06 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа №2-а-11868/09
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №2-а-11868/09 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області про нарахування допомоги дитини війни,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2009 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення набрало законної сили 28.05.2010.
26.08.2011 судом видано виконавчий лист у справі №2-а-11868/09.
29.11.2021 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №2-а-11868/09.
Ухвалою суду від 30.11.2021 заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні призначено до розгляду на 06.12.2021.
В судове засідання сторони не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином.
Відповідно до частини другої статті 379 КАС України суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
За приписами частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву про заміну сторони виконавчого провадження без участі заявника та осіб, які беруть участь у справі, за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Визначаючись щодо заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга статті 379 КАС України).
Згідно частини четвертої статті 379 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Отже, необхідними умовами для заміни сторони виконавчого провадження або боржника чи стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження є вибуття однієї з сторін та наявність правонаступника.
В обґрунтування заяви про заміну сторони виконавчого провадження зазначено, що ОСОБА_2 помер, його спадкоємицею є ОСОБА_1 . На підтвердження зазначеного до заяви долучено копію паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_3 , копію свідоцтва про право на спадщину за заповідальним розпорядженням серії НАК 250579, а також копію Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі свідоцтва про право на спадщину за заповідальним розпорядженням.
Зі змісту свідоцтва про право на спадщину за заповідальним розпорядженням серії НАК 250579 слідує, що ОСОБА_1 є спадкоємицею після померлого ОСОБА_2 ; спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з грошового вкладу у сумі 19250,00 грн з відповідними відсотками, що знаходиться на банківському рахунку, та грошового вкладу у сумі 15200,00 грн з відповідними відсотками, що знаходиться на банківському рахунку.
Надаючи оцінку вказаним заявницею обставинам та наданим на їх підтвердження доказам, суд зауважує, що згідно з статтею 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 Цивільного кодексу України передбачено такі види спадкування: за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1228 Цивільного кодексу України передбачено право вкладника розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі).
Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним (частина друга статті 1228 Цивільного кодексу України).
Заповіт, складений після того, як було зроблене розпорядження банку (фінансовій установі), повністю або частково скасовує його, якщо у заповіті змінено особу, до якої має перейти право на вклад, або якщо заповіт стосується усього майна спадкодавця (частина третя статті 1228 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Слід також зазначити, що відповідно до частини першої статті 91 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Суд звертає увагу, що у разі зарахування до складу спадщини передбачених у статті 1227 Цивільного кодексу України виплат, виконавець заповіту може витребовувати їх перерахування на депозитний рахунок державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, а розшук може провадити нотаріус, який наділений повноваженнями витребовувати необхідні для вчинення нотаріальних дій відомості від підприємств, установ та організацій.
Відповідно до частини першої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною першою статті 66 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини, видається свідоцтво про право на спадщину.
Згідно з частиною першою статті 67 Закону України " Про нотаріат " свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Отже, належним доказом правонаступництва заявниці та підставою для заміни сторони стягувача у виконавчому листі, виданому в даній справі, є наявність документів, визначених законом, про те, що права та обов'язки померлого ОСОБА_2 перейшли до заявниці, а саме виданого на ім'я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину.
Разом з тим, заявницею не надано відповідних доказів (свідоцтва про право на спадщину), з яких би вбачалось, що заявниця набула право на все майно (або відповідну частину) позивача у справі - ОСОБА_4 , в зв'язку з чим відсутні підстави для заміни в даній справі сторони виконавчого провадження (стягувача).
Додана до заяви копія свідоцтва про право на спадщину серії НАК №250579 підтверджує лише факт спадкування заявницею двох грошових вкладів на рахунках у банківських установах, однак не підтверджує право на спадкування всього майна, прав та обов'язків після померлого ОСОБА_2 .
Також, з доданих до заяви документів не видається можливим встановити чи була ОСОБА_1 єдиною спадкоємицею.
Враховуючи те, що заявницею не надано належних доказів на підтвердження факту правонаступництва, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 379 КАС України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.С. Шевяков