Справа № 569/24779/21
1-кс/569/8649/21
06 грудня 2021 року Рівненський міський суд Рівненської області
у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне клопотання слідчого СВ Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна,
Слідчий СВ Рівненського районного управління ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти у сумі 1500 грн., а саме: 3 купюри номіналом 500 грн. кожна (АВ2637682, ВЗ4319703, ГБ7668834), які були вилучені 02.12.2021 в ході огляду місця події, заборонити користуватися та розпоряджатися вилученим майном до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.
В обґрунтування клопотання вказав, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021181010002478 від 02.12.2021 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що до Рівненського РУП надійшло повідомлення від інспектора УПП в Рівненській області про те, що 02.12.2021 в ході опрацювання виклику за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_5 запропонувала неправомірну вигоду у розмірі 1500 грн., які вона поклала у кишеню куртки працівника поліції, за не притягнення її до адміністративної відповідальності (ЄО 54082).
02.12.2021 в ході проведення огляду місця події було вилучено та поміщено до спец пакету НПУ №KIV2108300 грошові кошти у сумі 1500 грн., а саме: 3 купюри номіналом 500 грн. кожна (АВ2637682, ВЗ4319703, ГБ7668834).
Згідно постанови про приєднання до матеріалів досудового розслідування речей, як речових доказів від 03.12.2021 грошові кошти у сумі 1500 грн., а саме: 3 купюри номіналом 500 грн. кожна (АВ2637682, ВЗ4319703, ГБ7668834) визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Таким чином, грошові кошти у сумі 3 купюри номіналом 500 грн. кожна (АВ2637682, ВЗ4319703, ГБ7668834) являються матеріальним об'єктом, що містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчиненого злочину та відповідає вимогам речових доказів, передбачених статтею 98 КПК України.
Слідчий СВ Рівненського районного управління ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_3 подав суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, просив задовольнити.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії не з'явились в судове засідання, слідчий суддя вважає за можливим розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити із наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно із ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Як убачається із п.7 ч. 2 ст.131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості є арешт майна.
Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Враховуючи, що 3 купюри номіналом 500 грн. кожна (АВ2637682, ВЗ4319703, ГБ7668834), які були вилучені 02.12.2021 в ході огляду місця події 02.12.2021 року, відповідають критеріям визначеним ст.98, 167 КПК України, а не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна, у зв'язку з чим можуть настати наслідки, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 98, 131-132, 167, 170-173, 174, 175 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти у сумі 1500 грн., а саме: 3 купюри номіналом 500 грн. кожна (АВ2637682, ВЗ4319703, ГБ7668834), які були вилучені 02.12.2021 в ході огляду місця події, заборонити користуватися та розпоряджатися вилученим майном до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя