29 листопада 2021 року м. Харків Справа № 913/338/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Тарасова І.В.;
за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” (вх.№3191Л/2) на ухвалу господарського суду Луганської області від 20.09.2021 (повний текст ухвали складено 21.09.2021 суддею Смола С.В. у приміщенні господарського суду Луганської області) у справі №913/338/21
за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп”, м.Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Вагонзавод”, м.Кадіївка Луганської області,
про банкрутство,-
Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.09.2021 за результатами попереднього засідання у справі №913/338/21: 1.Визнано частково додаткові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Вагонзавод”, у розмірі заборгованості з інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість у гривнях по тілу кредиту та процентах, нарахованих на тіло кредиту в гривнях, за період з липня 2017 року по липень 2021 року в сумі 405203540,24 грн та судового збору в сумі 4540,00 грн. 2. Відхилено додаткові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Вагонзавод” у розмірі заборгованості з процентів у гривнях за період з 01.04.2017 по 16.08.2021 у сумі 1424479704,84 грн та процентів у доларах США, визначених у гривнях, за період з 01.04.2017 по 16.08.2021 у сумі 186647644,07 грн. 3.Визнано повністю вимоги Головного управління Державної податкової служби у Луганській області до боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Вагонзавод”, у розмірі заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з жовтня 2014 року по жовтень 2015 року в сумі 62439,68 грн та судового збору в сумі 4540,00 грн. 4.Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Кредитна установа “Інвестиційна” від 15.09.2021 №15-09/21 про залишення заяви про визнання грошових вимог без розгляду задоволено. 5.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Кредитна установа “Інвестиційна” від 18.08.2021 №18-08/21 про визнання грошових вимог залишено без розгляду. 6. Визначено, що внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів підлягають такі визнані судом вимоги: - Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” у сумі 1850033208,54 грн основного боргу; 27240,00 грн судового збору; 54000,00 грн витрат на авансування винагороди арбітражного керуючого; - Головного управління Державної податкової служби у Луганській області у сумі 62439,68 грн основного боргу; 4540,00 грн судового збору. 7.Визначено дату проведення перших зборів кредиторів та комітету кредиторів 04.10.2021. 8.Підсумкове засідання суду призначено на 08.10.2021. 10.Ухвалено розмістити інформацію про дату, час та місце судового засідання на сторінці суду офіційного вебпорталу “Судова влада України” в мережі Інтернет (http://lg.arbitr.gov.ua). 11.Розпоряднику майна - арбітражному керуючому Кудляку Є.В. у строк по 07.10.2021 (включно) подати суду: - звіт за результатами процедури розпорядження майном боржника та аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; - пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; - протоколи зборів кредиторів та засідань комітету кредиторів; - реєстр вимог кредиторів.
Приймаючи ухвалу в оскаржуваній частині при розгляді заяви від 18.08.2021 з додатковими вимогами кредитора - ТОВ «Фінансова компанія «Максі Капітал Груп» до боржника, господарський суд зазначив, що за розрахунком кредитора заборгованість, яка виникла після прийняття рішення господарським судом Луганської області у справі №913/328/17, за процентами у гривні за період з 01.04.2017 по 16.08.2021 складає 1424479704,84 грн, а заборгованість за процентами у доларах США - 186647644,07 грн. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 ст.1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України. Господарський суд узяв до уваги, що, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини 1 ст.1048 Цивільний кодекс України і охоронна норма частини 2 ст.625 Цивільного кодексу України не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини 1 ст.1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини 2 ст.625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Рішенням господарського суду Луганської області від 19.06.2017 у справі №913/328/17 стягнуто, зокрема, заборгованість за відсотками у гривнях та у доларах США за період з 02.02.2016 по 31.03.2017 у сумі 602044294,26 грн та 63597438,72 грн, відповідно. Господарським судом досліджено матеріали справи, зміст позовної заяви ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та встановлено, що рішенням господарського суду Луганської області від 19.06.2017 у справі №913/328/17 стягнуто, зокрема, заборгованість за відсотками у гривнях та доларах США за період з 02.02.2016 по 31.01.2017 у сумі 602044294,26 грн та 63597438,72 грн, відповідно. Ураховуючи умови договору від 07.02.2007 №1145м-01-07 про мультивалютну кредитну лінію у редакції додаткової угоди від 05.10.2015, господарський суд дійшов висновку про те, що строк кредитування боржника є таким, що закінчився. Право кредитора на здійснення нарахування відсотків за користування кредитом як у гривні, так і доларах США за вказаним договором, ураховуючи рішення господарського суду Луганської області від 19.06.2017 у справі №913/328/17, припинилось 31.03.2017. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що нарахування ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” боржнику процентів за користування кредитом як у гривні, так і у доларах США з 01.04.2017, є необґрунтованим. При цьому нарахування ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” інфляційних втрат на заборгованість у гривнях, у тому числі по тілу кредиту в гривнях у сумі 651679531,39 грн та процентах, нарахованих на тіло кредиту, у гривнях у сумі 602044294,26 грн, які стягнуті за рішенням господарського суду Луганської області від 19.06.2017 у справі №913/328/17, здійснено правомірно. Перевіривши наданий ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” розрахунок інфляційних втрат за період з липня 2017 року по липень 2021 року, нарахованих на заборгованість у гривнях, у тому числі по тілу кредиту в гривнях у сумі 651679531,39 грн та процентах, нарахованих на тіло кредиту, у гривнях у сумі 602044294,26 грн, усього, на суму 1253723825,65 грн, господарський суд зазначив, що ініціюючим кредитором неправильно визначено величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України). Водночас, господарський суд навів власний розрахунок інфляційних втрат, зроблений за допомогою програми “Законодавство”. Ураховуючи принцип диспозитивності судового процесу, розмір заявлених кредитором інфляційних втрат господарський суд зазначив, що вважає обґрунтованими кредиторські вимоги ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” до боржника в розмірі інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість у гривнях по тілу кредиту в гривнях та процентах, нарахованих на тіло кредиту в гривнях, за період з липня 2017 року по липень 2021 року в сумі 405203540,24 грн. З огляду на зазначене, господарський суд дійшов висновку про часткове визнання додаткових грошових вимог ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” до ТОВ “Торговий Дім Вагонзавод” у розмірі інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість у гривнях по тілу кредиту в гривнях та процентах, нарахованих на тіло кредиту в гривнях, за період з липня 2017 року по липень 2021 року в сумі 405203540,24 грн, в іншій частині горошові вимоги ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп”, нараховані проценти у гривнях за період з 01.04.2017 по 16.08.2021 у сумі 1424479704,84 грн, та проценти у доларах США, визначені у гривнях, за період з 01.04.2017 по 16.08.2021 у сумі 186647644,07 грн, відхилено. Отже, включенню до реєстру вимог кредиторів підлягають додаткові вимоги ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” до ТОВ “Торговий Дім Вагонзавод” у розмірі інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість у гривнях по тілу кредиту в гривнях та процентах, нарахованих на тіло кредиту в гривнях, за період з липня 2017 року по липень 2021 року в сумі 405203540,24 грн та судового збору в сумі 4540,00 грн, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів як такі, що в силу частини 1 ст.64 КУзПБ задовольняються в четверту та першу черги відповідно.
ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” з ухвалою господарського суду не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 20.09.2021 в частині відхилення додаткових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Вагонзавод”, у розмірі заборгованості у гривнях за період з 01.04.2017 по 16.08.2021 у сумі 1424479704,84 грн та процентів у доларах США, визначених у гривнях, за період з 01.04.2017 по 16.08.2021 у сумі 186647644,07 грн, і прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” з додатковими вимогами у повному розмірі.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що, не зважаючи на рішення господарського суду Луганської області у справі №913/328/17, яким також застосовано положення статті 625 Цивільного кодексу України, боржник грошове зобовязання так і не виконав, тобто й надалі відбувається триваюче правопорушення, тому кредитор - ТОВ «Фінансова компанія «Максі Капітал Груп», звернулось з додатковими грошовими вимогами, нарахованими на основну суму заборгованості, встановлену у судовій справі №913/328/17 відповідно до положень ст.625 Цивільного кодексу України. В оскаржуваній ухвалі господарський суд взяв до уваги правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 за подібних правовідносин, однак за своїм змістом рішення суду стосується питання застосування судами положень статті 1048 Цивільного кодексу України до правовідносин за кредитним договором, строк повернення за яким закінчився. Верховний Суд якраз і вказує, що, оскільки договором у спірних правовідносинах (справа №5017/1987/2012) була передбачена умова нарахування процентів за підвищеною ставкою саме за неправомірне користування кредитом, що відповідає диспозиції норми, викладеній у частиін другій ст.625 Цивільного кодексу України, а не відповідно до частини першої статті 1048 цього Кодексу, підстави для відступу від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №5017/1987/2012, відсутні. Нарахування процентів ТОВ «Фінансова компанія «Максі Капітал Груп» до боржника відповідно до умов договору від 07.02.2007 №1145м-01-07 про мультивалютну кредитну лінію здійснено за передбаченою даним договором ставкою і як міра відповідальності за несвоєчасне повернення грошових коштів.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” (вх.№3191Л/2) на ухвалу господарського суду Луганської області від 20.09.2021 у справі №913/338/21. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 08.11.2021 о 12:00 годині. Встановлено учасникам справи п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 03.11.2021 для подання письмових заяв, клопотань тощо. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.
04.11.2021 від арбітражного керуючого Кудляка Є.В. до суду електронною поштою надійшов відзив (вх.№12712) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що арбітражним керуючим визнаються доводи ініціюючого кредитора - ТОВ «Фінансова компанія «Міксі Капітал Груп» про застосування у даному випадку охоронних норм законодавства, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України для захисту прав та інтересів кредитора. Правильність вибору способу захисту прав кредитора відповідно до умов договору №1145м-01-07 про мультивалютну кредитну лінію від 07.02.2007 уже раніще підтверджена господарським судом Луганської обалсті у справі №913/328/17. Так, господарський суд, розглядаючи позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» у справі №913/328/17, задовольнив вимоги про стягнення з боржника процентів за період з 02.02.2016 і по 31.03.2017, тобто після закінчення строку дії кредитного договору та за період з моменту закінчення строку договору до звернення позивача до суду. Арбітражний керуючий перевірив розрахунки процентів, проведені боржником, і вони є правильними та сумарно становлять 1611127348,91 грн, з огляду на зазначене, ліквідатор боржника вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
У судовому засіданні 08.11.2021 після заслуховування правової позиції апелянта, арбітражного керуючого Кудляка Є.В., представника боржника оголошено перерву у судовому засіданні до 29.11.2021 до 14:00 год., про що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 повідомлено учасників справи.
У судовому засіданні 29.11.2021 провадження у справі продовжено зі стадії, на якій було оголошено перерву.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи та вимоги учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Ухвалою господарського суду Луганської обалсті від 19.07.2021 відкрито провадження у справі №913/338/21 за заявою ініціюючого кредитора - ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп”, про банкрутство боржника - ТОВ “Торговий Дім Вагонзавод”; визнані грошові вимоги ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” до боржника - ТОВ “Торговий Дім Вагонзавод” у сумі 1444829668,30 грн, з яких: 651679531,39 грн заборгованість за тілом кредиту, виданого в гривнях, 126350040,00 грн заборгованість за тілом кредиту, виданого в доларах США, 602044294,26 грн заборгованість за несплаченими відсотками за кредитом, виданим у гривнях, 64755802,65 грн заборгованість за несплаченими відсотками за кредитом, виданим у доларах США; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кудляка Євгена Васильовича; попереднє засідання господарського суду призначено на 01.09.2021.
Даною ухвалою також встановлено, що заборгованість у боржника перед кредитором - ТОВ «Фінансова компанія «Максі Капітал Груп» виникла на підставі рішення господарського суду Луганської області від 19.06.2017 у справі №913/328/17 та договора №2 про відступлення права вимоги від 06.11.2020 і складає 1445059267,50 грн.
20.07.2021 на офіційному веб-порталі судової влади України (на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України) оприлюднене повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
16.08.2021 ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал” звернулось до господарського суду з заявою (від 16.08.2021 №199) з додатковими грошовими вимогами до боржника, у якій просить визнати додаткові грошові вимоги кредитора до боржника у сумі 2016330889,15 грн.
Ухвалою господарського суду Ліганської області від 18.08.2011 у даній справі заяву ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал” прийнято до розгляду; розгляд грошових вимог кредитора призначено на 01.09.2021.
Додатковою ухвалою господарського суду Луганської області від 10.09.2021 визнано вимоги ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” до боржника у розмірі 76700,00 грн, що складаються зі сплаченого судового збору в сумі 22700,00 грн та витрат на авансування винагороди арбітражного керуючого в сумі 54000,00 грн.
Частиною 1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ст.1 КУзПБ грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом; кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки” діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з частинами 1-5 ст.44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів. Розпорядник майна, разом з іним, зобов'язаний: розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог.
Відповідно до частин 1-2 ст.45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.
Відповідно до частини 6 ст.45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
16.08.2021 ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” звернулось до господарського суду з заявою (вих.№199) з додатковими грошовими вимогами до боржника у сумі 2016330889,15 грн.
В обґрунтування поданої заяви ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” посилається на те, що рішенням господарського суду Луганської області від 19.06.2017 у справі №913/328/17 стягнуто з боржника - ТОВ “Торговий Дім Вагонзавод”, 2357551,23 доларів США та 602044294,26 грн простроченої заборгованості за процентами. Відповідно до додатку №1 до договору №2 про відступлення права вимоги від 06.11.22020, за яким ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” набуло право вимоги до ТОВ “Торговий Дім Вагонзавод” за кредитним договором від 07.02.2007 №11145м-01-07, новим кредитором станом на 06.11.2020 набуто вимог до боржника: 1775204040,61 грн та 8371844,50 доларів США простроченої заборгованості за відсотками. Заявник зазначав, що розмір його грошових вимог, які виникли після прийняття рішення господарським судом Луганської області у справі №913/328/17 і до 06.11.2020 складає: за процентами у гривні: 1775204040,61 - 602044294,26 = 1173159746,35 грн; за процентами у доларах США: 8371844,50 доларів США - 2357551,23 долари США= 6014293,27 доларів США. Відтак розмір грошових вимог за процентами, які виникли після прийняття рішення у справі №913/328/17 і до 06.11.2020 складає: 6014293,27х26,6931 = 160540131,69 грн. Загальна сума вимог ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” до ТОВ “Торговий Дім Вагонзавод”, які виникли після прийняття рішення у справі №913/328/17 і до 06.11.2020 складає 1333699878,04 грн. Додаткові грошові вимоги за процентами, які виникли за період з 06.11.2020 і по 16.08.2021, в національній валюті складають 277427470,87 грн. Розмір грошових вимог внаслідок інфляційних втрат за несвоєчасне виконання боржником грошових зобов'язань складає 405203540,24 грн.
З матеріалів справи убачається, що 07.02.2007 між ТОВ “Банк “Фінанси та Кредит” та ТОВ “Торговий Дім Вагонзавод” укладений договір відновлювальної кредитної лінії №1145-01-07 з додатковими угодами до нього.
Відповідно до пункту 1.1 договору у редакції додаткової угоди від 05.10.2015 банк надає позичальникові грошові кошти в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності та цільового використання.
Надання кредитних коштів здійснюватиметься окремими частинами (траншами) на умовах, визначених цим договором в межах відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості 665000000,00 грн, із сплатою за користування кредитними коштами процентів відповідно до розділу 3 цього договору (підпункт 1.1.1 пукнту 1.1 договору у редакції додаткової угоди від 05.10.2015).
Відповідно до пункту 2.5 договору у редакції додаткової угоди від 05.10.2015 позичальник зобов'язується повернути усі отримані кредитні кошти у валютах заборгованості по кожному траншу до 01.02.2016 згідно з графіком зниження ліміту кредитної лінії (додаток №49 цього договору) шляхом переказу грошових коштів на відповідні позичкові рахунки. Погашення заборгованості за кожним траншем здійснюється у тій самій валюті, у якій були надані кредитні кошти.
05.10.2020 відбулись відкриті торги (аукціон) з продажу права вимоги, результати якого оформлено протоколом №UA-EA-2020-09-21-000008-b.
06.11.2020 за результатами проведення відкритих торгів (аукціону) між Акціонерним товариством “Банк “Фінанси та Кредит” та ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” укладений договір від 06.11.2020 №2 про відступлення прав вимоги, за яким останнє набуло право вимоги до ТОВ “Торговий Дім Вагонзавод” за договором від 07.02.2007 №1145м-01-07 про мультивалютну кредитну лінію, який укладено між АТ “Банк “Фінанси та Кредит” та ТОВ “Торговий Дім Вагонзавод”.
Згідно з додатком №1 до договору від 06.11.2020 №2 про відступлення прав вимоги новим кредитором - ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп”, за договором від 07.02.2007 №1145м-01-07 про мультивалютну кредитну лінію набуто до боржника - ТОВ “Торговий Дім Вагонзавод”, 651679531,39 грн вимог та 4600000 доларів США за тілом кредиту, 1775204040,61 грн та 8371844,50 доларів США вимог за несплаченими відсотками відповідно до умов договору.
Колегія суддів зазначає, що підстави набуття ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” права за договором про вісдтуплення права вимоги були предметом дослідження і оцінки господарським судом при розгляді заяви ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” як ініціюючого кредитора у даній справі у підготовчому засіданні 19.07.2021.
Рішенням господарського суду Луганської області від 19.06.2017 у справі №913/328/17, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2017 у справі №913/328/17, яке набрало законної сили 17.10.2017, за позовом ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” до ТОВ “Торговий Дім Вагонзавод” про стягнення заборгованості за договором від 07.02.2007 №1145м-01-07 про мультивалютну кредитну лінію позовні вимоги задоволені: стягнуто з відповідача на користь позивача 6000000 доларів США еквівалент 16185634,80 грн - сума простроченої заборгованості за тілом кредиту, що надана в доларах, 651679531,39 грн - сума простроченої заборгованості за тілом кредиту, що надана у гривнях; 2357551,23 доларів США еквівалент 63597438,72 грн - сума простроченої заборгованості за відсотками; 602044294,26 грн - сума простроченої заборгованості за відсотками, судовий збір у сумі 240000,00 грн.
Відповідно до частини 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У зв'язку з цим, обставини, встановлені вищевказаним судовим рішенням господарського суду Луганської області у справі №913/328/17 та в ухвалі господарського суду Луганської області від 19.07.2021 у даній справі про банкрутство, які набрали законної сили, мають вже доведений характер та не підлягають доказуванню кредитором у справі.
Так, вказаним судовим рішенням у справі №913/328/17 підтверджено правомірність нарахування кредитором процентів за невиконання ТОВ «Торговий дім «Вагонзавод» грошових зобовязань по поверненню отриманих коштів згідно з кредитним договором після закінчення строку кредитування, а саме після 01.02.2016, та у розмірі процентів, визначених договором.
Згідно з абзацем “b” пукнту 3.1 кредитного договору від 07.02.2007 №1145м-01-07 про мультивалютну кредитну лінію у редакції додаткової угоди від 05.10.2015 позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами окремим траншем, виходячи з наступних процентних ставок: за кредитом в національній валюті України - 50% річних за користування траншем в період з дня, наступного за терміном, що зазначений у пункті 2.5 кредитного договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що зазначені у пунктах 4.5, 6.1 кредитного договору, до дня фактичного повернення кредитних коштів; за кредитом в доларах США - 25,60% річних за користування траншем в період з дня, наступного за терміном, що зазначений у пункті 2.5 кредитного договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що зазначені у пунктах 4.5, 6.1 кредитного договору, до дня фактичного повернення кредитних коштів.
Отже, умовами кредитного договору окремо встановлені розміри процентів для випадків прострочення боржника з моменту закінчення строку договору і до повного погашення усієї заборгованості.
Зі змісту оскаржуваної ухвали суду убачається, що господарський суд під час дослідження обставин заяви кредитора з додатковими вимогами до боржника, дослідив матеріали справи та встановив, що рішенням господарського суду Луганської області від 19.06.2017 у справі №913/328/17 стягнуто, зокрема, заборгованість за відсотками у гривнях та доларах США за період з 02.02.2016 по 31.01.2017 у сумі 602044294,26 грн та 63597438,72 грн, відповідно.
Відтак за розрахунком кредитора заборгованість, яка виникла після прийняття рішення господарським судом Луганської області у справі №913/328/17, за процентами у гривні за період з 01.04.2017 по 16.08.2021 складає 1424479704,84 грн, а заборгованість за процентами у доларах США - 186647644,07 грн.
За змістом положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовя'зання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зокрема, статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості.
Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.
Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі №202/4494/16-ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 Цивільного кодексу України.
Разом з тим, права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611,625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, від 04.06.2019 року у справі №916/190/18.
Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу у 2017 році зобов'язання відповідачів, зокрема, ТОВ «Торговий Дім Вагонзавод» сплатити заборгованість за кредитним договором не припинилося, тобто й надалі відбувається триваюче правопорушення, тому кредитор - ТОВ «Фінансова компанія «Максі Капітал Груп», обгрунтвоано звернулось до господарського суду з додатковими грошовими вимогами, нарахованими на основну суму заборгованості, встановлену у судовій справі №913/328/17, відповідно до положень 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, а саме: з 01.04.2017 по 06.11.2020, адже боржник грошове зобовязання так і не виконав.
Аналогічних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц зазначивши, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Колегія суддів зазначає, що в оскаржуваній ухвалі господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що строк кредитування боржника за договором від 07.02.2007 №1145м-01-07 про мультивалютну кредитну лінію у редакції додаткової угоди від 05.10.2015 є таким, що закінчився, тому право кредитора на здійснення нарахування відсотків за користування кредитом як у гривні, так і доларах США, за вказаним договором, ураховуючи рішення господарського суду Луганської області від 19.06.2017 у справі №913/328/17, припинилось 31.03.2017.
А відтак помилково взяв до уваги правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, які викладені за подібних правовідносин, однак за своїм змістом рішення суду стосується питання застосування судами положень статті 1048 Цивільного кодексу України до правовідносин за кредитним договором, строк повернення за яким закінчився. Верховний Суд якраз і вказує, що, оскільки договором у спірних правовідносинах (справа №5017/1987/2012) була передбачена умова нарахування процентів за підвищеною ставкою саме за неправомірне користування кредитом, що відповідає диспозиції норми, викладеній у частиін другій ст.625 Цивільного кодексу України, а не відповідно до частини першої статті 1048 цього Кодексу, підстави для відступу від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №5017/1987/2012, відсутні.
