08 грудня 2021 року Справа № 480/6875/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6875/21
за позовом ОСОБА_1
до Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області, в якій просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення сьомої сесії восьмого скликання Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області від 21.05.2021 про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,025 га для індивідуального садівництва (01.05.), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
- зобов'язати Миколаївську селищну раду Сумського району Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,025 га для індивідуального садівництва (цільове призначення 01.05.), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та, за результатами її розгляду, прийняти рішення про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки у власність.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що восени 2020 року позивач звернулася до Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,025 та для індивідуального садівництва (цільове призначення 01.05.) розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
До вказаної заяви позивачем було додано, зокрема, і графічний матеріал щодо бажаного місця розташування земельної ділянки, яка, в свою чергу, була надана уповноваженими особами Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області.
Бажана земельна ділянка фактично знаходиться на пустирі, не перебуває у власності інших осіб. Окрім того, дана земельна ділянка не є спірною.
Однак листом Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області повідомлено, що рішенням сьомої сесії восьмого скликання Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області від 21.05.2021 остання вирішила відмовити позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,025 га для індивідуального садівництва (01.05.), розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,025 га для індивідуального садівництва, а тому звернулась до суду.
Ухвалою суду від 30.07.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що рішенням Миколаївської селищної ради від 21.05.2021 року ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0.025 га для індивідуального садівництва (цільове призначення 01.05.), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно п. 27 протоколу № 7 засідання постійної комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища від 19.05.2021 року рекомендовано прийняти рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою громадянці ОСОБА_1 , оскільки під час розгляду графічного матеріалу, доданого до заяви, встановлено, що бажане місце розташування земельної ділянки згідно Генерального плану населеного пункту знаходиться в межах АДРЕСА_2 в межах житлової багатоквартирної забудови, тобто категорія земель - землі житлової та громадської забудови, а земельна ділянка для ведення індивідуального садівництва може бути надана лише за рахунок земель сільськогосподарського призначення.
Отже, бажане місце розташування земельної ділянки, щодо якої позивач просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою знаходиться на території смт Миколаївка в межах земель з цільовим призначенням - для житлової багатоквартирної забудови, категорії - для житлової та громадської забудови, водночас надання земельної ділянки для індивідуального садівництва можливе лише за рахунок земель сільськогосподарського призначення, про що і зазначено в заяві, в зв'язку з чим місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам законів та Генеральному плану смт. Миколаївка, а тому прийняте рішення є законним та обґрунтованим.
Враховуючи зазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 17-20).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, позовну заяву та відзив, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 30.10.2020 ОСОБА_1 звернулася до Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,025 та для індивідуального садівництва (цільове призначення 01.05.), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 27).
Рішенням Миколаївської селищної ради від 21.05.2021 року ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0.025 га для індивідуального садівництва (цільове призначення 01.05.), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).
Так, спірні правовідносини виникли у зв'язку із прийняттям відповідачем рішення про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0.025 га для індивідуального садівництва (цільове призначення 01.05.), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Підставою відмови у прийнятті такого рішення є висновок відповідача про те, що бажане місце розташування земельної ділянки згідно Генерального плану населеного пункту знаходиться в межах смт Миколаївка по АДРЕСА_2 в межах житлової багатоквартирної забудови, тобто категорія земель - землі житлової та громадської забудови, а земельна ділянка для ведення індивідуального садівництва може бути надана лише за рахунок земель сільськогосподарського призначення (а.с. 29-30.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею ст.19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до п. «в» ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 121 Земельного кодексу України визначено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам і передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах не більше 0,25 гектара, в селищах не більше 0,15 гектара, в містах не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів не більше 0,01 гектара.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
У той же час, слід взяти до уваги, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 Земельного кодексу України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.
Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України, однією з категорій земель України за основним цільовим призначенням є землі житлової та громадської забудови.
За змістом ч. 3 ст. 19 Земельного кодексу України земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
Відповідно до ст. 38 Земельного кодексу України, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Згідно ст.39 Земельного кодексу України визначено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.
Частинами 1 та 14 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральні плани, населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами протягом трьох місяців з дня їх подання.
Судом встановлено, що Генеральний план смт. Миколаївка затверджено рішенням Миколаївської селищної ради від 14 червня 2017 року «Про затвердження містобудівної документації «Коригування генерального плану смт. Миколаївка Білопільського району Сумської області з проектом детального планування центральної частини».
Згідно Генерального плану смт. Миколаївка бажане місце розташування земельної ділянки, яке бажає отримати у власність позивач знаходиться на території житлової багатоквартирної забудови смт. Миколаївка (а.с. 22-26).
Статтею 22 Земельного кодексу України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Відповідно до ст. 35 Земельного кодексу України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.
Так, Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель» від 23 липня 2010 року N 548 (далі -- Наказ №548) визначено, що класифікація видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) розроблена відповідно до Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій" та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 N 224.
Пунктом 1.3 Наказу №548 визначено, що КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.
КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.
Розділом II Наказу №548 визначено, що землі для індивідуального садівництва (код 01.05) віднесено до секції А - землі сільськогосподарського призначення, а землі багатоквартирної забудови віднесено до секції В - землі житлової забудови та громадської забудови.
Отже, враховуючи вищевикладене суд приходить висновку, що бажане місце розташування земельної ділянки щодо якої позивач просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою знаходиться на території смт. Миколаївка в межах земель з цільовим призначенням - для житлової багатоквартирної забудови, категорії - для житлової та громадської забудови, водночас надання земельної ділянки для індивідуального садівництва можливе лише за рахунок земель сільськогосподарського призначення, в зв'язку з чим місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам законів та Генеральному плану смт. Миколаївка.
Таким чином, відповідачем було правомірно відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва з огляду на те, що така земля відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, а тому у задоволенні заявлених позовних ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук