про закриття провадження у справі
07 грудня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/7988/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
19.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України, а саме просить:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, які полягають у відмові скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.04.2019 відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, із урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за порівняною посадою поліцейського - "старший оперуповноважений в особливо важливих справах апарату Національної поліції", для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.11.2019 відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, із урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за порівняною посадою поліцейського - "старший оперуповноважений в особливо важливих справах апарату Національної поліції", для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 відкрито провадження у справі №440/7988/21; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), витребувано додаткові докази /а.с. 75/.
25.08.2021 від Міністерства внутрішніх справ надійшло клопотання про закриття провадження.
Дослідивши клопотання та матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №1640/3979/19 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області (вул. Пушкіна, буд. 83, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 08592276) та Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01024, ідентифікаційний код 00032684), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області щодо невиготовлення та ненадіслання до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за посадою поліцейського "старший оперуповноважений в особливо важливих справах апарату Національної поліції", прирівняною до займаної ним на день звільнення зі служби посади "старший оперуповноважений в особливо важливих справах відділу внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України", із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення у таких розмірах: посадового окладу - 2900,00 грн, окладу за спеціальним званням підполковник поліції - 2200,00 грн, надбавки за стаж служби (30%), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (15%) та премії, визначеної відповідно до інформації Міністерства внутрішніх справ України про середні розміри премій, виплачених поліцейським за січень 2016 року (78,75%). Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за посадою поліцейського "старший оперуповноважений в особливо важливих справах апарату Національної поліції", прирівняною до займаної ним на день звільнення зі служби посади "старший оперуповноважений в особливо важливих справах відділу внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України", із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення у таких розмірах: посадового окладу - 2900,00 грн, окладу за спеціальним званням підполковник поліції - 2200,00 грн, надбавки за стаж служби (30%), надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (15%) та премії, визначеної відповідно до інформації Міністерства внутрішніх справ України про середні розміри премій, виплачених поліцейським за січень 2016 року (78,75%). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн.
Відповідно до статей 129, 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічна норма закріплена в статті 370 КАС України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, усі судові рішення, які набрали законної сили, підлягають виконанню усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, у тому числі й відповідачем у справі.
Відповідно до положень статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Таким чином, процесуальним законом передбачено певну послідовність дій, які позивачу необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Отже, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Підставою зазначеного позову є незгода ОСОБА_1 з бездіяльністю Міністерства внутрішніх справ України, яка полягає у неналежному виконанні рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №440/3979/19.
Наведене свідчить про те, що фактично позивач просить зобов'язати відповідача вчинити дії, спрямовані на виконання рішення суду в справі №440/3979/19, яке набрало законної сили.
При цьому, чинне законодавство не передбачає такого способу захисту права, як звернення до суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною, тобто ухвалити судове рішення, яке спрямоване на виконання іншого рішення суду, що в свою чергу, не призводить до ефективного захисту прав осіб.
Обов'язок виконання рішення суду, яке набрало законної сили, прямо передбачено Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України "Про виконавче провадження", Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 "Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою", а тому не потребує додаткового врегулювання в судовому порядку.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з приписами статей 382, 383 КАС України визначено два окремі способи судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого не на користь суб'єкта владних повноважень: зобов'язання останнього подати звіт про виконання судового рішення та можливість накладення штрафу за результатами розгляду поданого звіту, а також визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання судового рішення, що здійснюється за ініціативою позивача після розгляду справи.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому статтею 382 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у цьому випадку вимоги позивача слід розглядати не в порядку позовного провадження, а в порядку, визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто в особливому порядку судового контролю, оскільки в позовній заяві йдеться про дії відповідача, вчинені в ході виконання судового рішення у справі №440/3979/19.
Оскільки позивачем по суті заявлено позовну вимогу щодо захисту своїх прав, які фактично стосуються питання повного належного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №440/3979/19, то, відповідно, позивачем неправильно обрано спосіб захисту свого порушеного права.
На підставі вищевикладеного, вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку позовного провадження в адміністративному судочинстві.
Натомість, мають розглядатися в порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, судового рішення у справі №440/3979/19, визначеному нормами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто шляхом подання заяви в межах адміністративної справи №440/3979/19.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спір у справі є тотожним спору у справі №440/3979/19, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
За таких обставин, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.
Згідно з частиною другою статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Пунктом п'ятим частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
При зверненні до Полтавського окружного адміністративного суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908 грн згідно з квитанцією від 15.07.2021 № 0.0.2196063459.1 /а.с. 72/.
При цьому, у позові позивач просив здійснити розподіл судових витрат.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 238, статтями 239, 241, 243, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання Міністерства внутрішніх справ України про закриття провадження задовольнити.
Провадження за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії закрити.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України сплачену суму судового збору відповідно до квитанції від 15.07.2021 № 0.0.2196063459.1 у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Роз'яснити, що повторне звернення позивача до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається щодо позовних вимог, стосовно яких судом вирішено питання про закриття провадження у справі.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна