майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"07" грудня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1168/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кравець С.Г.
секретар судового засідання: Гекалюк О.І.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Паламарчука Івана Федоровича (м.Рівне)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій Укрсталь Житомир" (м.Житомир)
про стягнення 41182,92грн.
Фізична особа-підприємець Паламарчук Іван Федорович звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій Укрсталь Житомир" про стягнення 41182,92грн, з яких: 34328,00грн основного боргу, 2471,62грн 3% річних, 4383,30грн інфляційних втрат, а також судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за заявкою-договором від 14.05.2019 на перевезення автотранспортом.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07.12.2021.
Позивач свого представника в судове засідання 07.12.2021 не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
07.12.2021 на електронну пошту суду від представника позивача надійшов лист з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника у відрядженні, а в подальшому, також надійшов лист представника позивача з клопотанням про розгляд справи без участі позивача, за наявними доказами. В даному листі представник позивача зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач свого представника в судове засідання 07.12.2021 не направив, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №1000232700711 (а.с.29).
При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому числі і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.
Окрім того, Єдиний державний реєстр судових рішень забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових рішень.
Слід врахувати, що відповідач зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи. Вищезазначені положення у сукупності зобов'язують відповідача до активної ролі в судовому розгляді справи для забезпечення найкоротшого строку вирішення спору та усунення обставин, що призводять до затягування господарського процесу.
Суд також звертає увагу, що у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989 р.).
Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд констатує, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення учасників справи про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомляв, відзиву не подав. Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, заявлене представником позивача клопотання про розгляд справи за наявними у справі документами, достатність доказів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, суд не вважає відсутність представника відповідача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті, а тому дійшов висновку про розгляду справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2019 між Фізичною особою-підприємцем Паламарчуком Іваном Федоровичем (експедитор/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій Укрсталь Житомир" (замовник/відповідач) підписано заявку-договір на перевезення автотранспортом (далі - заявка-договір ) (а.с.9).
За умовами заявки-договору, позивач зобов'язався організувати та здійснити перевезення вантажу "металоконструкції", масою до 22 т згідно маршруту: м.Житомир (Україна) - м.Поті (Грузія).
Дата та час завантаження за умовами заявки - 17.05.2019 о 8:00; відправник - ТОВ "ЗМК Укрсталь Житомир"; адреса - м.Житомир, вул. С.Параджанова,87; контактна особа - Федір Антонович; замитнення - м.Житомир, Заньків Ілля - 0674107257; прикордонний перехід - на розсуд перевізника.
Відповідно до умов заявки-договору, дата і час розвантаження - 22.05.2019 о 9:00 - прибуття; митне очищення - м.Поті Грузія; отримувач - згідно CMR.
За загальними умовами заявки-договору: час на завантаження: 48 годин - завантаження, 48 годин - вивантаження; ставка за 1 А/М: 2600,00 дол. б/н; форма, умови оплати протягом 3 днів за оригіналами документів (повернення 2-х ЦМР обов'язкове).
За заявкою-договором, перевізник зобов'язаний повернути замовнику два оригінали CMR з мокрою печаткою та із зазначенням П.І.Б, підпису отримувача вантажу. Копія (факсо-копія, скан-копія, e-mail) заявки має силу оригіналу та обов'язкова до виконання на весь період здійснення перевезення, тобто до повного виконання зобов'язань сторонами договору.
Договір-заявку підписано представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємств.
Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за заявкою-договором від 14.05.2019 на перевезення автотранспортом, просить стягнути з відповідача 34328,00грн заборгованості за надання послуг по перевезенню вантажу, 2471,62грн 3% річних та 4383,30грн інфляційних втрат.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За приписами ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
За приписами статті 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було надано послуги по міжнародному перевезенню вантажу в строки та в порядку, передбаченому заявкою-договором від 14.05.2019 на перевезення автотранспортом. Факт виконання позивачем своїх зобов'язань перед відповідачем щодо перевезення та передачу вантажу належному одержувачу підтверджується прийняттям відповідачем наданих послуг в загальній сумі 68656,00грн за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №22 від 27.05.2019, який підписано представниками обох сторін та скріплено печатками підприємств (а.с.10). Відповідач акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписав без зауважень, заперечень щодо незгоди з зазначеними в акті послугами позивачу не надав (в матеріалах справи відсутні докази протилежного).
У відповідності із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За змістом заявки-договору від 14.05.2019 на перевезення автотранспортом, оплата за автоперевезення здійснюється протягом 3 днів за оригіналами документів (повернення 2-х ЦМР обов'язкове).
Отже, надання позивачем послуг за автоперевезення на суму 68656,00грн на виконання заявки-договору від 14.05.2019 на перевезення автотранспортом є підставою виникнення у відповідача як замовника, зобов'язання оплатити вказані послуги з автоперевезення відповідно до зазначеної заявки-договору.
Таким чином, після прийняття відповідачем транспортних послуг за маршрутом м.Житомир (Україна) - м.Поті (Грузія) за актом №22 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.05.2019, у останнього виникло зобов'язання по оплаті за отримані послуги перевезення. Проте, у зазначений строк відповідачем оплата в повному обсязі проведена не була.
З наданих позивачем документів вбачається, що відповідач 31.05.2019 здійснив оплату за міжнародні транспортні послуги, згідно рахунку №22 від 27.05.2019, на суму 34328,00грн, що підтверджується наявним платіжним дорученням №523 від 31.05.2019 (а.с.11).
Отже, зважаючи на здійснену 31.05.2019 проплату, станом на час звернення з позовом у даній справі, залишились неоплаченими відповідачем, за Актом №22 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.05.2019, послуги по перевезенню на суму 34328,00грн.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач направляв на електронну адресу відповідача, що міститься у ЄДРЮОФОПГФ - office@zhzmk.com, вимогу №01-02-21 від 25.02.2021 щодо оплати наданих послуг, в якій просив сплатити залишок заборгованості у сумі 34328,00грн за Актом №22 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.05.2019 (а.с.12). Однак, відповідач відповіді на зазначену вимогу позивача не надав, розрахунки з позивачем в повному обсязі не провів.
Станом на час розгляду справи, відповідач доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 34328,00грн не надав, вимоги позивача не спростував.
Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 34328,00грн основного боргу є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 2471,62грн 3% річних та 4383,30грн інфляційних втрат.
Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд враховує таке.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до зазначеної норми, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 4383,30грн та 3% річних в сумі 2471,62грн за період з 28.05.2019 по 20.10.2021 (розрахунок, а.с.7-8).
Перевіривши проведені позивачем нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає їх обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 2471,62грн та інфляційний втрат в сумі 4383,30грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 34328,00грн основного боргу, 4383,30грн інфляційних втрат та 2471,62грн 3% річних є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій Укрсталь Житомир" (10001, Житомирська область, м.Житомир, вул. Сергія Параджанова, буд. 87; ідентифікаційний код 31739156) на користь Фізичної особи-підприємця Паламарчука Івана Федоровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ):
- 34328,00грн основного боргу,
- 4383,30грн інфляційних втрат,
- 2471,62грн 3% річних,
- 2270,00грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 08.12.21
Суддя Кравець С.Г.
Друк:
1 - до справи,
2,3 - сторонам (рек. з пов.),
представнику позивача на електронну пошту: yaroslav.moskal@gmail.com