майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"02" грудня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/779/21
Господарський суд Житомирської області у складі судді Шніт А.В.,
розглядаючи справу
за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі 1) Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях;
2) Міністерства освіти та науки України;
до 1) Червоненської селищної ради в особі виконавчого комітету Червоненської селищної ради;
2) Релігійної організації "Свято-Різдва Христового жіночий монастир Житомирської Єпархії Української Православної Церкви";
3) Житомирської Єпархії Української Православної Церкви
за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради
про визнання недійсною угоди, визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету, визнання недійсними та скасування свідоцтва про право приватної власності, скасування державної реєстрації та припинення права приватної власності, витребування майна,
за участю представників сторін:
прокурор: Степаницька О.М., посвідчення №058863 від 21.12.2020;
від позивачів: не з'явились;
від відповідача 1: Болотін П.С., довіреність №37 від 13.09.2021;
від відповідача 2: Кравчук В.І., довіреність №96 від 26.08.2021;
від відповідача 3: Шолодько М.М., довіреність від 25.01.2021;
Кравчук В.І., довіреність №96 від 26.08.2021;
від третьої особи: не з'явився;
Керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та Міністерства освіти та науки України з позовом до Червоненської селищної ради в особі виконавчого комітету Червоненської селищної ради, Релігійної організації "Свято-Різдва Христового жіночий монастир Житомирської Єпархії Української Православної Церкви" та Житомирської Єпархії Української Православної Церкви, в якому просить:
- визнати недійсною угоду від 20.09.2000, укладену між ВАТ "Червонський цукровик" та Житомирським єпархіальним управлінням Української Православної Церкви про безкоштовну передачу маєтку колишнього власника Червонського цукрового заводу Терещенко;
- визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Червоненської селищної ради від 23.08.2002 №64 "Про оформлення права колективної власності з видачею свідоцтва Свято-Різдва Христового Червоненського жіночого монастиря Житомирської Єпархії Української православної церкви в смт. Червоне по вул. Котовського, 3";
- визнати недійсним та скасувати свідоцтво серії САЕ №355498 від 04.10.2012 про право приватної власності на будівлі Свято-Різдва Христового Червоненський жіночий монастир Житомирської Єпархії Української Православної Церкви, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Андрушівський район, смт. Червоне, вул. Котовського, 3, яке видане виконавчим комітетом Червоненської селищної ради;
- скасувати за Релігійною організацією "Свято-Різдва Христового Червоненським жіночим монастирем Житомирської Єпархії Української Православної Церкви" державну реєстрацію права приватної власності та припинити право приватної власності на нерухоме майно: нежитлова будівля, будівля монастиря літ. А-4, заг. пл. 2802,4 кв.м., господарська будівля літ. Б-1, заг. пл. 1264,7 кв.м., господарська будівля літ. В-1, заг. пл. 394,5 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 37795966), розташовані за адресою: Житомирська область, Андрушівський район, смт. Червоне, вул. Котовського, 3;
- витребувати з володіння Релігійної організації "Свято-Різдва Христового жіночий монастир Житомирської Єпархії Української Православної Церкви" на користь держави, в особі Міністерства освіти та науки України, нерухоме майно: нежитлову будівлю монастиря літ. А-4, заг. пл. 2802,4 кв.м., господарську будівлю літ. Б-1, заг. пл. 1264,7 кв.м., господарську будівлю літ. В-1, заг. пл. 394,5 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 37795966), яке розташоване за адресою: Житомирська область, Андрушівський район, смт. Червоне, вул. Котовського, 3.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення права державної власності на спірне майно внаслідок дій відповідачів, зокрема, на відсутність повноважень у Виконавчого комітету Червоненської селищної ради щодо розпорядження вказаним майном.
В якості правових підстав позову прокурор зазначає, зокрема, ст.182, 203, 215, 216, 315, 319, 321, 326, 328, 388, 393 Цивільного кодексу України, відповідні норми Цивільного кодексу Української РСР (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), норми Закону України "Про власність" (чинного станом на час виникнення спірних правовідносин), Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закону України "Про охорону культурної спадщини", Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", положення відповідних підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини.
Ухвалою суду від 09.08.2021 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання; залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради.
