Справа № 640/24641/20 Суддя першої інстанції: Аверкова В.В.
07 грудня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М.,
при секретарі - Ткаченко В.В.,
представника відповідача: - Були Р.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора України щодо непоновлення його на посаді відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2020 року № 640/154/20;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора України на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2020 року № 640/154/20 за період з 24 липня 2020 року по 12 жовтня 2020 року у сумі 481 674, 48 грн.;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора середній заробіток (з розрахунку 8601,33 грн. помножити на кількість робочих днів) за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2020 року № 640/154/20 за період з 13 жовтня 2020 року по день постановлення рішення у справі або день поновлення його на посаді;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора на його користь моральну шкоду у сумі 90 000, 00 грн.;
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
11 березня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 03-13/1663/21 ОСОБА_1 подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, відповідно до якого просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 38 000,00 грн витрати на професійну правову допомогу та судовий збір у сумі 840,80 грн.
Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 серпня 2021 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - задоволено частково:
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 11 250 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят) гривень та судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок;
- у решті вимог заяви - відмовлено.
Не погоджуючись з додатковим судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 серпня 2021 року та прийняти нову рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частково задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 було заявлено 4 вимоги, у двох з яких судами було відмовлено, разом з тим позовна вимога щодо стягнення суми у розмірі 481 674,48 грн задоволена в частині суми 118 380,71 грн, тобто лише 1/4 частина заявленої суми, з огляду на що обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача в розмірі 11 250 грн ((38 000,00 грн - 2000,00 грн) / 4 заявлені вимоги * 1,25 задоволені вимоги), вказаний розмір витрат на правову допомогу є співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатами роботами (наданими послугами), часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та ціною позову та підтверджуються наданими доказами, в тому числі договором, актами виконаних робіт, платіжним дорученням підтверджено понесення ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, за виключенням витрат підготовки та направлення супровідного листа ОСОБА_1 від 30 жовтня 2020 року на виконання ухвали суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 640/24641/20, адже складення даного документа було обумовлено необхідністю усунення недоліків, визначених ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2020 року.
Колегія суддів вважає погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI ).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI ).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Колегія суддів звертає увагу, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем подано: договір про надання правової допомоги від 26 грудня 2019 року, ордер серії ЖТ № 078499, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ № 000805, додаток до договору № 6 про розмір винагороди адвоката за період з 06 жовтня 2020 року по 15 грудня 2020 року, акти приймання-передачі наданої правової допомоги № 11, № 12 від 15 грудня 2020 року, квитанція № 6 від 15 грудня 2020 року на суму 21 000,00 грн., додаток до договору № 9 про розмір винагороди адвоката за період з 16 грудня 2020 року по 09 березня 2021 року, акти приймання-передачі наданої правової допомоги № 17 № 18 від 15 грудня 2020 року, квитанція № 9 від 09 березня 2021 року на суму 17 000,00 грн.
Відповідно до актів про приймання-передачі юридичних послуг № 11 № 17, адвокат надав, а позивач прийняв наступні послуги:
- вивчення та аналіз судової практики у т.ч. Верховного Суду, яка стосується стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди. Затрачено 5 годин робочого часу і загальна вартість послуги складає 5000,00 грн.;
- підготовка та направлення до Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративного позову ОСОБА_1 від 12 жовтня 2020 року про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, а саме: визнання бездіяльності Офісу Генерального прокурора протиправною, стягнення з Офісу Генерального прокурора середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2020 року № 640/154/20, за період з 24 липня 2020 року по 12 жовтня 2020 року у сумі 481 674,48 грн; стягнення середнього заробітку (з розрахунку 8601,33 грн помножити на кількість робочих днів) за час вимушеного прогулу при затримці за період з 13 жовтня 2020 року по день постановляння рішення у справі або день поновлення ОСОБА_1 на посаді; стягнення моральної шкоди (збирання доказів, заяв, тощо). Копіювання примірника позову та додатків до нього. Затрачено 7 годин робочого часу та сам адміністративний позов - загальна вартість послуги складає 9000,00 грн;
