08 грудня 2021 року м. Рівне №460/10853/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 01.07.2021 № 171 про відмову в переведенні на пенсії за іншим законом, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перевести з пенсії за віком на пенсію, відповідно до Закону України "Про державну службу", з 30.06.2021.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем протиправно, за наявності у нього всіх необхідних умов, визначених законодавством для переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", відмовлено у такому переведенні, з підстав відсутності необхідного стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби для призначення пенсії. З підстав наведених у позові, просив суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідачем 1 на адресу суду скеровано відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що на дату набрання чинності Закону №889, тобто на 01.05.2016, позивач не набув необхідного стажу на посаді державної служби - 20 років для призначення пенсії згідно пункту 12 розділу XI Закону №889 та не займав посаду державної служби для призначення пенсії відповідно до пункту 10 розділу XI Закону №889. На підставі вищевикладеного, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення № 171 від 01.07.2021 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком згідно Закону № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-УІІІ, у зв'язку із відсутністю правових підстав. На підставі вищевикладеного, вважаємо, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідачем 2 на адресу суду скеровано відзив на позов, який мотивований тим, що підстав для переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу", немає. Вказав, що період роботи позивача з 04.07.2001 не може бути зараховано до стажу роботи, який дає право на пенсію державного службовця, оскільки посади, на яких перебував позивач з 04.07.2001(заступник голови районної ради та міський голова), є посадами органу місцевого самоврядування, а не посади державних службовців. З підстав наведених у відзиві, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 09.08.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 15.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд якої здійснити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Враховуючи, що розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні, то у відповідності до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено таке.
Як підтверджується заявами по суті сторін, 21.11.2016 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV .
Як слідує із записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.08.1977, ОСОБА_1 :
- З 30.04.1998 по 15.10.2004 працював на посаді заступника голови районної ради;
- З 15.10.2004 по 04.12.2020 працював міським головою м. Здолбунів.
Позивач звернувся із заявою від 30.06.2021 про перехід на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу".
За результатами розгляду вказаної заяви, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, рішенням від 01.07.2021 № 171, відмовлено у переведенні з пенсії за віком, призначеної у відповідності з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком у відповідності з Законом України "Про державну службу" у зв'язку відсутністю правових підстав. Право на пенсію за віком у відповідності з Законом України "Про державну службу" відсутнє, оскільки станом на 01.05.2016 позивач не обіймав посаду державного службовця, та не набув стажу на посаді державної служби - 20 років.
Не погоджуючись з відмовою у переведенні з пенсії за віком, призначеної у відповідності з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком у відповідності з Законом України "Про державну службу", позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суду необхідно вказати таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Предметом спору у даній справі є оцінка наявності у позивача стажу роботи на державній службі та стажу, що може бути прирівняний до стажу державного службовця, необхідного для призначення пенсії державного службовця, правомірності рішення відповідача 1 щодо відмови позивачу у переведенні його на пенсію державного службовця.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07 червня 2001 року за № 2493-III(далі - Закон № 2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Положення статей 2, 3 Закону № 2493-III визначають, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до частини 7 статті 21 Закону № 2493-III (в редакції станом на 01.05.2016 року) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року за № 3723-XII (далі - Закон № 3723 - ХІІ).
Водночас, з 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року за № 889-VIII(далі - Закон № 889-VІІІ), відповідно до статті 90 якого встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII(далі - Закон № 3723-XII) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 11 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Пункт 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ визначає, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Так, згідно з частиною першою статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Таким чином, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 року стажу державної служби не менше 20 років, така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25 березня 2016 року, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу".
Відповідно до пункту 8 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Так, абзацом 13 пункту 2 Порядку № 283 передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Згідно п.4 Порядку №283 обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Посади, які обіймала позивач за час роботи в органах місцевого самоврядування, відносяться до посад, визначених ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Необхідно врахувати, що пунктом 4 частини 2 статті 46 Закону № 889-VIII визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Таким чином, доводи відповідачі про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування з 04.07.2001 та станом на 01.05.2016 не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця, а лише до 04.07.2001 - є безпідставними.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що періоди роботи позивача на посадах органу місцевого самоврядування включаються до стажу державної служби, що свідчить про те, що стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, на день набрання чинності Законом № 889-VIII становить більше 20 років та дає право на призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" та з врахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
З огляду на наведене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 01.07.2021 № 171 про відмову в переведенні на пенсії за іншим законом прийняте не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому підлягає визнання протиправним та скасуванню.
Як наслідок необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перевести позивача з пенсії за віком на пенсію, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" та з врахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі, як суб'єкти владних повноважень не обґрунтували обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що рішення про відмову у переведенні позивача з пенсії за віком, призначеної у відповідності з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком у відповідності з Законом України "Про державну службу" приймав відповідач 1, то на користь позивача слід стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань судові витрати на суму 908,00грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка,7, м. Рівне, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення дій, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 01.07.2021 №171 про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за іншим законом.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" та з врахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, з 30.06.2021.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) судовий збір у сумі 908,00грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 08 грудня 2021 року
Суддя Д.П. Зозуля