачем на підставі ст. 180 ЦПК України надано заперечення щодо відповіді на відзив, зазначено про смерть ОСОБА_4 , якого позивач просив викликати до суду в якості свідка.
Позивачем до суду надано заяву від 28.06.2021 про виклик свідка - ОСОБА_5 .
29.06.2021 представником відповідача ОСОБА_2 надано заперечення по справі №753/10349/21 щодо забезпечення доказів, зазначено про те, що відсутність розписки у позивача виключає можливість стягнення боргу.
29.06.2021 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення доказів.
15.07.2021 до канцелярії Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга позивача на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29.06.2021.
Відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 28.09.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заяву про забезпечення доказів задоволено частково. Заборонено ОСОБА_3 видаляти електронні докази - листування (повідомлення) з позивачем у месенджері Viber, встановленому у її самартфоні та/або інших портативних пристроях з обліковими записами, що зареєстровані за номером +380 96-460-37-93. Зобов'язано відповідача надати суду для огляду оригінал електронного доказу - текст листування (повідомлень) між позивачем та ОСОБА_3 у смартфоні та/або іншому портативному пристрої, що належить відповідачу на яких встановлено месенджер Viber із обліковим записом, що зареєстрований за номером +380 96-460-37-93. Постановлено здійснити огляд електронного доказу - тексту листування між позивачем та відповідачем (повідомлення) у месенджері Viber, що міститься в смартфоні та/або іншому портативному пристрої відповідача- ОСОБА_3 із обліковим записом, що зареєстрований за номером +380 96-460-37-93. Здійснити огляд електронного доказу - текстів листування між позивачем та відповідачем повідомлення у месенджері Viber, що міститься у смартфоні позивача - ОСОБА_1 . Викликати в судове засідання та допитати в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
В судовому засіданні 16.11.2021 позивач зазначив про те, що позовні вимоги підтримує, знає відповідача давно. Кошти надавав на відкриття кафе, але вона витратила їх на придбання квартири і машини, попросив повернути. Через рік відповідач частину коштів повернула, а частину - ні. Розписку у нього викрали, сподівався, що відповідач поверне кошти. Позивач пояснив, що відповідач є його землячкою, він керівник господарства і хотів допомогти їй, проте відповідач відтермінувала повернення коштів, повернула лише 14000 доларів США з 20000 доларів США і не повертає 6000 доларів США, тому просив викликати свідків.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що вважає позов необгрунтованим, вказав, що показаннями свідків не може бути підтвердженням боргових зобов'язань, єдиним доказом може бути розписка.
В судовому засіданні 08.12.2021 позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засідання підтвердила, що їй відомо про факт отримання в позику коштів в розмірі 20 тис. долларів відповідачем у позивача. Зазначила, що вона спілкувалась з відповідачем з 2014 року, з позивачем раніше по бізнесу. Кошти в розмірі 20 тис. долларів відповідач позичала на відкриття кафе на виїзді з м. Києва. Свідок вказала, що з відповідачем не спілкується з грудня 2018 року, після того не бачилась.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив, що знає позивача, який попросив бути присутнім при написанні розписки з його боку, з боку відповідача був присутній ОСОБА_4 . Розписка на 20 тис. долларів залишилась у позивача, домовились повернути кошти. Потім між позивачем та відповідачем тривали перемовини щодо повернення коштів. Свідок підтвердив, що згодом був присутній при поверненні відповідачем позивачу коштів в розмірі 14 тис. долларів, вона надала другу розписку, пообіцяла повернути ще 6 тис. долларів. В день повернення боргу розписку у позивача викрали, відповідач готова була повернути 6 тис. долларів, але не повернула.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
До позовної заяви позивачем додано роздрукований зміст повідомлень у месенджері, які зберігаються на його засобі зв'язку з відповідачем, оригінал оглянуто судом:
31.07.2019 о 12:41: «Добрый день, хотел с утра долг подучить завтра».
31.07.2019 о 12:44: «Во сколько?».
31.07.2019 о 12:53: «Смотря где».
31.07.2019 о 12:54: «У меня совещание на Гринченко 1 в 12.00 можно до, можно после».
31.07.2019 о 12:55: «Я с утра буду ехать с Харькова, и думаю к 11 приеду в Киев».
31.07.2019 о 12:55: «Я буду возле Украинского дома в кафе с 12 до 17.00, потом мероприятие в Украинском доме».
31.07.2019 о 12:56: «Крещатик 2» (а.с. 9).
17.09.2019 о 11:56: «Добрый день, за долгом можно ехать?»
17.09.2019 о 15:45: «Буду 19-го, прошу приготовить долг».
03.10.2019 о 09:05: «Добрый день. Буду до 18:00 жду ответ».
03.10.2019 о 19:45: «Добрый день, мне дадут деньги друзья без % 25.10.2019».
30.10.2019 о 09:22: « Добрый день ОСОБА_1 , я не в Украине до понедельника».
30.10.2019 о 09:31: « Буду в Северодонецке 17-20 ноября, смогу Вам туда подвезти».
30.10.2019 о 09:49: «А я сейчас в Киеве, не получится?».
30.10.2019 о 09:49: «Я в Варшаве» ( а.с. 10).
13.11.2019 о 17:31: «Я буду в Прелестном 17,18 и 19 уезжаю. Вы сможете туда подъехать?
13.11.2019 о 19:47: «Вы долг привезёте? Уже точно? И весь?»
18.11.2019 о 10:54: «Наберу Вас чуть позже».
29.11.2019 о 13:02: «ОСОБА_3 здравствуйте!, вы готовы отдать?
ІНФОРМАЦІЯ_1 о 09:46: «???».
05.12.2019 о 19:04: «Здравствуйте, когда ждать звонок ОСОБА_4 ».
10.12.2019 о 11:00: «???».
10.12.2019 о 11:03: «Сегодня наберет» ( а. с. 11).
12.12.2019 о 18:53: «Ты как всегда не держишь своего слова, это плохо, когда мы встретимся, я специально приеду».
17.12.2019 о 11:04: «К 14.00 или раньше можно?»
17.12.2019 о 14:08: «Я уже рядом стою, где мы встретимся, хотелось бы решить этот вопрос, а то мне домой ещё ехать».
17.12.2019 о 15:06: « ОСОБА_1 , деньги у ОСОБА_4 , он возле метро Лесная, не успевает подъехать, наберите его пожалуйста и заберите у него, чтобы Вы не ждали НОМЕР_1 » ( а. с. 12).
16.01.2020 ОСОБА_1 з посиланням на ст. ст. 509, 526, 545, 1049 ЦК України звернувся до відповідача з досудовою вимогою щодо повернення позики протягом тридцяти днів з дати отримання вимоги в розмірі 6000 долларів США і повернення коштів у валюті США особисто в руки в с. Привілля, Троїцького р-ну, Луганської обл. або уповноваженому представнику - ОСОБА_6 в м. Києві ( а.с. 13-15).
Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно із ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно із ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно із ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Пояснення свідків, які підтвердили суму позики в розмірі 20 тис. долларів США, повернення частини коштів відповідачем в розмірі 14 тис. долларів США, огляд засобу зв'язку позивача, дослідження тексту листування між сторонами дають підстави зробити висновок про те, що між сторонами дійсно існували боргові зобов'язання. Із змісту претензії вбачається, що позивач шляхом досудового врегулювання спору, направленням вимоги просив повернути відповідача залишок позики в розмірі 6 тис. долларів. Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідач не виконала умови вимоги, тому позивач звернувся до суду, в судовому засіданні за участю представника відповідача та свідків позивач просив задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача суму боргу.
В судовому засіданні 08.12.2021 під час дослідження доказів судом було оглянуто засіб зв'язку позивача та листування з відповідачем за номером НОМЕР_2 . Встановлено, що дійсно на засобі зв'язку міститься листування сторін, копію якого додано до позовної заяви.
Згідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація про засоби зв'язку ОСОБА_3 : телефон 1: НОМЕР_3 , телефон 2: НОМЕР_2 ( а.с. 18).
Засіб зв'язку НОМЕР_2 , належний відповідачу зазначений нею та її представником у заявах по суті справи (а.с. 39-45, 86-89,94-97,140-144).
Суд вважає важливими твердження представника відповідача, що зазначена переписка не може бути належним та допустимим доказом у справі, разом з тим не може їх врахувати виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Суд вважає, що надана переписка відповідно до ст. 78 ЦПК України є допустимим доказом, доводить факт існування між сторонами домовленості щодо повернення коштів.
Таким чином суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача про повернення відповідачем коштів в розмірі заявлених позовних вимог в сумі 6000 доларів США, що за курсом НБУ складає 164 799 грн. з розрахунку 27,4665 за 1 долар США.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача боргу з урахуванням штрафних санкцій.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Керуючись ст. ст. 12,76,77,78,79,80,81,141,263,265 ЦПК, суд -
Позовні вимоги за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 суму боргу за договором позики в розмірі 164 799 грн., 60 коп. (сто шістдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 60 коп., інфляційні витрати в розмірі 16681 (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят одну) грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 6151 (шість тисяч сто п'ятдесят одну) грн. 41 коп., а всього 187 632 (сто вісімдесят сім тисяч шістсот тридцять дві) грн. 14 коп., судовий збір в розмірі 1876,32 грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят шість гривень 32 копійки)
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст судового рішення складено 09.12.2021.
Суддя Л.В. Комаревцева