79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
30.11.2021 справа № 914/2071/21
Суддя Юркевич М.В., за участю секретаря Кравчук І.В., розглядаючи матеріали
позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрія Розваг», м. Стрий Львівська область
до відповідача - 1: Колективного підприємства «Спец Енерго Сервіс», м. Стрий Львівська область
до відповідача - 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька інвентаризація нерухомості», м. Львів за участю
третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 1: Державного реєстратора Виконавчого комітету Стрийської міської ради Пошивак Зоряни Тарасівни
про: визнання недійсним рішення загальних зборів інвесторів будівництва соціально-спортивно-оздоровчого комплексу, визнання недійсним розрахунку реальних часток об'єкта нерухомого майна, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсною заяви-згоди ТзОВ «Феєрія Розваг», припинення права власності.
За участю представників сторін:
від позивача: Марочканич М.О. - представник
від відповідача-1: Мундяк М.М., Дейнега В.С.
від відповідача-2: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Феєрія Розваг» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Колективного підприємства «Спец Енерго Сервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька інвентаризація нерухомості» про:
- визнання недійсним рішення загальних зборів інвесторів будівництва соціально-спортивно-оздоровчого комплексу, оформленого протоколом від 20 липня 2015р.;
- визнання недійсним розрахунку реальних часток об'єкта нерухомого майна, серія та номер:098-ЛВ, виданий 02.03.2016р., видавник: Галицька інвентаризація нерухомості;
- визнання недійсною заяви-згоди ТОВ «Феєрія Розваг»;
- скасування рішення про державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності: 16001991) на приміщення №9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 19, 21, 22, 23, 24, 25, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36 загальною площею: 720,1 м.кв., що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Сколівська, 9-К.
- припинення права власності КП «Спец Енерго Сервіс».
Ухвалою від 27.07.2021р. було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 14.09.2021р.
В межах підготовчого провадження розгляд справи відкладався з підстав викладених в ухвалах суду від 14.09.2021р., 05.10.2021р.
Ухвалою від 19.10.2021р. було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 09.11.2021р.
08.11.2021р. від відповідача-1 поступили письмові пояснення на заяву про визнання поважними причин пропуску позовної давності.
В судове засідання 09.11.2021р. з'явився представник позивача, інші учасники процесу явку своїх представників не забезпечили. Однак, від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість в Долинському районному суді Івано-Франківської області в межах розгляду кримінальної справи.
Ухвалою від 09.11.2021р. розгляд справи по суті було відкладено на 16.11.2021р.
16.11.2021р. від позивача поступило заперечення на пояснення про визнання поважними причин пропуску позовної давності.
В судове засідання 16.11.2021р. з'явилися представники позивача та відповідача-1. Відповідач-2 та третя особа явку своїх уповноважених представників не забезпечили.
На початку судового засідання судом було оголошено про наявне заперечення на пояснення відлповідача-1.
Представники відповідача-1 не заперечували проти прийняття та долучення до матеріалів поступленого письмового заперечення позивача.
Після вирішення всіх процесуальних питань, суд перейшов до розгляду справи по суті, де сторони виступили зі вступними словами та на стадії дослідження обставин справи і поданих доказів.
16.11.2021р. розгляд справи по суті було відкладено на 30.11.2021р.
В судове засідання 30.11.2021р. з'явилися представники позивача та відповідача-1. Відповідач - 2 та третя особа явку своїх уповноважених представників не забезпечили.
На початку судового засідання представник відповідача-1 заявив усне клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме договір суборенди земельної ділянки. В обгрунтування прийняття доказів на стадії розгляду справи по суті представник зазначив, що такі подані у відповідь на доводи позивача висловлені під час дослідження обставин справи та доказів на попередньому судовому засіданні.
Представник позивача проти долучення додаткових доказів заперечив з підстав пропущення строку на їх подання.
Суд, протокольно розглянувши на місці подане клопотання, дійшов висновку залишити його без розгляду з підстав передбачених ч. 2 ст. 207 ГПК України.
В судовому засіданні 30.11.2021р. сторони доповнили свої позиції на стадії дослідження обставин справи та поданих доказів, після чого виступили в судових дебатах.
В ході розгляду справ по суті, судом було встановлено наступне:
15.05.2013 року Мале колективне підприємство “Стрийський міський центр науково-технічної творчості молоді” (Забудовник), з однієї сторони, та СПД ФО Дейнега Василь Степанович (Інвестор 1), громадянин ОСОБА_1 (Інвестор 2) та ОСОБА_2 (Інвестор 3) уклали Інвестиційний договір будівництва об'єкта нерухомості №1, предметом якого є участь cторін у будівництві Комплексу у м. Стрий по вул. Сколівська, 9 з отриманням у загальну пайову власність cторін відповідних часток у Комплексі на умовах і в порядку, передбачених Договором.
У зв'язку з необхідністю введення ще однієї сторони, ТОВ “Феєрія Розваг” (Інвестора 4), для забезпечення його участі у будівництві Комплексу та наділення його усіма правами та обов'язками згідно з умовами договору, 17.11.2014 року був укладений додатковий договір до інвестиційного договору будівництва об'єкта нерухомості №1 від 15.05.2013 року.
Додатковою угодою від 19.05.2015 року до Інвестиційного договору будівництва об'єкта нерухомості №1 від 15.05.2013 року було внесено зміни, а саме виключено з преамбули договору наступних сторін - Інвестор 1, Інвестор 2, Інвестор 3, у зв'язку з невнесенням ними передбачених договором внесків та зобов'язань. Пунктом 3 погоджено, що з моменту підписання цього договору функції та обов'язки “Забудовника” виконуватиме ТОВ “Феєрія Розваг” (позивач у даній справі), що також здійснюватиме інвестування власними силами та коштами в будівництво об'єкта нерухомості, а функції та обов'язки Інвестора виконуватиме КП “Спец Енерго Сервіс” (відповідач у справі), що є правонаступником МКП “Стрийський міський центр науково-технічної творчості молоді”.
20.07.2015 року рішенням загальних зборів інвесторів будівництва спортивно-оздоровчого комплексу, оформленого протоколом, було погоджено між сторонами розподіл часток (приміщень) в збудованому комплексі.
09.08.2016р. державним реєстратором Виконавчого комітету Стрийської міської ради Пошивак З.Т. було здійснено державну реєстрацію об'єкта нерухомого майна, а саме: майнового комплексу, загальною площею 2 127,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної часткової власності за ТОВ «Феєрія Розваг» (розмір частки 66/100) та КП «Спец-Енерго Сервіс» (розмір частки 34/100).
З матеріалів реєстраційної справи, яка була об'єктом дослідження господарським судом в межах розгляду справи №914/198/21 вбачається, що підставою для проведення державної реєстрації на майновий комплекс за обома сторонами були:
1. Інвестиційний договір від15.05.2013 року;
2. Додаткова угода до інвестиційного договору будівництва об'єкту нерухомості, серія та номер: б/н, виданий 19.056.2015р., видавник: КП «Спец-Енерго Сервіс»;
3. Розрахунок реальних часткок об'єкта нерухомого майна, серія та номер: 098-ЛВ, виданий 02.03.2016р., видавник: Галицька інвентаризація нерухомості;
4. Витяг з рішення Виконавчого комітету Стрийської міської ради, серія та номер: 18, виданий 28.01.2016р.;
5. Технічний паспорт, серія та номер: 003655 від 23.06.2015р.
6. Декларація про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер: ЛВ143151970215 від 16.07.2015р.
Позиція позивача.
Позивач вважає рішення загальних зборів інвесторів будівництва соціально-спортивно-оздоровчого розважального комплексу, оформлене протоколом від 20.07.2015р., а також документи, які стали підставою для проведення державної реєстрації об'єкта нерухомого майна, недійсними, такими, що не відповідають вимогам закону.
За твердженням позивача, загальними зборами ТОВ «Феєрія Розваг» не приймалося жодного рішення про погодження та надання повноважень директору ОСОБА_3 від імені товариства надати дозвіл на реєстрацію права власності на частину приміщень майнового комплексу (приміщення №9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 19, 21, 22, 23, 24, 25, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36) за КП «Спец-Енерго Сервіс». Директор Лойченко В.І. самовільно, без належних на те повноважень розпорядилася майном (майновими правами) належними ТОВ «Феєрія Розваг» та надала дозвіл на реєстрацію права власності.
В обгрунтування наведеного, позивач покликається на п. 9.6.4. Статуту ТОВ «Феєрія Розваг», згідно якого директор має право вчиняти правочини, що не перевищують 25 000,00 грн. з одним контрагентом на день, та чинити юридичні дії від імені товариства, давати доручення, відкривати та використовувати рахунки товариства в установах банків.
Як вважає позивач, директором ОСОБА_4 при погодженні з відповідачем розподілу часток у майновому комплексі фактично було вчинено значний правочин з перевищенням повноважень.
Зокрема, відповідно до звіту оціночної компанії ТОВ «Галтекс Плюс» від 09.12.2020р. про незалежну оцінку майнового комплексу, на який покликається позивач, ринкова вартість об'єкта оцінки становить 30 720 747,00 грн., з яких:
- 66/100 частки у праві власності, власником якої є ТОВ «Феєрія Розваг» - 20 275 693,00 грн.;
- 34/100 частки у праві власності, власником якої є КП «Спец-Енерго Сервіс» - 10 445 054,00 грн.
Таким чином, позивач наголошував на тому, що директор Лойченко В.І. самостійно уклала правочин (яким надала дозвіл на реєстрацію права власності), сума якого становить 10 445 054,00 грн.
Щодо похідних позовних вимог про визнання недійсним розрахунку реальних часток об'єкта нерухомого майна, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсною заяви-згоди ТзОВ «Феєрія Розваг» та про припинення права власності КП «Спец-Енерго Сервіс» на нерухоме майно, то позивачем такі теж мотивовані недійсністю рішення загальних зборів інвесторів будівництва від 20.07.2015р., на підставі якого вподальшому було здійснено державну реєстрацію права власності за позивачем на частину майнового комплексу.
Крім того, позивач наголошував на тому, що дізнався про наявність оскаржуваного у даній справі рішення та інші документи, що стали підставою для реєстрації права власності майна за відповідачем в ході проведення інвентаризації майна ТОВ «Феєрія Розваг», яка проводилася у зв'язку із зміною директора товариства - 01.09.2020р., а також при ознайомленні з матеріалами справи №914/198/21 за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «Феєрія Розваг» про скасування рішення про державну реєстрацію права власності.
На підставі вищенаведеного, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Позиція відповідача-1.
Відповідач повністю заперечував позовні вимоги з наступних підстав:
Результатом укладеного між сторонами інвестиційного договору від 15.05.2013р. було створення нового нерухомого майна - спортивно-оздоровчого комплексу.
Відповідно до п. 2.6, 2.7 договору, інвестори здійснюють фінансування будівництва комплексу шляхом внесення інвестицій, а забудовник забезпечує реалізацію інвестицій та веде їх облік. За умови виконання інвесторами узятих за цим договором зобов'язань, сторони та забудовник отримують у загальну пайову власність частки у комплексі відповідно до вкладених інвестицій приведених у грошовий еквівалент.
Відповідач-1 наголошував на тому, що даний договір сторонами не оскаржувався та є чинним.
Оскаржуваним позивачем рішенням загальних зборів інвесторів від 20.07.2015р. сторонами було фактично підтверджено виконання інвестиційного договору та закінчення будівництва майнового комплексу, а у відповідності до умов договору було розподілено частки у праві спільної часткової власності.
Також відповідач звертав увагу суду на те, що питання реєстрації за відповідачем-1 права власності на частину майнового комплексу вже досліджувалося Господарським судом Львівської області в межах розгляду справи №914/198/21 за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «Феєрія Розваг» та Державного реєстратора Виконавчого комітету Стрийської міської ради Пошивак Зоряни Тарасівни про скасування рішення про державну реєстрацію права власності. Зокрема, за наслідками розгляду даного спору, судом не було встановлено невідповідності прийнятого рішення про державну реєстрацію права актам цивільного законодавства.
Крім того, між сторонами у справі існувало ряд спорів щодо заборгованості позивача перед відповідачем по орендній платі за майно, що є предметом розгляду у даній справі. Так, рішеннями Господарського суду Львівської області у справах №914/2349/20 та №914/1251/21 позовні вимоги КП «Спец-Енерго Сервіс» було задоволено та стягнуто з позивача у даній справі на користь відповідача-1 у даній справі заборгованість по орендних платежах з січня 2020р. по жовтень 2020р. та з листопада 2020р. по серпень 2021р.
Відтак, відповідач-1 подання позову у даній справі розцінює як намагання уникнути юридичної відповідальності за присуджену заборгованість по орендних платежах.
Разом з тим, в ході підготовчого провадження, відповідач-1 подав заяву про застосування до вимог позивача у даній справі строку позовної давності. З огляду на наведене, в задоволенні позовних вимог просив суд відмовити.
Відповідач-2 та третя особа своєї позиції щодо позовних вимог не висловили, участі в судовому розгляді справи не приймали.
При прийнятті рішення, суд виходить з наступного.
