79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.12.2021 справа № 914/3003/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «САН-ТРАНС ЛОГІСТІК», м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІВЕСБУД», м.Дрогобич
про стягнення 150867,69грн.
Представники сторін не викликалися.
Розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «САН-ТРАНС ЛОГІСТІК», м.Київ, звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІВЕСБУД», м.Дрогобич, про стягнення 150867,69грн., з яких: 127653,84грн. основного боргу, 6050,04грн. пені, 4387,77грн. 3% річних та 12776,04грн. інфляційних втрат.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач посилається на те, що 17.07.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «САН-ТРАНС ЛОГІСТІК», м.Київ, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІВЕСБУД», м.Дрогобич, укладено Договір поставки продукції № 17/07/2020/СО. На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу залізничним транспортом товар на загальну суму 136653,84грн. та виставив рахунки на оплату. Відповідач сплатив 15.12.2020р. лише 9000грн. Станом на день звернення з позовом до суду розмір основного боргу відповідача перед позивачем становить 127653,84грн. Також позивач на підставі п.6.2 Договору, ст.625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів його надіслання з додатками позивачу не подав, проти позовних вимог не заперечив. Ухвала суду від 11.10.2021 р. про відкриття провадження у справі направлена на юридичну адресу відповідача. Однак поштове відправлення суду повернулось з відміткою пошти «за закінченням встановленого терміну зберігання».
Згідно з висновками Верховного Суду (постанова від 21.01.2021р. у справі №910/16249/19) направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання.
Ухвалою суду від 11.10.2021р. відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.
Мотивувальна частина рішення.
Враховуючи зміст позовної заяви та характер спірних правовідносин між учасниками справи, до переліку обставин, які належать до предмету доказування у справі, входить доказування існування : факту укладення між сторонами у справі Договору поставки продукції № 17/07/2020/СО; факту отримання відповідачем товару на суму 136653,84грн.; факту несплати відповідачем заборгованості (127653,84грн.), що є предметом спору у справі, станом на день розгляду справи судом; факту правомірності нарахування відповідачу пені, 3% річних та інфляційних або ж спростування наявності наведених вище обставин учасником справи, який має у справі протилежний процесуальний інтерес.
Вичерпний перелік доказів, якими позивач підтверджує наявність кожної обставини, яка належить до предмету доказування у справі, зазначено ним у додатках до позовної заяви.
Суд визнає встановленими, з огляду на вірогідність наявних у матеріалах справи доказів, такі обставини, що є предметом доказування у справі.
17.07.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «САН-ТРАНС ЛОГІСТІК», м.Київ, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІВЕСБУД», м.Дрогобич, укладено Договір поставки продукції № 17/07/2020/СО.
Відповідно до пунктів 2.1., 3.1., 3.3., 3.5.1., 4.2, 4.3., 4.6., 5.4., 6.2., 9.2. Договору, позивач зобов'язувався передавати у власність відповідача щебінь гранітний, а відповідач зобов'язувався приймати цю продукцію та сплатити встановлену за поставлену продукцію плату. Поставка продукції здійснюється позивачем залізничним та транспортом. Відповідач направляє позивачу заявку на постачання продукції про кількість, яку має намір придбати. Кількість продукції, яка планується до поставки, реквізити відвантаження, повідомлення про готовність прийняти вантаж вказуються в заявці відповідача. Фактичний об'єм продукції, що поставляється в рамках та на підставі Договору, вказується в відповідній залізничній накладній чи Акті прийому-передачі, на підставі яких складаються Акти звірки взаєморозрахунків. Загальна кількість та вартість продукції, що поставляється відповідачу за цим Договором, визначається на підставі фактичного обсягу поставленої продукції. Датою поставки продукції вважається дата, що вказана в залізничній накладній. Оплата продукції проводиться відповідачем безготівково в національній валюті України - гривні - шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок позивача. Сторони домовились: По факту загрузки вагонів продукцією (на підставі залізничних накладних) та Рахунку на оплату, що виставляє позивач, відповідач протягом 10 (десяти) календарних днів сплачує 100% вартості. Моментом виконаня відповідачем зобов'язання по оплаті продукції є момент зарахування грошових коштів на рахунок позивача. У випадку прострочення (порушення, невиконання, протенрмінування, несвоєчасного виконання) відповідачем строків оплати продукції, визначених умовами цього Договору та додатків до нього, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (тобто у період впродовж якого існувала заборгованість), від суми грошової заборгованості за кожен день прострочення (протермінування, несвоєчасного виконання, порушення, невиконання). Поставка продукції за цим Договором здійснюється з моменту укладення цього Договору до 31.12.2020р. У випадку, якщо протягом 30 календарних днів до моменту закінчення цього строку жодна із сторін не повідомить іншу сторону про свою відмову від продовження цього строку, цей строк щоразу автоматично продовжується ще на 1 рік.
Відповідач надсилав позивачу заявку на постачання щебню та лист - згоду на прийом на свою адресу вантажу - щебню гранітного від 17.07.2020р.
Накладною № 35296276 підтверджується той факт, що позивач 01.08.2020р. відправив відповідачу на станцію «Дрогобич» товар: щебінь гранітний фр. (0*5) мм в кількості 63,9 т.; щебінь фракція 40*70 мм в кількості 63,8 т.
