майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"29" листопада 2021 р. м. Житомир Справа № 906/547/19
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Давидюка В.К.,
секретаря судового засідання Зоренка О.М.
за участю представників:
Державної судової адміністрації України Сердіченка С.А. - уповноважений представник, відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (в режимі відеоконференції);
Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області Петренко С.Ю. - уповноважений представник, відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами загального позовного провадження справу за позовом Ради адвокатів Житомирської області до Державної судової адміністрації України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Коростенська районна державна адміністрація Житомирської області;
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача: Малинська міська рада Житомирської області; Малинський районний суд Житомирської області; Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області;
про визнання права власності
Процесуальні дії у справі.
Рада адвокатів Житомирської області звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання права власності на 1/10 частки будівлі за адресою: Житомирська область, м. Малин, пл. Соборна, 8.
Ухвалою від 14.06.2019 суд відкрив провадження у справі.
Ухвалою від 08.08.2019 провадження у справі №906/547/19 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №906/521/19.
Ухвалою від 05.07.2021 суд провадження у справі №906/547/19 поновив, призначив підготовче засідання.
На підставі ухвали від 17.08.2021 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Коростенську районну державну адміністрацію Житомирської області, а також третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Малинську міську раду Житомирської області, Малинський районний суд Житомирської області, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області.
В судовому засіданні 07.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/547/19 до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 23.09.2021 суд провадження у справі №906/547/19 зупинив до вирішення справи №906/521/19, яка перебувала в провадженні Верховного Суду.
Ухвалою від 02.11.2021 поновлено провадження у справі №906/547/19, розгляд справи призначено на 22.11.2021.
В засіданні суду 22.11.2021 розгляд справи по суті відкладено, з метою огляду матеріалів справи №906/521/19 та належної підготовки учасників справи до наступної стадії - судові дебати, на 29.11.2021.
Малинський районний суд 29.11.2021 надіслав до Господарського суду Житомирської області засобами електронного зв'язку клопотання про розгляд справи без участі уповноважених представників.
Представник Ради адвокатів Житомирської області - Міхненко Т.І. надіслала електронною поштою заяву про відкладення розгляду справи через неможливість прибути в судове засідання через об'єктивні причини, що обумовлено поломкою транспортного засобу.
Представники Державної судової адміністрації України та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області щодо заявленого клопотання представника Ради адвокатів Житомирської області заперечували.
За ч. 1 ст. 216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Як визначено ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Варто зазначити, що місцезнаходження Ради адвокатів Житомирської області (м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 28) має незначну віддаленість до місця проведення судового засідання - Господарського суду Житомирської області (м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65). Суд відклав розгляд справи по суті для огляду матеріалів справи №906/521/19, а також з метою закінчення перевірки обставин справи доказами та надання можливості учасникам справи підготуватися до судових дебатів.
Враховуючи, що неявка представників позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд відмовляє в задоволенні клопотання представника Ради адвокатів Житомирської області - Міхненко Т.І. про відкладення розгляду справи.
Стислий виклад позицій учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог, Рада адвокатів Житомирської області вказала, що згідно з рішенням виконкому Малинської районної ради народних депутатів від 17.09.1991 №184 "Про передачу майна бувшого райкому Компартії України" приміщення бувшого РК КПУ передано безоплатно: 9/10 часток, площею 532 кв. м разом з господарськими надвірними будівлями (згідно паспорту на приміщення) - на баланс народного суду Малинського району з розміщенням в ньому нотаріальної контори; 1/10 частину, загальною площею 59,4 кв.м (5 кімнат) - на баланс президії Житомирської обласної колегії адвокатів для розміщення юридичної консультації Малинського району. Пунктом 4 зазначеного рішення передбачено, що належне приміщення президії колегії адвокатів, в якому розміщувалася Малинська юридична консультація, передано на баланс райвиконкому. За вказаного, згідно з позицією позивача, відбувся обмін приміщеннями між колегією адвокатів і виконкомом. 11.11.2010 Державній судовій адміністрації видано свідоцтво №7016 на нерухоме майно, площею 739,5 кв.м, з них: будівля суду площею 626,9 кв.м, гаражі площею 46,0 кв.м та площею 66,6 кв.м, що фактично не відповідало 9/10 частки у праві власності (за рахунок самовільного заняття належних адвокатам трьох кабінетів). Площа двох кабінетів у розмірі 24,6 кв. м, які перебували у користуванні адвокатів, до загальної площі приміщення суду не увійшла. Свідоцтво про право власності на частину приміщення суду суперечить правовстановлюючому документу - рішенню виконкому Малинської районної ради народних депутатів від 17.09.1991 №184 "Про передачу майна бувшого райкому Компартії України". У 2018 році ДСА України безпідставно виготовила технічну документацію на всю будівлю, замість 9/10 частини, та зареєструвало право власності. Натомість належне президії адвокатів приміщення, де розміщувалася Малинська юридична консультація, використане Малинською районною радою народних депутатів на власний розсуд, розмістивши в ньому Управління капітального будівництва райвиконкому. Згодом вказане приміщення було продане. На думку позивача, рішення виконкому Малинської районної ради народних депутатів від 17.09.1991 №184 є єдиною правовою підставою, за якою ДСА України стало власником будівлі за адресою: м. Малин, пл. Соборна, 6, відповідно, такі ж правові наслідки - право власності наступили і для Ради адвокатів Житомирської області.
Державна судова адміністрація України, заперечуючи проти позовних вимог, зазначила, що за актом приймання-передачі від 08.01.2004 Житомирське управління юстиції передало на баланс Територіального управління ДСА України в Житомирській області приміщення Малинського районного суду за адресою: м. Малин, пл. Соборна, 6, загальною площею 650,3 кв.м. На момент передачі приміщення адвокати займали 2 (два) кабінети площею 24,6 кв.м, тому між районним судом та адвокатами укладався договір про відшкодування витрат на оплату комунальних послуг. Житомирська колегія адвокатів на даний час ліквідована. Статус юридичної консультації Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не визначений, а адвокати, які користуються спірними кабінетами мають статус фізичних осіб-підприємців. Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про адвокатуру" від 19.12.1992, адвокат не може працювати у суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. 05.07.2012 прийнятий Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно до якого Рада адвокатів Житомирської області не є правонаступником Житомирської обласної ради адвокатів.
Коростенська районна державна адміністрація Житомирської області у вирішенні заявлених позовних вимог покладалася на розсуд суду (а.с. 70, 73 т.2).
Малинська міська рада просила здійснювати розгляд справи без участі уповноваженого представника (а.с. 38 т.2).
Представник Малинського районного суду Житомирської області просив відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю (а.с. 54 т. 2).
В поясненнях на позовну заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області (а.с. 24-26 т. 2) зазначено, що рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №906/521/19 встановлено відсутність у Ради адвокатів Житомирської області права власності на майно - будівлю за адресою: Житомирська область, м. Малин, пл. Соборна, 8, тому права позивача як власника не порушені рішеннями виконавчого комітету Малинської міської ради №355 від 15.11.2006, №193 від 18.08.2010.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
17.09.1991 рішенням виконкому Малинської районної ради народних депутатів №184 "Про передачу майна бувшого райкому Компартії України" (а.с. 16 т.1) приміщення бувшого РК КПУ, яке знаходиться на площі 25 років Жовтня в м. Малині, загальною площею 591,4 кв.м. балансовою вартістю 70822 крб. 18 коп. вирішено прийняти на баланс райвиконкому, передати безоплатно:
- 9/10 часток, площею 532 кв. м разом з господарськими надвірними будівлями (згідно паспорту на приміщення) - на баланс народного суду Малинського району з розміщенням в ньому нотаріальної контори;
- 1/10 частину, загальною площею 59,4 кв.м (5 кімнат) - на баланс президії Житомирської обласної колегії адвокатів для розміщення юридичної консультації Малинського району.
Пунктом 4 вказаного рішення визначено, що вивільнені приміщення народного суду і юридичної консультації прийняти на баланс райвиконкому з послідуючою передачею в користування МУКБ, районного відділу по землевпорядкуванню, племстанції.
У справі Господарського суду Житомирської області №11/78"НА" розглядалася вимога Малинського міжгосподарського управління капітального будівництва до Малинскького районного державного комунального підприємства по технічній інвентаризації та Малинської районної ради про визнання недійсним рішення виконкому Малинської районної ради народних депутатів №184 від 17.09.19 в частині передачі виконкому на баланс вивільного приміщення райсуду в м. Малині по вул. Сосніної, 8, визнання незаконною відмову в реєстрації вказаного приміщення, а також визнання права власності на приміщення з надвірними будинками з надвірними спорудами за вказаною адресою, яке раніше займав Малинський районний суд.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 24.10.2002 у справі №11/78"НА" визнано недійсним пункт 4 рішення виконкому Малинської районної ради народних депутатів №184 від 17.09.1991 в частині передачі райвиконкому на баланс вивільненого приміщення в м. Малині по вул. Н.Сосніної, 8. Визнано незаконною відмову в реєстрації приміщення по вул. Н. Сосніної, 8 в м. Малині районним державним комунальним підприємством по технічній інвентаризації згідно з договором купівлі-продажу від 19.02.1993. Зобов'язано Малинське районне державне комунальне підприємство по технічній інвентаризації зареєструвати приміщення в м. Малині по вул. Н.Сосніної, 8 разом з надвірними спорудами за Малинським міжгосподарським управлінням капітального будівництва. В решті позовних вимог відмовлено (а.с. 167-171 т. 1).
В матеріалах справи наявна копія відповіді на запит (а.с. 125 т.1), в якому зазначено, що первинна інвентаризація будівлі за адресою: м. Малин, вул. Н. Сосніна, 8/2 проведена в 26.05.1964 на замовлення Малинської юридичної консультації для визначення площ, якими користуються Малинський районний суд та Малинська юридична консультація, з розрахунку 234,39 кв. м та 28,85 кв. м, відповідно. Право власності на вказане приміщення зареєстровано за райвиконкомом на підставі рішення виконкому Малинської районної ради народних депутатів від 17.09.1991 №184, згодом - за Малинським міжгосподарським управлінням капітального будівництва, відповідно до рішення Господарського суду Житомирської області від 24.10.2002 у справі №11/78"НА", далі - за фізичною особою на підставі договору купівлі-продажу від 22.04.2003.
Державна судова адміністрація України утворена Указом Президента України від 29.08.2002 №780/2002 "Про Державну судову адміністрацію України".
Спільним Наказом №127/5; 513 від 16.10.2003 Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України "Про передачу будівель (приміщень) місцевих судів Житомирської області" передано зі сфери управління Міністерства юстиції України до сфери управління Державної судової адміністрації України будівлі (приміщення) місцевих судів Житомирської області згідно з переліком (а.с. 51-52 т. 1), зокрема Малинський районний суд (п. 13 додатку до вказаного наказу).
Відповідно до акта приймання-передачі, затвердженого головою Державної судової адміністрації 08.01.2004 (а.с. 53-54, т. 1), 18.12.2003 комісія провела обстеження об'єкта передачі - Малинського районного суду за адресою: м. Малин, пл. Соборна, 6, який належить обласному управлінню юстиції і передається Територіальному управлінню Державної судової адміністрації в Житомирській області. У акті вказано склад об'єкта: основна будівля, гаражі; загальні відомості: рік введення в експлуатацію - 1993, площа будови (загальна) - 872,9 кв. м, корисна площа в будівлях виробничого призначення 650,3 кв.м, корисна площа в будівлях невиробничого призначення - 112,6 кв.м. Пропозиції комісії: приміщення суду, гаражі передати на баланс територіальному управлінню Державної судової адміністрації в Житомирській області.