В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 92, 97 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим органом ТОВ «Феєрія Розваг» є директор, якою, станом на момент прийняття оскаржуваних рішень, була ОСОБА_3 . Діяльність директора товариства, як стверджує позивач, була врегульована у Статуті, копію якого було долучено до матеріалів справи.
Зокрема, пунктом 9.6.4. Статуту (в редакції чинній на момент підписання протоколу загальних зборів інвесторів від 20.07.2015р.), на який покликається позивач, директор має право вчиняти правочини, що не перевищують 25 000,00 грн. з одним контрагентом на день, та чинити юридичні дії від імені товариства, давати доручення, відкривати та використовувати рахунки товариства в установах банків.
Оскаржуючи рішення загальних зборів інвесторів будівництва, оформлене протоколом від 20.07.2015р., позивач покликається на те, що директор ТОВ «Феєрія Розваг» ОСОБА_3 , беручи участь в таких зборах інвесторів, та підписуючи від імені товариства рішення і протокол, діяла без повноважень загальних зборів учасників ТОВ «Феєрія Розваг».
Як встановлено судом та підтверджується сторонами, при підписанні протоколу загальних зборів інвесторів, директор ОСОБА_3 діяла без окремого доручення чи рішення загальних зборів учасників товариства, яке вона на той час представляла. Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідного застереження щодо особливих умов можливої участі директора в загальних зборах інвесторів, ні в інвестиційному договорі, ні в поданому позивачем статуті товариства зазначено не було.
Водночас, позивач вважає, що такі дії директора фактично призвели до вчинення ним значного правочину від імені юридичної особи, в порушення пункту 9.6.4. Статуту, які вподальшому стали підставою для реєстрації за відповідачем-1 права власності на частину приміщень майнового комплексу.
В ході дослідження доказів відповідач-1 ставив під сумнів редакцію долученого позивачем до матеріалів справи Статуту ТОВ «Феєрія Розваг», так як на представленій в матеріалах справи копії були відсутні відмітки про його реєстрацію. На вимогу суду, при дослідження доказів надати для огляду оригінал Статуту, позивач такого не представив.
Відповідач-1 в ході розгляду справи по суті погодився, що фактично дії директорів ТОВ «Феєрія Розваг» та КП «Спец-Енерго Сервіс», при прийнятті оскаржуваного рішення зборів інвесторів від 20.07.2015р., можна вважати правочином, оскільки такі призвели до набуття сторонами цивільних прав та обов'язків.
Однак, відповідач-1 звертав увагу суду на те, що протягом тривалого часу сторони фактично визнавали правовідносини, які виникли у них як співвласників у праві спільної часткової власності на збудований майновий комплекс з частками 66/100 та 34/100 відповідно, що підтверджується існуванням між сторонами господарських відносин з приводу управління спільним майном. Крім того, оскаржуване позивачем рішення та дії директорів товариств фактично здійснювалися на виконання домовленості визначеної в інвестиційному договорі, який сторонами не оспорюється.
Водночас, позивач зазначав, що ТОВ «Феєрія Розваг», як юридична особа дізналося про те, що одним із співвласників майнового комплексу є відповідач-1 тільки при проведенні інвентаризації майна (основних засобів, нематеріальних активів, коштів на рахунках та в касі) ТОВ «Феєрія Розваг», яка проводилася 01.09.2020р. у зв'язку зі зміною директора товариства, а також при ознайомленні з матеріалами справи №914/198/21, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Як встановлено судом згідно матеріалів даної справи, а також з рішень Господарського суду Львівської області у справах №914/2349/20 та №914/12541/21, між сторонами існували договірні відносини оренди, відповідно до яких позивач орендував у відповідача-1 частину майнового комплексу площею 720,1 кв.м. на підставі договору оренди від 01.01.2019р. Таким чином, сторонами не заперечувалося належність їм на праві часткової власності майнового комплексу у частках 66/100 та 34/100.
Крім того, як встановлено господарським судом, позивач частково сплачував орендну плату на користь відповідача-1.
Таким чином, суд погоджується із твердженням відповідача-1 про те, що після реєстрації права власності на майновий комплекс, протягом тривалого часу між юридичними особами-співвласниками існували правовідносини, які свідчать про визнання ними часткового права власності одне одного на таке майно.