Накладною № 35296284 підтверджується факт відправки 01.08.2020р. відповідачу на станцію «Дрогобич»: щебню фракції 5-20 мм в кількості 125,9 т; щебню фракції 40-70 мм в кількості 63,3 т.
Накладною № 35327352 підтверджується факт відправки 04.08.2020р. відповідачу на станцію «Дрогобич» : щебню фракції 40-70 мм в кількості 63,9 т.
Як стверджує позивач, в день відправки товару ним виставлялись відповідачу рахунки на оплату, а саме: № 173 від 01.08.2020р. на суму 41501,35грн., № 174 від 01.08.2020р. на суму 72018,13грн., № 207 від 04.08.2020р. на суму 23134,36грн.
Факт прибуття товару на станцію призначення та отримання його відповідачем підтверджується вище згаданими накладними.
Отже, позивач поставив відповідачу залізничним транспортом товар на загальну суму 136653,84грн.
Відповідно до п. 201.1. статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
На підтвердження позовних вимог, позивачем подано суду податкові накладні № 1 від 01.08.2020р., № 2 від 01.08.2020р. та № 5 від 04.08.2020р., які зареєстровані 28.08.2020р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Долученим позивачем до позовної заяви платіжним дорученням № 495 від 15.12.2020р. підтверджується факт сплати відповідачем позивачу 9000грн.
Таким чином, на момент звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становила 127653,84грн.
Факт заборгованості відповідача перед позивачем на суму 127653,84грн. опосередковано підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків по стану за період : серпень 2020р. - грудень 2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сан-Транс Логістік» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Дівесбуд» за Договором № 17/07/2020/СО від 17.07.2020р. підписаним та скріпленим печатками сторін.
Позивачем 22.07.2021р. скеровувалась відповідачу вимога щодо сплати заборгованості за поставлений товар на суму 127653,84грн. Проте ця вимога повернулася позивачу з відміткою органу поштового зв'язку «Відмова клієнта».
Станом на момент прийняття рішення у справі у матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані докази, які б спростували позовні вимоги або свідчили про добровільну сплату 127653,84грн. боргу. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 127653,84грн. основного боргу підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4387,77грн. за період з 15.08.2020р. до 28.09.2021р. обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Що стосується заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних в сумі 12776,04грн. за період з серпня 2020р. до серпня 2021р., то суд дійшов висновку, що такі підлягають задоволенню частково, в сумі 12744,08грн., оскільки відповідно до даних Державної служби статистики України індекси інфляції встановлюються у вигляді цілого числа та десятих чисел (одного знаку після коми). Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.97 р. № 62-97р сукупний індекс інфляції за певний період часу теж визначається таким же числом (ціле число та один знак після коми), шляхом заокруглення чисел.
Крім цього, обґрунтованими, та такими, що підлягають до задоволення є позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 6050,04грн. пені нарахованої за період з 29.09.2020р. до 14.02.2021р.
За таких обставин, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 127653,84грн. основного боргу, 6050,04грн. пені, 4387,77грн. 3% річних та 12744,08грн. інфляційних втрат.
В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє у зв'язку з їх безпідставністю.
Беручи до уваги встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин між сторонами у справі, суд при вирішенні спору виходив з того, що згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 та частиною 2 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарозпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В мотивувальній частині позовної заяви позивач вказує на те, що ним понесено витрати на правничу допомогу в розмірі 10000грн., а в прохальній частині просить суд судові витрати покласти на відповідача.
Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу подано суду копії Договору № 16/09-21 про надання правничої допомоги від 16.09.2021р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сан-Транс Логістік» та Паніотовим О.К. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 005598 від 23.04.2015р.), платіжного доручення № 2970 від 17.09.2021р. на суму 10000грн., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Паніотовим О.К. та довіреність від 28.09.2021р. на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «САН-ТРАНС ЛОГІСТІК».
Згаданими вище доказами підтверджується понесення позивачем витрат на правову допомогу у справі в сумі 10000грн.
Пунктом 1 ч.3 ст.123 ГПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.2 ст.126 ГПК України, за результатами розгляду справи, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Відповідач клопотання про зменшення витрат на правову (професійно правничу) допомогу, відповідно до вимог ч. 5 ст. 126 ГПК України, та доказів неспівмірності цих витрат із обставинами, зазначеними у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду не подав.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір та витрати на провову допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 126, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САН-ТРАНС ЛОГІСТІК» (03194, м.Київ, бульвар Кольцова, 14Д, оф. 610, код ЄДРПОУ 39743374) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІВЕСБУД» (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул. Є.Коновальця, 15/4, кв.32, код ЄДРПОУ 40053220) задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІВЕСБУД» (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул. Є.Коновальця, 15/4, кв.32, код ЄДРПОУ 40053220) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САН-ТРАНС ЛОГІСТІК» (03194, м.Київ, бульвар Кольцова, 14Д, оф. 610, код ЄДРПОУ 39743374) 127653,84грн. основного боргу, 6050,04грн. пені, 4387,77грн. 3% річних, 12744,08грн. інфляційних втрат, 2269,52грн. судового збору та 9997,88грн. витрат на правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5.Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
6.Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Суддя Бортник О.Ю.