Натомість нарахування процентів ТОВ «Фінансова компанія «Максі Капітал Груп» до боржника відповідно до умов договору від 07.02.2007 №1145м-01-07 про мультивалютну кредитну лінію здійснено за передбаченою даним договором ставкою і як міра відповідальності за несвоєчасне повернення грошових коштів.
Превіривши розрахунок кредитора щодо спірної заборгованості, яка виникла після прийняття рішення господарським судом Луганської області у справі №913/328/17, за період з 01.04.2017 по 16.08.2021, яка за процентами у гривні складає 1424479704,84 грн, а заборгованість за процентами у доларах США - 186647644,07 грн, колегія суддів зазначає, що розрахунок є арифметично парвильним.
З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про необгрунтоване нарахування ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” боржнику процентів за користування кредитом як у гривні, так і у доларах США з 01.04.2017, помилковим та таким, що порушує права кредитора.
Додаткові вимоги ТОВ “Фінанасова компанія “Максі Капітал Груп” до ТОВ “Торговий Дім Вагонзавод” визнані арбітражним керуючим-розпорядником майна Кудляком Є.В. у повному обсязі, що підтверджується листом від 27.08.2021 №01-20/31.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпіставно відхилено грошові вимоги ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” у частині нарахованих процентів у гривнях за період з 01.04.2017 по 16.08.2021 у сумі 1424479704,84 грн та проценти у доларах США, визначені у гривнях, за період з 01.04.2017 по 16.08.2021 у сумі 186647644,07 грн.
З огляду на викладене, включенню до реєстру вимог кредиторів підлягають додаткові вимоги ТОВ “ФК “Максі Капітал Груп” до ТОВ “Торговий Дім Вагонзавод” у розмірі заборгованості з процентів у гривнях за період з 01.04.2017 по 16.08.2021 у сумі 1424479704,84 грн та процентів у доларах США, визначених у гривнях, за період з 01.04.2017 по 16.08.2021 у сумі 186647644,07 грн, які у загальній сумі складають 1611127348,91 грн та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, як такі, що в силу частини 1 ст.64 КУзПБ задовольняються у четверту чергу.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 пункту 2 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до частин 1, 2 ст.277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. 2.Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про задовлення апеляційної скарги, скасування ухвали господарського суду Луганської області від 20.09.2021 у справі №913/338/21 у частині відхилення додаткових вимог ТОВ «Фінансова компанія «Максі Капітал Груп» з прийняттям нового рішення про визнання додаткових грошових вимог ТОВ «Фінансова компанія «Максі Капітал Груп» до боржника з включенням суми до реєстру вимог кредиторів.
Керуючись ст.269, 270, частина 1 пункту 2 ст.275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Луганської області від 20.09.2021 у справі №913/338/21 скасувати в частині відхилення додаткових вимог ТОВ «Фінансова компанія «Максі Капітал Груп» до боржника - ТОВ «Торговий дім Вагонзавод», у розмірі заборгованості з процентів у гривнях за період з 01.04.2017 по 16.08.2021 у сумі 1424479704,84 грн та процентів у доларах США, визначених у гривнях, за період з 01.04.2017 по 16.08.2021 у сумі 186647644,07 грн.
Прийняти нове рішення про задовленння заяви з додатковими грошовими вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Максі Капітал Груп" до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Вагонзавод», у повному обсязі.
Визнати грошові вимоги кредитора - ТОВ «Фінансова компанія «Максі Капітал Груп» до боржника - ТОВ «Торговий дім Вагонзавод», у сумі 1611127348,91 грн, з яких: заборгованість з процентів у гривнях за період з 01.04.2017 по 16.08.2021 у сумі 1424479704,84 грн та процентів у доларах США, визначених у гривнях, за період з 01.04.2017 по 16.08.2021 у сумі 186647644,07 грн, з включенням зазначених сум до четвертої черги вимог кредиторів.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 08.12.2021.
Головуючий суддя О.А. Пуль
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя І.В. Тарасова