- підготовка та направлення супровідного листа ОСОБА_1 від 30 жовтня 2020 року на виконання ухвали суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 640/24641/20 про направлення доказів сплати позивачем судового збору за подання адміністративного позову. Затрачено 1 годину робочого часу та сам супровідний лист - загальна вартість послуги складає 2000,00 грн.;
- підготовка заяви ОСОБА_1 від 15 жовтня 2020 року про стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу. Затрачено 3 години робочого часу та сама заява - загальна вартість послуги складає 5000,00 грн.;
- підготовка та направлення до Окружного адміністративного суду м. Києва відповіді ОСОБА_1 від 04 лютого 2021 року на відзив Офісу Генерального прокурора від 14 січня 2021 року № 15/1/2-59710-20 та додатків до неї. Копіювання примірника відповіді на відзив та додатків до неї. Затрачено 7 години робочого часу та сама відповідь - загальна вартість послуги складає 9000,00 грн;
- підготовка та направлення до Окружного адміністративного суду м. Києва заяви ОСОБА_1 від 09 березня 2021 року про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь позивача витрати на оплату судового збору та судових витрат на професійну правничу допомогу. Копіювання примірника заяви та додатків до неї. Затрачено 6 годин робочого часу та сама заява - загальна вартість послуги складає 8000,00 грн. Відповідно до додаткового судового рішення, судом першої інстанції було задоволено вказану заяву позивача - частково, а саме в розмірі 11 250 грн., мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 було заявлено 4 вимоги, у двох з яких судами було відмовлено, разом з тим позовна вимога щодо стягнення суми у розмірі 481 674,48 грн задоволена в частині суми 118 380,71 грн, тобто лише 1/4 частина заявленої суми, враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача в розмірі 11 250 грн ((38 000,00 грн - 2000,00 грн) / 4 заявлені вимоги * 1,25 задоволені вимоги).
На переконання колегії суддів, судом першої інстанції було вірно розраховано належну до відшкодування суму витрат на правову допомогу, ва тому числі з огляду на складність справи, виконаними адвокатами роботами (наданими послугами), часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та ціною позову.
Колегія суддів критично ставиться до доводів відповідача щодо пропуску ОСОБА_1 строку, встановленого п.7 ст. 139 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, відповідно до матеріалів справи, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у даній справі було ухвалено 23 лютого 2021 року, в порядку письмового провадження, отже позивач був позбавлений можливості до закінчення судових дебатів у справі подати докази понесення відповідних витрат.
Крім того, як наголошено ОСОБА_1 у власній апеляційній скарзі на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у даній справі було ухвалено 23 лютого 2021 року, копію такого рішення позивачем отримано не було, докази зворотнього матеріали справи не містять, відповідно до даних ЄДРСР рішення було опубліковано лише 01.03.2021 року, в той час як з заявою про ухвалення додаткового рішення разом із відповідними доказами позивачем було скеровано до суду засобами поштового зв'язку 09.03.2020 року (07.03.-09.03. включно є вихідними днями), отже позивачем направлено відповідно заяву протягом 5 робочих днів з дня, коли особа могла дізнатися про спірне рішення. Разом з тим, враховуючи відсутність доказів щодо отримання копії спірного рішення позивачем, колегія суддів приходить до висновку, що останнім не пропущено строк для подання відповідної заяви.
Щодо порушення судом першої інстанції строків розгляду відповідної заяви, колегія суддів зазначає, що 11.03.2021 року, разом із заявою про ухвалення додаткового судового рішення до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла також апеляційна скарга ОСОБА_1 , а 30.03.2021 року - апеляційна скарга Офісу Генерального прокурора, у зв'язку з чим справу було скеровано до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора - задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року - скасовано в частині стягнення з Офісу Генерального прокурора України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000, 00 грн. В задоволені позову в цій частині - відмовлено. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року залишено без змін.
20 липня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва повернулася справа № 640/24641/20. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що строк розгляду заяви ОСОБА_1 пропущено з об'єктивних причин та вказаний факт не може бути підставою для скасування відповідної додаткової постанови.
Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора - залишити без задоволення, додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 серпня 2021 року - без змін.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 серпня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Я.Б.Глущенко
Я.М.Собків
Повний текст рішення виготовлений 07 грудня 2021 року.