07 грудня 2021 року м. Рівне №460/9910/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Кривчук І.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Гончар Б.С., відповідача: представник Дудка І.О., третьої особи: Барілова Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону
доВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ,
про скасування постанов, -
15.07.2021 Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону звернулась в Рівненський окружний адміністративний суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанов про накладення штрафу №65324546 та №65324595 від 24.06.2021.
Ухвалою судді Махаринця Д.Є. від 30.08.2021 відкрито провадження у справі №460/9910/21 та розгляд справи призначено проводити у відкритому судовому засіданні 09.09.2021.
Ухвалою судді Махаринця Д.Є. від 09.09.2021 адміністративну справу №460/9910/21 передано на розгляд Львівському окружному адміністративному суду.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду адміністративну справу №460/9910/21 передано на розгляд Рівненському окружному адміністративному суду.
25.11.2021 адміністративна справа №460/9910/21 надійшла до суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №460/9910/21 визначено головуючу суддю Друзенко Н.В.
Ухвалою від 29.11.2021 адміністративну справу №460/9910//21 прийнято до провадження судді Друзенко Н.В., а її розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 03.12.2021.
В судовому засіданні 03.12.2021 оголошено перерву до 07.12.2021 з огляду на постановлення ухвали про залучення у справу стягувача у відповідному виконавчому провадженні ОСОБА_1 в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
Згідно з позовною заявою та поясненнями представника в судовому засіданні позовні вимоги ґрунтуються на тому, що Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону не виконала постанови про відкриття виконавчих проваджень №65324546 та №65324595 від 12.05.2021 з незалежних від неї причин. Разом з тим, сторона позивача доводила, що нею вживалися необхідні заходи реагування для виконання рішення суду. Зокрема, на адресу Офісу Генерального прокурора як головного розпорядника коштів Державного бюджету України, було скеровано листи щодо надання відповідних роз'яснень при здійсненні перерахунку складових грошового забезпечення на виконання рішення суду, а також щодо збільшення асигнувань на 2021 рік. Разом з тим, необхідних роз'яснень надано не було. Коштів наразі також не виділено, що позбавляє можливості боржника виконати відповідне судове рішення. Додатково сторона позивача зауважувала на тому, що накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу жодним чином не захищає права стягувача у відповідному виконавчому провадженні. За наведеного, просила позов задовольнити.
Згідно з відзивом на позов та поясненнями представника відповідача в судовому засіданні, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України позов не визнає. Суть заперечень зводиться до того, що боржником на виконання рішення суду фактично не проведено жодних сприяючих такому виконанню дій. Наголосив, що відсутність необхідного фінансування не може розглядатися як доказ поважності причин невиконання, позаяк боржником не проведено навіть ті дії, які не вимагають фінансування, а саме не здійснено нарахування різниці у виплаті та не проведено перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 . За таких обставин, вважає, що дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваних постанов вчинені на підставі, в межах повноважень, у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому постанови про накладення штрафу є правомірними і підстави для їх скасування відсутні. За наведеного просив в позові відмовити повністю.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , в письмових та усних поясненнях вказав, що Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону не вчинила жодних дій, спрямованих на фактичне виконання судового рішення. На переконання стягувача боржник у відповідному виконавчому провадженні не має об'єктивних перешкод для виконання судового рішення у справі №460/4351/20, і ухиляється від його виконання свідомо, з невідомих для інших сторін виконавчого провадження обставин, тому застосування заходів процесуального примусу є правомірним. За наведеного просив у задоволенні позову відмовити.
Матеріалами справи стверджується, що на виконанні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває два виконавчих провадження №65324546 та №65324595 щодо примусового виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №460/4351/20, яке набрало законної сили 15.03.2021, і яким:
1) визнано протиправною відмову Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону у нарахуванні та виплаті прокурору військової прокуратури Рівненського гарнізону ОСОБА_1 грошового забезпечення (заробітної плати) прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону, з 26.03.2020 по 14.08.2020, в порядку та в розмірах передбачених ч.ч. 2, 3, 7 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру»;
2) зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону провести перерахунок грошового забезпечення (заробітної плати) прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону ОСОБА_1 з 26.03.2020 по 14.08.2020, у порядку та спосіб визначений ч.ч. 2, 3, 7 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням положень: п. 3-1 Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1090, додатку 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, п. 2 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 №414 та окладу за військове звання;
3) зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону нарахувати та виплатити прокурору військової прокуратури Рівненського гарнізону ОСОБА_1 грошові кошти, які складають різницю між фактично отриманим з 26.03.2020 по 14.08.2020 грошовим забезпеченням та належним до виплати грошовим забезпеченням розрахованим у порядку та спосіб визначений ч.ч. 2, 3, 7 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням положень: п. 3-1 Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1090, додатку 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, п. 2 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 №414 та окладу за військове звання з урахуванням висновків суду в цій справі.
В обох виконавчих провадженнях старшим державним виконавцем 12.05.2021 винесено постанови про відкриття №65324546 та №65324595, якими встановлено строк виконання рішення суду боржником - 10 робочих днів.
Ці постанови скеровано боржнику до виконання, стягувачу до відома, і факт їх отримання сторонами не заперечується.
Згідно матеріалів справи слідує, що прокуратурою регіону на адресу Офісу Генерального прокурора скеровано лист №21-188вих-21 від 28.05.2021 щодо надання відповідних роз'яснень при здійсненні перерахунку складових грошового забезпечення на виконання рішення суду,
У відповіді на цей лист №4878-21 від 23.06.2021 Офіс Генерального прокурора зазначив про відсутність правових для здійснення нарахування і виплати окладу за військовим званням в розмірах інших, ніж ті які були розраховані ОСОБА_1 раніше, як і інших складових грошового забезпечення (заробітної плати).
Також прокуратурою регіону на адресу Офісу Генерального прокурора було скеровано лист №21-193вих-21 від 31.05.2021 щодо збільшення асигнувань на 2021 рік.
Письмової відповіді на даний лист як ствердив боржник йому від головного розпорядника коштів Державного бюджету України, не надходило.
Жодних інших заходів, спрямованих на виконання відповідного судового рішення Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону не вживала.
Ні із заявою про роз'яснення судового рішення, ні із заявою про встановлення або зміну способі і порядку його виконання, або щодо відстрочення виконання, Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону до Рівненського окружного адміністративного суду не зверталася.
У відповідь на звернення стягувача, Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону вказала лише про те, що питання щодо внесення змін до кошторису та збільшення асигнувань по КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» на 2021 рік знаходиться на вирішенні в Офісі Генерального прокурора, а саме судове рішення оскаржене в касаційному порядку.
Вказану відповідь стягувач подав до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС на підтвердження факту невиконання рішення суду зобов'язального характеру.
Боржник, в свою чергу, жодних підтверджуючих документів про виконання судового рішення до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС не подавав.
На таких підставах державним виконавцем констатовано, що станом на 24.06.2021 фактичного виконання в повному обсязі рішення за виконавчими документами не відбулося і цього ж дня винесено постанови №65324546 та №65324595 про накладення на боржника - Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону, штрафів у розмірі 5100 грн. у межах кожного виконавчого провадження за невиконання без поважних причин рішення суду зобов'язального характеру.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені в Законі України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Частиною п'ятою статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до частини шостої статті 26 Закону №1404-VIII, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з статтею 63 цього Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Суд враховує, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №812/1813/18.
Поряд з цим, статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частиною другою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Суд зазначає, що фактичним виконанням рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 у справі №460/4351/20 є в першу чергу проведення перерахунку грошового забезпечення (заробітної плати) ОСОБА_1 з 26.03.2020 по 14.08.2020 у спосіб, який безпосередньо визначений судом, в другу чергу - проведення нарахування ОСОБА_1 різниці між фактично отриманим з 26.03.2020 по 14.08.2020 грошовим забезпеченням та належним до виплати, і вже в останню чергу - проведення виплати.
При цьому, перерахунок та нарахування в даному випадку повинні бути здійснені у чіткій відповідності до рішення суду, яке набрало законної сили, та відповідно, яке є обов'язковим до виконання.
Як встановлено судом, Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону не провела перерахунку грошового забезпечення (заробітної плати) ОСОБА_1 з 26.03.2020 по 14.08.2020, а відповідно, і не визначила належну до виплати ОСОБА_1 різницю.
Жодних доказів наявності причин, які унеможливили або значно ускладнили виконання боржником вказаного рішення у цій частині не надано, судом не здобуто та матеріали справи таких не містять.
Відсутні також і будь-які докази з приводу відсутності у боржника коштів для виплати ОСОБА_1 присудженої різниці, тим більше що така навіть не визначена у відповідній грошовій сумі.
Також про причини невиконання рішення суду та/або будь-яких доказів поважності причин такого невиконання, позивач державному виконавцю до моменту винесення останнім спірної постанов про накладення штрафу не повідомляв та не надавав. Жодних доказів на підтвердження протилежного позивачем суду не надано і в матеріалах справи такі відсутні.
З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що станом на 24.06.2021 Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону фактично не виконала рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.12.2020 у справі №460/4351/20 та не повідомила державного виконавця про існування дійсно поважних причин такого не виконання.
Таким чином, відповідач при прийнятті спірних постанов про накладення штрафу від 24.06.2021 за ВП №65324546 та №65324595 діяв у відповідності до вимог Закону №1404-VIII, а отже на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією та законодавством України, а відтак підстави для визнання таких дій відповідача неправомірними у суду відсутні
Враховуючи фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови про накладення штрафу відповідають визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підстави для визнання їх протиправними і скасування відсутні.
За наведеного в задоволенні позову слід відмовити.
Підстави для застосування положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону відмовити повністю у позові до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про скасування постанов про накладення штрафу №65324546 та №65324595 від 24.06.2021.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Днем подання апеляційної скарги є день її надходження до відповідного суду. Строк подання апеляційної скарги не може бути поновлено. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону (вул. Клепарівська, 20,м. Львів,79007. ЄДРПОУ/РНОКПП 38326057)
Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13,м. Київ,01001. ЄДРПОУ/РНОКПП 00015622)
Третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складений 07 грудня 2021 року
Суддя Н.В. Друзенко