08 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/9091/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/9091/21 за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
06.08.2021 Головне управління ДПС у Полтавській області (надалі - позивач, ГУ ДПС у Полтавській області) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 45 085,60 грн.
Мотивуючи свої вимоги, позивач стверджує, що відповідач має непогашений податковий борг, який виник внаслідок несплати сум узгоджених грошових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб, нарахованих на підставі заяви відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування за 2017-2021 роки. У зв'язку з цим просить суд стягнути вказаний борг у судовому порядку.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач, у строк встановлений частиною першою статті 261 КАС України, відзив на позов не надав. Направлена судом за зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцем знаходження відповідача копія ухвали не була вручена адресату з незалежних від суду причин, поштове відправлення повернуто до суду з поміткою поштового оператора від 25.08.2021 "адресат відсутній за вказаною адресою".
За таких обставин та в силу п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України відповідач вважається таким, що повідомлений про факт відкриття провадження у даній справі, але правом на подання відзиву на позов не скористався.
Розгляд справи, відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа - підприємець 19.03.2015 (а.с. 6-7) та перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС у Полтавській області.
Згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком (а.с. 8) за відповідачем числиться податковий борг по єдиному податку фізичної особи в розмірі 45 085,60 грн, який виник за наступних обставин.
27.03.2015 ФОП ОСОБА_1 подав заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с. 10-11), обравши ставку єдиного податку ІІ групи на рівні 20% до розміру мінімальної заробітної плати (обраний вид діяльності згідно КВЕД - 73.11 Рекламні агентства, 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.,95.22 Ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання, 95.11 Ремонт комп'ютерів і периферійного устатковання, 95.21 Ремонт електронної апаратури побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення, 47.91. Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет).
Згідно з положеннями пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - ПК України), ставки єдиного податку для платників другої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Пунктами 295.1 та 295.2 статті 295 ПК України закріплено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Так, на підставі заяв ОСОБА_1 податковим органом розраховано суми платежів за березень - грудень 2017 року по 640,00 грн, за січень - грудень 2018 року по 744,60 грн, за січень - грудень 2019 року по 834,60 грн, за січень - грудень 2020 року по 944,60 грн, за січень - серпень 2021 року по 1200,00 грн, всього в сумі 45085,60 грн (а.с. 8-9).
Проте відповідач не здійснив сплату авансових внесків, у зв'язку з чим станом на момент звернення до суду за ним накопичилася заборгованість у розмірі 45 085,60 грн.
З урахуванням факту наявності вищевказаної суми заборгованості в розмірі 45 085,60 грн, яка не сплачена боржником у добровільному порядку у строк встановлений законом, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з положенням статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
З матеріалів справи суд встановив, що на виконання вищезазначених норм ГУ ДФС у Полтавській області сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 19.06.2017 №1684-17 на загальну суму податкового боргу, яка станом на 18.06.2017 становила 4 527,80 грн.
Вимога була направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням та вручена ОСОБА_1 , про що свідчить його особистий підпис (а.с. 12).
Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано, а судом не встановлено.
Відповідно до відомостей з витягу інтегрованої картки платника єдиного податку з фізичних осіб податковий борг не переривався та станом на момент розгляду справи становить 45 085,60 грн (а.с. 13-17).
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
З урахуванням з'ясованих обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач, який є суб'єктом владних повноважень, витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти за податковим боргом з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 45 085 (сорок п'ять тисяч вісімдесят п'ять) грн 60 коп на розрахунковий рахунок UA758999980314040699000016654, отримувач: ГУК у Полтавській обл/тг смт. Опішня/18050400, код ЄДРПОУ 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Б. Супрун