01 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/6760/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карпінської М.Д.,
прокурора - Харенка В.М.,
представників відповідачів - Бондар Н.М., Лисанець А.Ф.,
третьої особи - ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Керівника Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Полтави до Полтавської міської ради, Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування окремих положень рішення, -
Керівник Полтавської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Полтави звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міської ради, Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 19 березня 2021 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" в частині продовження розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава, продовження дії особистого строкового земельного сервітуту та паспорту прив'язки на наступні тимчасові споруди згідно з додатком 1 до рішення ФОП ОСОБА_1 (№46) стаціонарна тимчасова споруда - торговельний павільйон на земельній ділянці площею 71 кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:001:0475 по АДРЕСА_1 ,
- визнати протиправним та скасувати паспорт прив'язки № 01-10-17/67-668 від 21 лютого 2013 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Полтавська міська рада рішенням від 19 березня 2021 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава" дала дозвіл ФОП ОСОБА_1 на продовження розміщення стаціонарної тимчасової споруди орговельний павільйон на земельній ділянці площею 71 кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:001:0475 по АДРЕСА_1 . Оскаржуваним рішенням ФОП ОСОБА_1 продовжено дію особистого строкового сервітуту, хоча на час прийняття оспорюваного рішення Полтавською міською радою документ, що посвідчує продовження права користування земельною ділянкою площею 71 кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:001:0475 по АДРЕСА_1 був відсутній, що унеможливило продовження Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради терміну дії оформленого паспорта прив'язки ФОП ОСОБА_1 . Прокурор зазначає, що за вимогами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. У свою чергу Положенням про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженим рішенням Полтавської міської ради від 18 травня 2012 року, також встановлено, що стаціонарна тимчасова споруда - це споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв.м. Зазначені вимоги кореспондуються із Положеннями порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21 жовтня 2011 року. Однак, спірним рішенням Полтавською міською радою продовжено право користування стаціонарними тимчасовими спорудами - торговельними павільйонами по АДРЕСА_1 загальною площею по зовнішньому контуру 48,51 кв.м, що перевищує визначену законом площу. Прокурор звернув увагу, що відповідно до листа Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Полтавській області № 4844/41/26/0-2021 від 25 березня 2021 року торговельний павільйон ФОП ОСОБА_1 без погодження. При цьому, дане розміщення тимчасової споруди є порушенням ДСТУ № 3587-97 "Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди". Пояснює, що предметом спору є дотримання визначеного законом порядку надання у користування земельних ділянок комунальної власності та розміщення на них тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності. За твердженням прокурора, порушення порядку та протиправне надання землі у користування з порушенням закону завдає шкоду власності територіальної громади міста Полтави та суперечить інтересам держави в цілому у сфері земельних правовідносин, які нерозривно пов'язані із правильним застосуванням та дотриманням усіма суб'єктами законодавства в сферах життєдіяльності суспільства, що контролюється і охороняється державою. Прокурор зазначає, що Полтавська міська рада, яка діє від імені власника землі в особі територіальної громади міста Полтави, повинна діяти в інтересах територіальної громади та виключно у спосіб і у межах повноважень, передбачених законом. Зазначає, що оскаржуване рішення прийнято Полтавською міською радою з порушенням закону та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, тому наявні підстави для звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, оскільки іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/6760/21, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано докази від відповідачів.
05 серпня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду від Полтавської міської ради надійшла заява про відвід судді (т.1 а.с. 71-74).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року для вирішення питання про відвід судді Удовіченка Сергія Олександровича заяву представника Полтавської міської ради про відвід судді передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року (суддя Бойко С.С.) у задоволенні заяви Полтавської міської ради про відвід судді Удовіченка С.О. у справі №440/6760/21 за адміністративним позовом Керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області до Полтавської міської ради, Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування пунктів рішення, Паспорту, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
13 серпня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Полтавської міської ради на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на правомірність оскаржуваного в частині рішення. Зазначив, що за змістом Акту технічної комісії про прийняття в експлуатацію торговельного павільйону по АДРЕСА_1 від 29 грудня 2004 року № 59260 та чинних Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі не передбачено обмеження тимчасової споруди 30 кв.м. Вищевказані обмеження визначені Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, який затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244. Стверджував, що доводи зазначені прокурором у позовній заяві є надуманими та такими, що не відповідають дійсності (т.1 а.с. 130-140).
17 серпня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи, що продовження строку дії паспорта прив'язки ТС здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив'язки ТС органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради. Пунктом 4 рішення третьої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" від 19 березня 2021 року передбачено замовникам, зазначеним в додатку 1 до цього рішення, в Управлінні з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради продовжити термін дії оформлених паспортів прив'язки. При цьому, приписи Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства розвитку громад та територій від 23 листопада 2020 року № 284, не визначають умову вирішення питання продовження розміщення тимчасових споруд від наявності існування відповідного оформленого права користування землею. Розміщення тимчасових споруд здійснюється упродовж тривалого часу, дозвільні документи стосовно їх розміщення оформлялися окремо стосовно кожної тимчасової споруди, право власності на них ФОП ОСОБА_1 було набуто на підставі різних правочинів (т.1 а.с. 189-202).
17 серпня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Полтавської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду (т.1 а.с. 204-215).
За результатами розгляду вищевказаного клопотання протокольною ухвалою суду від 17 серпня 2021 року відмовлено у його задоволенні.
29 серпня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь прокурора на відзив Полтавської міської ради. У відповіді на відзив прокурор зазначив, що на даний час здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42021172060000012 від 30 березня 2021 року за частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України за фактом зловживання службовим становищем. У ході здійснення досудового розслідування здійснено огляд торгівельного павільйону ФОП ОСОБА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 5310137000:18:001:0475. За результатами огляду складено протокол у якому зафіксовано, що торгівельний павільйон перевищує допустимі 30 кв.м (т. т.1 а.с. 234-239).
14 вересня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь прокурора на відзив Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради. У відповіді на відзив вказував на безпідставність доводів відповідача, вказуючи, що на момент прийняття оскаржуваного рішення право власності на земельні ділянки не було зареєстровано, що підтверджується відповідними витягами, що у свою чергу виключає можливість укладення та продовження договору строкового земельного сервітуту та як наслідок продовження дії паспорту прив'язки. Площа тимчасової споруди по зовнішньому контуру перевищує визначену законом площу (т.2 а.с. 4-8).
Протокольною ухвалою суду від 14 вересня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.
13 жовтня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Полтавської міської ради про закриття провадження у справі (т.2 а.с. 88-93).
Протокольною ухвалою суду від 28 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Полтавської міської ради про закриття провадження у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 25 листопада 2021 року.
23 листопада 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення прокурора. У поясненнях прокурор наполягав на правомірності своїх вимог, стверджуючи, що оскільки право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310137000:18:001:0475 не було зареєстровано у встановленому Законом порядку, право користування у ФОП ОСОБА_1 не виникли. Зважаючи на зазначене продовження дії паспорту прив'язки тимчасової споруди можливе за заявою замовника, після рішення міської ради та на підставі документу про право користування земельною ділянкою, а тому правових підстав для продовження дії спірного паспорту прив'язки Управління з питань містобудування та архітектури не мало. Таким чином, вимог позивача не охоплюють приватних прав ФОП ОСОБА_1 , а спірні правовідносини у даній справі стосуються порушення процедури під час прийняття рішення Полтавською міською радою від 19 березня 2021 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава", а також під час продовження терміну дії паспорту прив'язки № 01-10-17/67-688 від 21 лютого 2013 року (т.2 а.с. 117-123).
Розгляд справи призначений на 25 листопада 2021 року відкладено на 01 грудня 2021 року.
У судовому засіданні прокурор підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги.
У судовому засіданні представники відповідачів проти задоволення позову заперечували.
У судовому засіданні третя особа проти задоволення позову заперечувала
Суд, заслухавши прокурора, представників відповідачів, третьої особи, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
21 лютого 2013 року Управлінням з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради видано ФОП ОСОБА_1 паспорт прив'язки № 01-10-17/67-668 торговельного павільйону по АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 173-180).
Рішенням тридцять першої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 17 травня 2013 року дозволено строком на 1 рік розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 торговельного павільйону по АДРЕСА_1 (площа земельної ділянки 45 кв.м.) (т.1 а.с. 159-160).
Рішенням сорок першої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 15 травня 2014 року дозволено строком на 5 рік розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 торговельного павільйону по АДРЕСА_1 (площа земельної ділянки 71 кв.м.) (т.2 а.с. 171).
07 липня 2014 року між Полтавською міською радою та ФОП ОСОБА_1 укладено договір особистого строкового земельного сервітуту на земельну ділянку для подальшого розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торговельного павільйону, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 71 кв.м., кадастровий номер земельної ділянки: 5310137000:18:001:0475. Термін дії договору з 15 травня 2014 року по 15 травня 2019 року. Договір зареєстрований у виконавчому комітеті Полтавської міської ради, про що у книзі реєстрації записів договорів на встановлення особистого строкового земельного сервітуту вчинено запис 13 травня 2015 року № 138-3с (т.2 а.с. 168-169).
Рішенням позачергової двадцять шостої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 05 серпня 2019 року продовжено на 1 рік розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 торговельного павільйону по АДРЕСА_1 (площа земельної ділянки 71 кв.м.) (т.2 а.с. 85).
15 жовтня 2019 року між Полтавською міською радою та ФОП ОСОБА_1 укладено договір особистого строкового земельного сервітуту на земельну ділянку для подальшого розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торговельного павільйону, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 71 кв.м., кадастровий номер земельної ділянки: 5310137000:18:001:0475. Термін дії договору з 05 серпня 2019 року по 05 серпня 2020 року. Договір зареєстрований у виконавчому комітеті Полтавської міської ради, про що у книзі реєстрації записів договорів на встановлення особистого строкового земельного сервітуту вчинено запис 28 жовтня 2019 року № 103-3с (т.2 а.с. 98-99).
08 вересня 2020 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Полтавської міської ради із заявами щодо подальшого розміщення тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 , площею тимчасової споруди 49 кв.м. на земельній ділянці 71 кв.м. (т.2 а.с. 68).
Згідно протоколу засідання комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м.Полтава від 20 листопада 2020 року № ПР/01.5/11 погоджено клопотання ФОП ОСОБА_1 щодо можливості подальшого розміщення стаціонарної тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 , площею тимчасової споруди 49 кв.м. на земельній ділянці 71 кв.м. (т. 2 а.с. 155).
05 січня 2021 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Полтавської міської ради із заявою про оформлення договору особистого строкового сервітуту на земельну ділянку загальною площею 70,79 кв.м. кв.м. а адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення стаціонарної тимчасової споруди торгівельного павільйону площею 48,51 кв.м для здійснення роздрібної торгівлі (т.2 а.с. 67).
19 березня 2021 року Полтавська міська рада (третя сесія восьмого скликання) прийняла рішення "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава", пунктом 1 якого продовжено розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава, згідно з додатком 1 - на 5 років; пунктом 2 рішення замовникам, зазначеним в додатку 1 до цього рішення, продовжено дію особистого строкового земельного сервітуту на раніше сформовані земельні ділянки з оформленням відповідних договорів у встановленому порядку; пунктом 4 рішення замовникам, зазначеним в додатку 1 до цього рішення, в Управлінні з питань містобудування та архітектури продовжити термін дії оформлених паспортів прив'язки (пункт 4) (т.2 а.с. 84).
На виконання пункту 4 вищевказаного рішення Полтавської міської ради Управлінням з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради продовжено ФОП ОСОБА_1 до 19 березня 2026 року дію паспорта прив'язки № 01-10-17/67-668 торговельного павільйону по АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 172).
Не погодившись з пунктами 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 19 березня 2021 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава" частині продовження розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава, продовження дії особистого строкового земельного сервітуту та паспорту прив'язки на наступні тимчасові споруди згідно з додатком 1 до рішення ФОП ОСОБА_1 (№46) стаціонарна тимчасова споруда - торговельний павільйон на земельній ділянці площею 71 кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:001:0475 по АДРЕСА_1 та паспортом прив'язки №01-10-17/67-668 від 21 лютого 2013 року, керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі територіальної громади міста Полтави.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Частиною другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Частиною першою статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Згідно з частиною п'ятою статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
За приписами статті 25 цього Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, передачі земельних ділянок в оренду визначений статтями 123, 124 ЗК. Зокрема, такий порядок передбачає розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування; передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
За приписами статті 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Повноваження сільських, селищних, міських рад визначені статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зокрема, згідно із пунктом 34 цієї статті до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються на пленарному засіданні ради - сесії.
В розумінні Закону України "Про благоустрій населених пунктів" територія - це сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об'єктів, об'єктів промисловості, комунально-складських та інших об'єктів у межах населеного пункту.
За змістом статті 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" малі архітектурні форми є елементами (частинами) об'єктів благоустрою. Мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Відповідно до частин другої, третьої та четвертої статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
На виконання частини четвертої статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 1.3 Порядку № 244 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Пунктом 2.1 Порядку № 244 визначено, що підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС (додаток 1).
Відповідно до пункту 1.4 Порядку № 244 паспорт прив'язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території. Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС (пункту 2.2 Порядку № 244).
Згідно пункту 2.3 Порядку № 244 до заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.
Приписами пункту 2.4 Порядку № 244 передбачено, що відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
Відповідно до пункту 2.6 Порядку № 244 для оформлення паспорта прив'язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб'єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів України»; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж. Зазначені документи замовником отримуються самостійно.
Паспорт прив'язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви. Паспорт прив'язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (пункт 2.7, 2.10 Порядку № 244).
Згідно підпункту 2.11, 2.12 Порядку № 244 паспорт прив'язки включає: схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним. Паспорт прив'язки підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.
Пунктом 2.18 Порядку № 244 встановлено, що продовження строку дії паспорта прив'язки ТС здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив'язки ТС органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації.
Таким чином, з аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди, який оформлюється відповідним органом за зверненням особи, яка бажає розмістити тимчасову споруду, до якої додаються відповідні документи. При цьому, строк дії паспорта прив'язки продовжується відповідним органом за заявою замовника. Тобто, дія паспорта прив'язки обмежується строком на який його видано.
Як зазначено судом вище розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".
Закон України "Про благоустрій населених пунктів" визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
Відповідно до пункту 1 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, ці Правила, серед іншого, поширюються на міські вулиці і дороги загального користування і є обов'язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об'єктів і користувачів.
Згідно пункту 4 Єдиних правил мала архітектурна форма для провадження підприємницької діяльності - це невелика (площею до 30 кв. метрів) споруда торговельно-побутового призначення, яка виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без спорудження фундаменту.
Вказане визначення "малої архітектурної форми" повністю відповідає наведеному вище визначенню "тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності", закріпленому в частині другій статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Також, як зазначалося судом вище, частиною другою статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Згідно із пунктом 1 Порядку № 244 стаціонарна ТС - споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв.м.
Відповідно ДБН В.2.2-23:2009 малі архітектурні форми - павільйони, кіоски, торговельні намети, рундуки тощо переважно збірно-розбірної конструкції, які застосовуються поряд із засобами благоустрою, включаючи невеликі споруди для відпочинку людей/покупців (лави, можливо тіньові навіси або перголи), урни для сміття, а також різноманітні елементи декоративно-прикладного мистецтва (наприклад, скульптури, декоративні басейни, фонтани тощо).
Кіоск - торговельний об'єкт для організації роздрібного продажу товарів, який має постійне просторове місце, займає окрему закриту споруду некапітального типу на одне робоче місце без торговельної зали для покупців та додаткової площі для розміщення запасу товарів (ДБН В.2.2-23:2009).
Павільйон - торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців (ДБН В.2.2-23:2009).
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 1 рішення Полтавської міської ради від 19 березня 2021 року продовжено розміщення тимчасової споруди - торгівельний павільйон.
Відповідно до схеми розміщення тимчасової споруди, що є частиною спірного паспорту прив'язки, тимчасова споруда складається із одного торговельного павільйону площею 48,51 кв.м. (т.1 а.с. 176).
Тобто, згідно вказаної схеми, тимчасова споруда являє собою одну єдину конструкцію площею, що фактично перевищує 30 кв.м.
Твердження представника міської ради, що дана споруда розміщена ще в 2004 році, а тому до неї не можуть застосовуватись вимоги статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності № 244, суд вважає помилковими, з огляду на те, що паспорт прив'язки № 01-10-17/67-668 , який виданий Управлінням з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради 21 лютого 2013 року, розроблено відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для впровадження підприємницької діяльності" (т.1 а.с. 174).
Варто також зазначити, що підставою для розміщення саме тимчасової споруди є паспорт прив'язки.
У свою чергу, як випливає із Акта державної технічної комісії про приймання в експлуатацію торговельного павільйону по АДРЕСА_1 від 22 грудня 2004 року № 592, павільйон збудований згідно з дозволом на виконання будівельно-монтажних робіт, виданим міськінспекцією ДАБК від 24 травня 2004 року № 204/1, загальна площа - 34 кв.м. (т.1 а.с. 151-153).
Крім того, рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 14 жовтня 2009 року № 305 ФОП ОСОБА_1 погоджено розміщення павільйону площею 34 кв.м. по АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 156).
Однак, як випливає із протоколу засідання комісії з розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м.Полтава від 20 листопада 2020 року № ПР/01.5/11 погоджено клопотання ФОП ОСОБА_1 про продовження розміщення торговельного павільйону площею 48,51 кв. м. на земельній ділянці по АДРЕСА_1 .
Таким чином із 2004 року по 2020 рік площа об'єкта збільшилася із 34 кв.м. до 48,51 кв.м.
Отже, паспорт прив'язки № 01-10-17/67-668 торговельного павільйону по АДРЕСА_1 , з урахуванням якого прийнято оскаржуване рішення, не відповідає вимогам, як статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" так і Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності № 244.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженого рішенням Полтавської міської ради (двадцять другої сесії шостого скликання) від 18 травня 2012 року "Про затвердження Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава" (офіційне посилання - https://rada-poltava.gov.ua/documents/), строк функціонування ТС може бути продовжено на підставі документа, що посвідчує продовження права користування відповідною земельною ділянкою, або продовження договору сервітуту без переоформлення паспорту прив'язки.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15 жовтня 2019 року між Полтавською міською радою та ФОП ОСОБА_1 укладено договір особистого строкового земельного сервітуту (т.2 а.с. 98-99), за умовами якого власник на підставі рішення позачергової 26 сесії Полтавської міської ради 7 скликання від 05 серпня 2019 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" встановлює сервітутне землекористування (обмежене платне користування) на земельну ділянку для подальшого розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торгівельний павільйон, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (землі житлової та громадської забудови). В сервітутне землекористування передається земельна ділянка загальною площею 71 кв.м. згідно з планом (схемою) земельної ділянки, що є додатком до цього договору. Кадастровий номер земельної ділянки: 5310137000:18:001:0475.
Відповідно до пункту 12.1 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його реєстрації.
Частиною першою статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.
Пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 11 лютого 2010 року №1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року.
Відповідно до частини другої статті 100 Земельного кодексу України земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Згідно із частиною другою статті 402 Цивільного кодексу України земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки або особою, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, суперфіцію.
Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно з приписами статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на час укладення договору) встановлено, що державній реєстрації прав підлягають, зокрема, речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут).
Частиною другою статті 28 цього Закону передбачено, що під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.
Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов'язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".
Таким чином, земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно та право користування земельною ділянкою на підставі договору особистого строкового земельного сервітуту виникає з моменту державної реєстрації цього права у встановленому законом порядку.
Інформаційною довідкою №279203047 від 12 жовтня 2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна земельної ділянки з кадастровим номером 5310137000:18:001:0475 підтверджено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію права користування (сервітуту) земельною ділянкою з кадастровим номером 5310137000:18:001:0475, у тому числі, на підставі договорів особистого строкового земельного сервітуту від 15 жовтня 2019 року (т.2 а.с. 30).
Оскільки право користування (сервітуту) земельною ділянкою з кадастровим номером 5310137000:18:001:0475 на підставі договору особистого строкового земельного сервітуту від 15 жовтня 2019 року не було зареєстровано у встановленому Законом порядку, право користування (сервітуту) на підставі вказаного договору від 15 жовтня 2019 року у ФОП ОСОБА_2 не виникло.
Таким чином, пунктом 2 рішення Полтавської міської ради (третя сесія восьмого скликання) від 19 березня 2021 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава", замовнику - третій особі ФОП ОСОБА_2 продовжено дію особистого строкового земельного сервітуту на раніше сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 5310137000:18:001:0475, який фактично у ФОП ОСОБА_2 не виник, оскільки право користування (сервітуту) земельною ділянкою з кадастровим номером 5310137000:18:001:0475 на підставі договору особистого строкового земельного сервітуту від 15 жовтня 2019 року не було зареєстровано у встановленому Законом порядку, а відтак, відсутні й правові підстави для продовження дії особистого строкового земельного сервітуту, який не виник.
Згідно з пунктом 3.1 договору особистого строкового земельного сервітуту від 15 жовтня 2019 року цей договір укладено на термін з 05 серпня 2019 року по 05 серпня 2020 року.
Відтак, на час прийняття оскаржуваного рішення 19 березня 2021 року строк дії договору особистого строкового земельного сервітуту від 15 жовтня 2019 року вже закінчився та не був продовженим.
Відповідно до пункту 5.9 Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженого рішенням Полтавської міської ради (двадцять другої сесії шостого скликання) від 18 травня 2012 року "Про затвердження Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава" після рішення міської ради та документ про право користування земельною ділянкою, управління з питань містобудування та архітектури продовжує строк дії паспорту прив'язки ТС шляхом зазначення нової дати, підпису уповноваженої посадовою особи управління з питань містобудування та архітектури та печатки. Термін дії паспорту прив'язки відповідає терміну дії документу про право користування земельною ділянкою.
Зважаючи на наведені вище обставини у Полтавської міської ради були відсутні підстави для продовження строку функціонування ТС, оскільки на час прийняття оскаржуваного рішення був відсутній документ, що посвідчує продовження права користування відповідною земельною ділянкою.
Оскільки документ про право користування земельною ділянкою відсутній, а тому й відсутній документ, за умови наявності якого управління з питань містобудування та архітектури продовжує строк дії паспорту прив'язки ТС шляхом зазначення нової дати, підпису уповноваженої посадовою особи управління з питань містобудування та архітектури та печатки у відповідності до пункту 5.9 Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого рішенням двадцять другої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 18 травня 2012 року.
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення Полтавської міської ради від 19 березня 2021 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава" в частині пунктів 1, 2, 4 щодо продовження фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торговельний павільйон на земельній ділянці площею 71 кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:001:0475 по АДРЕСА_1 ; в частині продовження дії особистого строкового земельного сервітуту фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5310137000:18:001:0475 та продовження терміну дії паспорту прив'язки на вказану тимчасову споруду, прийняте Полтавською міською радою з порушенням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вимог Земельного кодексу України, статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21 жовтня 2011 року №244, та вимог Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава, затвердженого рішенням Полтавської міської ради (двадцять другої сесії шостого скликання) від 18 травня 2012 року "Про затвердження Положення про розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Полтава", а тому є протиправним.