Згідно з п. 1.8 рішення Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області №355 від 15.11.2006 вирішено оформити право власності на об'єкти нерухомого майна та видати свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю по площі Соборній, 8 Державній судовій адміністрації України (а.с. 203 т. 1).
21.11.2006 Виконавчий комітет Малинської міської ради видав Державній судовій адміністрації свідоцтво №1894 (серія САА №301375) про право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю суду та гаражі за адресою: Житомирська обл., м. Малин, пл. Соборна, буд. 8 , форма власності - державна, частка 1/1 (а.с. 205 т. 1). Загальна площа об'єкта - 625,7 кв.м (виправлено на 626,9 кв.м, гаражі пл. 46,0 кв.м., 66,6 кв.м).
11.12.2006 здійснено державну реєстрацію права власності за Державною судовою адміністрацією України на нежитлову будівлю (будівлі суду та гаражі) за адресою: Житомирська обл., м. Малин, пл. Соборна, буд. 8 на підставі свідоцтва САА №301375 від 21.11.2006 (а.с. 206 т.1).
29.04.2010 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області звернулося із листом №04-910/10 (а.с. 213 т. 1) до голови Малинського районного суду, в якому зазначено, що відповідно до свідоцтва про право власності від 21.11.2006 вказано загальну площу об'єкта нерухомості - 625,7 кв.м, однак в інвентаризаційній справі №1712 на будівлю №8 пл. Соборна в м. Малині, виготовленій Малинським бюро технічної інвентаризації, загальна площа будівлі становить 625,9 кв.м., гаражів - 66,6 кв.м. та 46,0 кв.м. Територіальне управління просить вжити заходів щодо доповнення графи "опис об'єкта" у свідоцтві про право власності інформацією про площу гаражів, відповідно до інвентарної справи.
Пунктом 3 рішення Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області №193 від 18.08.2010 (а.с. 14, т. 1) вирішено внести зміни до п. 1.8. рішення виконкому №355 від 15.11.2006 та викласти його в такій редакції: "1.8. на нежитлову будівлю та гаражі площею 46,0 м.кв. та 66,6 м.кв. на площі Соборній, 8, Державній судовій адміністрації України".
Згідно з судовими рішеннями у справі №906/521/19, 11.11.2010 виконкомом Малинської міськради на підставі вказаного рішення від 18.08.2010 №193 видано ДСА України свідоцтво про право власності №7016 (серії НОМЕР_1 ) на нерухоме майно - нежитлову будівлю, будівлю суду та гаражі за адресою: площа Соборна, 8, м. Малин, Житомирська обл. , загальною площею 739,5 кв. м, будівля суду площею 626,9 кв. м, гаражі площею 46,0 кв. м та 66,6 кв. м.
За пунктами 12-13 постанови Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №906/521/19, у 2010 році свідоцтво про право власності видавалося на приміщення нежитлової будівлі суду за адресою: площа Соборна, буд. 8, м. Малин , за матеріалами технічної інвентаризації, згідно з якою приміщення двох кабінетів площею 24,6 кв. м до загальної площі будівлі не включалися. Зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.11.2010 №7016 вбачається, що нежитлова будівля суду перебуває у державній власності.
Згідно з довідкою Малинського районного комунального підприємства з технічної інвентаризації Житомирської обласної ради №1712 від 20.03.2018 (а.с. 241 т.1) станом на 01.01.2013 право власності на будівлю літ. "А" пл. 626,9 кв.м, гараж літ. "Г" пл. 46,0 кв.м, гараж літ. "Г1" пл. 66,6 кв.м, загальною площею 739,5 кв.м зареєстровано за Державною судовою адміністрацією на підставі свідоцтва про право власності від 11.11.2010 №7016, яке занесено в реєстрову кадастрову книгу під р.№93 кн.№6. В результаті проведеного технічного обстеження 20.03.2018 вказаної будівлі суду та гаражів, зафіксовано зміну загальної площі будівлі суду з 626,9 кв.м на 631,9 кв.м за рахунок внутрішньої реконструкції будівлі суду. У вказаній довідці зазначено, що під час попередньої реєстрації права власності 24,6 кв.м не були внесені до державного реєстру речових прав. Фактично загальна площа будівлі суду становить 656,5 кв.м.
В матеріалах справи наявний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідно до якого власником нежитлового приміщення, будівлі суду (загальна площа 656,5 кв. м, загальна площа будівлі суду та гаражів становить 769,1 кв. м) є Державна судова адміністрація України (державна форма власності) на підставі свідоцтва про права власності №7016 від 11.11.2010 та державного акта на право постійного користування землею ЯЯ075650 від 18.07.2006, виданого Малинським міським відділом земельних ресурсів (а.с. 15 т. 1).
За позицією позивача у справі, Державна судова адміністрація України неправомірно зареєструвала право власності на все приміщення адресою: Житомирська обл., м. Малин, пл. Соборна, буд. 8, оскільки ДСА України та Рада адвокатів Житомирської області набули право власності на спірну будівлю у відповідних частках 9/10 та 1/10.
Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних та інтересів може бути визнання права.
Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Право власності є найбільш фундаментальним речовим правом, яке створює основну юридичну передумову для нормального функціонування цивільного обороту. Тому закон спеціально регулює як підстави набуття права власності, так і підстави його припинення.
Право власності, як і будь-яке інше суб'єктивне право, виникає при наявності певних юридичних фактів та конкретних обставин, з якими закон пов'язує виникнення права власності на конкретне майно у певних осіб. Підстави виникнення права власності поділяються на такі, що не залежать від прав попереднього власника на майно, тобто первісні, та похідні, за якими право власності на майно переходить до власника від його попередника в порядку правонаступництва.
Застосовуючи норми статті 328 ЦК України, суд повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав та у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.
Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.
Позивачем у такому позові може бути суб'єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності через наявність щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи.
Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з'єднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не зв'язаних з позбавленням володіння. Позови про визнання права власності спрямовані на усунення перешкод у здійсненні власником (чи титульним власником) свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.
Умовами подання позову про визнання права власності є:
1) наявність права власності у позивача;
2) оспорювання права власності іншими особами;
3) наявність у власника можливості довести своє право власності.
Отже, змістом позову про визнання права власності є вимога власника, чиї права оспорюються, про констатацію перед особами, які оспорюють його право на річ, наявності у нього права власності на спірне майно, а необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання є підтвердження позивачем своїх прав на майно.
За приписами ст. 86 ЦК УРСР (в редакції, чинній на момент прийняття рішення виконкому Малинської районної ради народних депутатів від 17.09.1991 №184 "Про передачу майна бувшого райкому Компартії України"), право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Усі форми власності є рівноправними. Відносини власності регулюються Законом України "Про власність", цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Згідно ст. 128 ЦК УРСР, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.
За приписами ст. 2 Закону УРСР "Про власність" (в редакції, чинній на момент прийняття рішення виконкому Малинської районної ради народних депутатів від 17.09.1991 №184 "Про передачу майна бувшого райкому Компартії України") право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними. Власність в Україні існує в різних формах. Україна створює рівні умови для розвитку всіх форм власності та їх захисту.
Частинами 1, 2 ст. 4 Закону УРСР "Про власність" визначено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.
За приписами ст. 31 Закону УРСР "Про власність", до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).
Статтею 32 Закону УРСР "Про власність", визначено, що суб'єктом права загальнодержавної (республіканської) власності є держава в особі Верховної Ради України. Суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.
Згідно зі ст. 33 Закону УРСР "Про власність" управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) здійснює відповідно Верховна Рада України і місцеві Ради народних депутатів України, а також уповноважені ними державні органи. Державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів України.