04.11.2021 до суду від Житомирської Єпархії Української Православної Церкви надійшла заява від 04.11.2021 (вх. №02-44/1888/21 від 04.11.2021) про залишення позову прокурора без розгляду на підставі ст.226 ГПК України. Зазначена заява обґрунтована тим, що прокурором про зверненні до суду з позовною заявою у даній справі не доведено факт наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема, не доведено, що уповноважений орган, в інтересах якого прокурор звернувся з позовом, не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо виключних випадків, які прямо передбачені законом, та не може бути альтернативним суб'єктом звернення до суду і фактично замінює відповідний уповноважений на захист інтересів державний орган. Тобто, 3-ій відповідач вважає, що з підстав відсутності у прокурора законних підстав для представництва інтересів держави в даній справі, позовну заяву останнього слід залишити без розгляду відповідно до п.1 ч.1 ст.226 ГПК України.
Прокурор у підготовчому засіданні 02.12.2021 проти зазначеної вище заяви 3-го відповідача заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні №50-90-2891вих-21 від 09.11.2021.
Представники відповідачів у підготовчому засіданні 02.12.2021 підтримали заяву Житомирської Єпархії Української Православної Церкви надійшла заява від 04.11.2021 про залишення позову прокурора без розгляду.
Розглянувши заяву Житомирської Єпархії Української Православної Церкви надійшла заява від 04.11.2021 (вх. №02-44/1888/21 від 04.11.2021) про залишення позову прокурора без розгляду, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
За змістом ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Частинами 1, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, з'ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів.
Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на приписи законодавства, на підставі яких подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру".
З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17 та від 15.05.2019 у справі №911/1497/18.
При цьому, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб'єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч.3, 4 ст.53 ГПК України, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокурором у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
При цьому, прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.
У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Так, прокурор, звертаючись до суду з позовом у даній справі, з врахуванням правової природи позовних вимог, зокрема, щодо витребування спірного нерухомого майна на користь держави, обґрунтував зазначення одним із позивачів Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, як органу, уповноваженого здійснювати розпорядження об'єктами нерухомого майна державної власності, а другого позивача - Міністерства освіти та науки України - як органу, наділеного функціями управління спірним майном.
При цьому, прокурором зазначається, що вказаними вище компетентними органами жодних заходів протягом розумного строку після того, як останнім стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, не вживалося, що, у свою чергу, є нічим іншим, як бездіяльністю цих органів. З огляду на викладене, прокурором було прийнято рішення про звернення до суду з позовною заявою у даній справі в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та Міністерства освіти та науки України.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях та Міністерство освіти та науки України позивачами у справі та заявив вимоги про визнання недійсною угоди, визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету, визнання недійсними та скасування свідоцтва про право приватної власності, скасування державної реєстрації та припинення права приватної власності, витребування майна, суд дійшов висновку, що прокурором у даній справі доведено наявність передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави в особі уповноважених на здійснення відповідних функцій щодо спірних відносин органів.
Таким чином, суд зазначає, що прокурор виконав вимоги ст.53 ГПК України та належним чином обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом в межах даної справи, у зв'язку з чим заява Житомирської Єпархії Української Православної Церкви від 04.11.2021 (вх. №02-44/1888/21 від 04.11.2021) про залишення позову прокурора без розгляду на підставі ст.226 ГПК України не підлягає задоволенню.
Керуючись ч.3 ст.169, ст.182, 183, ч.3 ст.198, ч.2 ст.232, 233-235 ГПК України, господарський суд
1. Відмовити представнику Житомирської Єпархії Української Православної Церкви у задоволенні клопотання від 04.11.2021 (вх. №02-44/1888/21 від 04.11.2021) про залишення позову прокурора без розгляду на підставі ст. 226 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена.
Повний текст ухвали складено: 07.12.2021.
Суддя Шніт А.В.
Друк:
1- у справу
2-3 - Берд. окружн. прокуратурі та Жит. обл. прокуратурі на електронну пошту: bmpzpost@ukr.net
4 - РВ ФДУ по Рівненській та Житомирській області (33028, м. Рівне, вул. Могили Петра, 24) (рек.)
та на електронну пошту: rivne@spfu.gov.ua
5 - МОНУ (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 10) (рек.) та на електронну пошту: mon@mon.gov.ua
6 - Чероненській селищній раді на електронну пошту: chervone_rada@ukr.net
7 - Релігійній організації "Свято-Різдва Христового жіночий монастир Житомирської Єпархії Української Православної Церкви" на електронну пошту: kvifanat@ukr.net
8 - Житомирській Єпархії Української Православної Церкви на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1
9 - КП "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Володимирівська, 1а) (рек.) на електронну пошту: btiberduchiv@gmail.com