Більше того, схвалення позивачем реєстрації частки у праві власності за собою в розмірі 66/100 (1 407,4 кв.м.) також виражалося у поданні до податкових органів звітів з податку на нерухоме майно, в яких зазначалося про належність ТОВ «Феєрія Розваг» на праві власності саме частини майнового комплексу. Тому, суд відхиляє аргументи позивача про те, що йому не було відомо про реєстрацію права власності за товариством на частину комплексу. Зокрема, доводи позивача спростовуються наявними в матеріалах справи податковими деклараціями з податку на нерухоме майно з 2016р. по 2020р.
Також суд звертає увагу на те, що законність державної реєстрації права власності на майновий комплекс була підтверджена рішенням Господарського суду Львівської області за результатами розгляду справи №914/198/21 за позовом ОСОБА_5 (учасника ТОВ «Феєрія Розваг») до ТОВ «Феєрія Розваг» про скасування рішення про державну реєстрацію права власності. Зокрема, судом не було встановлено невідповідності прийнятого рішення про державну реєстрацію прав актам цивільного законодавства та порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Що стосується заяви відповідача-1 про застосування до вимог позивача строку позовної давності, то суд звертає увагу на наступному:
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Статтею 267 ЦК України передбачено, що заява про захист цивільного права та інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Так, відповідачем-1 в ході підготовчого провадження було зроблено заяву про застосування до вимог позивача строку позовної давності та відмову в задоволенні позову.
Суд наголошує на тому, що формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов'язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини.
Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину починається за загальним правилами, визначеними у ч. 2 ст. 261 ЦК України, тобто від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про вчинення цього правочину.
Як встановлено судом, державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна відбулася 09.08.2016р. Водночас, оскаржуване позивачем рішення загальних зборів інвесторів будівництва не було безпосередньою підставою для проведення державної реєстрації. Так, державному реєстратору подавалося ряд документів, серед яких була декларація про готовність об'єкту до експлуатації від 15.07.2015р. та розрахунок реальних часток об'єкта нерухомого майна.
Як вбачається, документи, що стали підставою для державної реєстрації права часткової власності на майновий комплекс виготовлялися на виконання інвестиційного договору, укладеного між сторонами від 15.05.2013р. (зі змінами).
Зі змісту інвестиційного договору вбачається, що за наслідками будівництва сторони та забудовник отримують у загальну пайову власність частки у комплексі відповідно до вкладених інвестицій приведених у грошовий еквівалент.
Таким чином, суд приходить до висновку, що здавши об'єкт в експлуатацію, сторони були усвідомлені про необхідність виділення часток в об'єкті відповідно до інвестиційного договору, що і було зроблено.
Суд критично оцінює доводи позивача про те, що останній дізнався про реєстрацію часткового права власності лише 01.09.2020р. в ході проведення інвентаризації майна товариства, оскільки, як зазначено вище, позивач впродовж тривалого часу після державної реєстрації активно здійснював свою господарську діяльність зазначаючи в різного роду документах, договорах саме належну йому частку в майновому комплексі, а саме 1 407,4 кв.м. із 2 127,5 кв.м. загальної площі. Крім того, суд звертає увагу на те, що після державної реєстрації права власності позивачем було змінено директора ТОВ «Феєрія Розваг», однак позивач не навів своїх доводів щодо можливості бути обізнаним з фактами реєстрації права власності при зміні керівника товариства, оскільки саме тоді проводиться обов'язкова інвентаризація основних засобів.
Отже, суд приходить до висновку, що незважаючи на спірність оскаржуваного позивачем рішення загальних зборів інвесторів від 20.07.2015р., сторонами вподальшому було вчинено дії на його визнання, як при підготовці документів на державну реєстрацію права власності, так і після неї. А тому, позивач у випадку оскарження рішення загальних зборів інвесторів повинен був це зробити в межах строку позовної давності, тобто протягом трьох років з моменту прийняття вказаного рішення. При цьому, підставою для оскарження в судовому порядку такого рішення мало б бути невчинення позивачем дій, що свідчили про визнання правочину укладеного директором товариства без наділення його необхідними повноваженнями загальними зборами. Однак, в даному випадку досліджені судом докази свідчать про протилежне.
Тому, заява відповідача-1 про застосування до вимог позивача строку позовної давності підлягає до задоволення. А тому, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Що стосується інших позовних вимог, то суд наголошує, що відмова в задоволенні позовних вимог в частині оскарження рішення загальних зборів інвесторів, з підстав наведених вище, виключає задоволення інших вимог, які фактично випливають із такого рішення.
Судовий збір, відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України, покладається на позивача.
Керуючись ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 ГПК України, суд
1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрія Розваг» - відмовити.
2. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені в ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.12.2021р.
Суддя Юркевич М.В.