Відповідно до ст. 34 Закону УРСР "Про власність", загальнодержавну (республіканську) власність складають: земля, майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних Сил, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ; оборонні об'єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне (республіканське) значення; кошти республіканського бюджету; республіканський національний банк, інші державні республіканські банки та їх установи і створювані ними кредитні ресурси; республіканські резервні, страхові та інші фонди; майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток. У загальнодержавній (республіканській) власності може перебувати також інше майно, передане у власність України іншими державами, а також юридичними особами і громадянами.
Проаналізувавши норми ЦК УРСР та Закону УРСР "Про власність", cуд дійшов висновку, що передача на баланс майна свідчить про надання власником майна іншій особі права володіння і користування відповідним майном, але не підтверджує передання такого майна у власність, тобто президія Житомирської обласної колегії адвокатів не набула у власність 1/10 частину спірного майна, а лише повинна відображати його у фінансових звітах як свій актив, переданий в користування.
Рада адвокатів Житомирської області, посилаючись на ст. ст. 3, 4, 20 Положення про адвокатуру Української PCP, затвердженого Законом УРСР від 31.10.1980 № 1050-Х, зазначає, що має безпірне право власності на 1/10 частину будинку.
Так, в Українській PCP були утворені обласні колегії адвокатів і Київська міська колегія адвокатів, виконавчим органом яких є президія (ст. ст. 3, 4 Положення про адвокатуру Української PCP).
Для організації роботи адвокатів по поданню юридичної допомоги президії колегій адвокатів у містах та інших населених пунктах створювалися юридичні консультації. Місцезнаходження юридичної консультації та кількість працюючих у ній адвокатів визначаються президією колегії адвокатів за погодженням з відділом юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів і виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів (ст. ст. 20 Положення про адвокатуру Української PCP).
Постановою Верховної Ради України від 19.12.1992 №2888-ХІІ введений в дію з 01.02.1993 Закон України "Про адвокатуру", відповідно до ст. 13 якого у Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворювались строком на 3 роки кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, порядок організації і діяльності яких визначався Положенням, яке затверджувалось Президентом України. Відповідно до п.6 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, затвердженого Указом Президента України від 05.05.1993 №155/93, кваліфікаційно-дисциплінарні комісії були юридичними особами, мали штамп і печатку із своїм найменуванням.
Закон України "Про адвокатуру" втратив чинність 05.07.2012 на підставі Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" №5076-VІ. Відповідно до абзацу 3 пункту 7 розділу X Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, сформовані відповідно до цього Закону, є правонаступниками кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, сформованих до набрання чинності цим Законом.
За приписами ст.ст. 47, 48 України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" вищим органом адвокатського самоврядування в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є конференція адвокатів регіону, а у період між конференціями адвокатів регіону функції адвокатського самоврядування у регіоні виконує рада адвокатів регіону, яка є юридичною особою, і яка, серед інших повноважень, представляє адвокатів регіону, розпоряджається коштами та майном.
Як визначено ст. 50 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється виключно з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
За твердженнями позивача, відповідно до ст. 128 ЦК УРСР (в редакції 18.07.1963, чинної на момент виникнення спірних правовідносин), моментом виникнення права власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачене законом або договором, а також на те, що станом на час прийняття рішення виконкому Малинської районної ради народних депутатів №184 "Про передачу майна бувшого райкому Компартії України" від 17.09.1991, виникнення права власності не залежало від державної реєстрації цього права.
Вказані посилання позивача є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять будь-яких договорів, згідно з якими позивач набув право власності на спірний об'єкт. Матеріалами справи підтверджується лише те, що згідно з рішенням виконкому Малинської районної ради народних депутатів №184 "Про передачу майна бувшого райкому Компартії України" від 17.09.1991 передано безоплатно на баланс президії Житомирської обласної колегії адвокатів для розміщення юридичної консультації Малинського району 1/10 частини приміщення загальною площею 59,4 кв. м (5 кімнат) колишнього РК КПУ.