Відповідно до частини третьої, четвертої та п'ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України "Про прокуратуру".
Згідно з частиною першої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).
Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відтак, суд вважає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі №804/4585/18, від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15, від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а.
Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Стосовно наявності підстав, визначених частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", для представництва інтересів держави у суді у справі, що розглядається, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, відповідно до частини першої статті 12 Земельного кодексу України, належить, зокрема: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
В адміністративному позові прокурор стверджує, що Полтавська міська рада належним чином не виконала покладені на неї повноваження з розпорядження землею комунальної власності, територіальної громади.
За приписами статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Таким чином, протиправне надання землі, що перебуває під особливою охороною держави, у користування третій особі шляхом продовження дії особистого строкового сервітуту для продовження розміщення тимчасової споруди міською радою, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, суперечить інтересам держави вцілому.
При цьому, як зазначив прокурор, орган, на який покладаються повноваження щодо забезпечення виконання міською радою своїх зобов'язань у спірних правовідносинах, відсутній.
Суд зазначає, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб'єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб'єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.
Позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб'єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.
При цьому інтереси держави, у тому числі охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, у таких сферах, як земельні відносини щодо розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.
Суд вважає, що такий підхід відповідає положенням статей 5, 7 Конституції України, згідно з якими носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ; народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування; в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
За приписами статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
З огляду на те, що прокурором в адміністративному позові вказано, які саме інтереси держави порушено оскаржуваними положеннями спірного рішення, та враховуючи, що відсутній орган, до компетенції якого належить здійснення нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування, суд вважає, що прокурором доведено підстави для захисту інтересів держави у суді.
При прийнятті рішення у даній справі суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 19 березня 2021 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава" в частині продовження фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торговельний павільйон на земельній ділянці площею 71 кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:001:0475 по АДРЕСА_1 ; в частині продовження дії особистого строкового земельного сервітуту фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5310137000:18:001:0475 та продовження терміну дії паспорту прив'язки на вказану тимчасову споруду.
У свою чергу, суд зазначає, що паспорт прив'язки тимчасової споруди фактично є дозвільним документом, як на розміщення, так і на продовження розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, який прийнято відповідним органом з питань містобудування та архітектури у формі, згідно додатку № 1 Порядку.
Аналогічні висновки щодо паспорта прив'язки, як рішення органу містобудування та архітектури, викладені Верховним Судом в постанові від 07 червня 2021 року по справі № 1140/2872/18 (пункт 68, 69).
Враховуючи, що паспорт прив'язки торговельного павільйону по АДРЕСА_1 , з урахуванням якого прийнято оскаржуване рішення, не відповідає вимогам, як статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" так і Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності № 244, суд вважає за необхідне скасувати паспорт прив'язки № 01-10-17/67-668 , а у визнанні протиправним - відмовити.
Таким чином, адміністративний позов керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі територіальної громади міста Полтави підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позов керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області (вул. Володимира Козака, 1, м. Полтава, 36020) в інтересах держави в особі територіальної громади міста Полтави до Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ 24388285, вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000), Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ 02498808, вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) про визнання протиправними і скасування окремих положень рішення та паспортів прив'язки - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 4 рішення Полтавської міської ради від 19 березня 2021 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Полтава" в частині продовження фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 розміщення стаціонарної тимчасової споруди - торговельний павільйон на земельній ділянці площею 71 кв.м. з кадастровим номером 5310137000:18:001:0475 по АДРЕСА_1 ; в частині продовження дії особистого строкового земельного сервітуту фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5310137000:18:001:0475 та продовження терміну дії паспорту прив'язки на вказану тимчасову споруду.
Скасувати паспорт прив'язки № 01-10-17/67-668 .
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 08 грудня 2021 року
Суддя С.О. Удовіченко