Однак перебування об'єкта на балансовому обліку не є ознакою права власності на цей об'єкт. Баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна, але не є доказом перебування майна у власності чи володінні особи.
Інших доказів на підтвердження за позивачем права власності на спірне майно матеріали справи не містять.
Суд встановив, що у матеріалах справи №906/547/19 немає будь-яких доказів набуття у власність та реєстрацію права власності на 1/10 частину спірного приміщення за президією Житомирської обласної колегії адвокатів.
Водночас суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що Житомирська обласна колегія адвокатів набула право власності на 1/10 частину спірного нежитлового приміщення.
У матеріалах справи також немає доказів на підтвердження прийняття Радою адвокатів Житомирської області на баланс та перебування на балансі позивача 1/10 частини спірного приміщення.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.01.2021 у справі №906/521/19 відмовлено в позові Ради адвокатів Житомирської області до Виконавчого комітету Малинської міської ради, Пиріжківської сільської ради, Державного реєстратора Лисенка Сергія Володимировича про визнання недійсним та скасування пункту 1.8 рішення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області №355 від 15.11.2006 про оформлення права власності та видачу Державній судовій адміністрації України свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю по площі Соборній, 8 в м. Малині Житомирської області ; визнання недійсним та скасування пункту 3 рішення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області №193 від 18.08.2010 про внесення змін до пункту 1.8 рішення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області №355 від 15.11.2006 про викладення його в новій редакції "1.8. на нежитлову будівлю та гаражі площею 46,0 кв.м та 66,6 кв.м на площі Соборній, 8 Державній судовій адміністрації України"; скасування рішення державного реєстратора Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 40506079 від 05.04.2018 про реєстрацію права власності Державної судової адміністрації України на нежитлове приміщення - будівлю суду площею 656,5 кв. м, загальною площею будівлі суду та гаражів 769,1 кв.м по площі Соборній, 8 в м. Малині Житомирської області .
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 апеляційну скаргу Ради адвокатів Житомирської області на рішення Господарського суду Житомирської області від 25.01.2021 у справі №906/521/19 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 25.01.2021 - без змін.
Постановою Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №906/521/19 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 і рішення Господарського суду Житомирської області від 25.01.2021 залишено без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Необхідно враховувати, що преюдиційним є не все судове рішення, а певні обставини встановлені таким рішенням та оцінку яких зробив суд під час прийняття рішення.
У справі №906/521/19 суд не погодився з висновком Ради адвокатів Житомирської області, яка вважає себе правонаступником Житомирської обласної колегії адвокатів, оскільки Закон України "Про адвокатуру" не містить положень, що кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури є правонаступниками будь-яких органів, юридичних осіб чи об'єднань, які існували до набрання чинності Закону України "Про адвокатуру", а тому немає підстав стверджувати, що створені на підставі Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" органи адвокатського самоврядування є правонаступниками колегій адвокатів (Житомирської обласної колегії адвокатів), утворених згідно з Положення про адвокатуру Української PCP.
У мотивувальній частині рішення Господарського суду Житомирської області від 25.01.2021 у справі №906/521/19 встановлено про відсутність права власності Ради адвокатів Житомирської області на спірне майно. При цьому зазначено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за пошуковими параметрами: код юридичної особи - 38708386 немає інформації про юридичних осіб, правонаступником яких є Рада адвокатів Житомирської області.
Отже, факти та обставини стосовно відсутності у Ради адвокатів Житомирської області права власності на спірне майно, відображені у судових рішеннях у справі №906/521/19, мають преюдиційні значення під час розгляду цього спору та не потребують доказування, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи те, що матеріали справи не підтверджують право власності Ради адвокатів Житомирської області на 1/10 частки будівлі за адресою: Житомирська область, м. Малин, пл. Соборна, 8, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати за результатами розгляду справи покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити в задоволенні позову.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 08.12.21
Суддя Давидюк В.К.
Віддрукувати:
1 - в справу;
2,3 - сторонам
4,5,6,7 - третім особам
Відправити рек. з пов.