Справа № 420/16594/21
06 грудня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльність Департамента патрульної поліції щодо нездійснення доплати, ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року; зобов'язання Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 , заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року; визнання протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нездійснення, ОСОБА_1 , доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за період з березня 2021 року по червень 2021 року; зобов'язання Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 , заборгованість у вигляді доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за період з березня 2021 року по червень 2021 року; визнання протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нездійснення остаточного розрахунку грошового забезпечення в день звільнення зі служби в поліції із ОСОБА_1 ; зобов'язання Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити середній заробіток, ОСОБА_1 , за весь час затримки остаточного розрахунку грошового забезпечення за період з 15.06.2021р. по день ухвалення рішення судом, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року.
Ухвалою суду від 20.09.2021р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ОСОБА_1 , в період з 07.11.2015р. по 15.06.2021р. проходив службу у патрульній поліції України та перебував на посаді інспектора взводу № 1 роти № 7 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції та відповідно до витягу з наказу Департаменту патрульної поліції № 489 о/с від 10.06.2021 він з 15.06.2021р. був звільнений з органів Національної поліції України відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». На запит представника позивача від 30.06.2021р., 25.08.2021р. ним було отримано відповідь відповідача, якою повідомлено, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 індексація проводилась з листопада 2017 року та стосовно доплати до грошового забезпечення на період дії карантину зазначено, що вказані доплати здійснювались за період з березня 2020 року по лютий 2021 року на загальну суму 53 235,04грн. Представник позивача вказав, що з урахуванням вимог Закону та практики Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що відповідач, не здійснивши нарахування та виплату ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення в період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року, порушив вимоги Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Закону України "Про Національну поліцію". Поряд з цим, як вказав представник позивача, відповідач протиправно не здійснив, ОСОБА_1 , доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за період з березня 2021 року по червень 2021 року. Представник позивача, посилаючись на практику Верховного Суду та діюче законодавство України зазначив, що розрахунок індексації грошового забезпечення, карантинних доплат та розрахунок середнього заробітку є компетенцією Департаменту патрульної поліції як органу, в якому ОСОБА_1 , проходив службу, і який має повноваження та обов'язки виплачувати йому грошове забезпечення та середній заробіток. Саме на Департамент патрульної поліції та його відповідних фахівців (з фінансового забезпечення), на думку позивача, за наявності законних підстав, покладається обов'язок нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення, карантинні доплати та середній заробіток та здійснити їх виплату.
18.10.2021р. до суду від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відповідач вказав, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 р. №782 внесено зміни до п. 2 вказаного Порядку та доповнено абзац 5 після слова «військовослужбовці» словом «поліцейських» та відповідно індексація грошового забезпечення поліцейських проводиться після набрання чинності вказаною постановою, тобто з 24.10.2017 р. Що стосується вимоги про нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 заборгованості у вигляді доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за період з березня 2021 року по червень 2021 року, відповідач вказав, що відповідно до Постанови поліцейським управління патрульної поліції в Одеській області ДПП здійснена доплата за період з 12.03.2020р. по 17.02.2021р. згідно з персональним переліком поліцейських Управління, які забезпечували правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов'язків мали безпосередній контакт з населенням, в межах виділених асигнувань на зазначені цілі. Відповідач вказав, що заборгованість зі сплати вищевказаної доплати перед поліцейськими Управління станом на 18.10.2021р. відсутня. Також, відповідач вказав, що оскільки у правовідносинах між сторонами в цій справі спірна заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час та по індексації грошового забезпечення позивачу не виплачена, а остаточний розрахунок не проведений, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні передчасними і такими, що фактично спрямовані на урегулювання тих відносин, які відбудуться в майбутньому, тобто після виконання судового рішення про виплату спірних сум недоплати грошового забезпечення. Разом з тим, відповідач наголосив, що з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, визначених Великою Палатою Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні службовця незалежно від того, чи позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум підлягають задоволенню у повному обсязі чи частково.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
У період з 07.11.2015р. по 15.06.2021р. ОСОБА_1 проходив службу у патрульній поліції України та перебував на посаді інспектора взводу № 1 роти № 7 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції та відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції № 489 о/с від 10.06.2021 з 15.06.2021р. був звільнений з органів Національної поліції України відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»(а.с.22).
ОСОБА_1 звернувся до Департаменту патрульної поліції із заявою від 30.06.2021р. про надання інформації:
-Чи здійснювалась йому доплата за службу в нічний час за нічні зміни, починаючи з 07.11.2015р. по 15.06.2021р. відповідно до Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016р. № 260 ?
-Чи виплачувалась йому заборгованість по індексації грошового забезпечення в період з 07.11.2015 по 15.06.2021 відповідно до вимог статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" ?
-Чи здійснювалась йому доплата до грошового забезпечення, як поліцейському, який забезпечував життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2? Якщо така виплата здійснювалась, то за який період?
Листом Департаменту патрульної поліції від 16.08.2021р. №Х-12299/41/5/05-2021 надано відповідь на запит ОСОБА_1 та повідомлено, що доплата за нічний час на загальну суму 6637,56грн., зокрема за квітень 2018 року - листопад 2018 року здійснена. Постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 р. №782 внесено зміни до п. 2 вказаного Порядку та доповнено абзац 5 після слова «військовослужбовці» словом «поліцейських» та відповідно індексація грошового забезпечення поліцейських проводиться після набрання чинності вказаною постановою, тобто з листопада 2017 року. Стосовно доплати до грошового забезпечення на період дії карантину проінформовано, що заявнику здійснена доплата з березня 2020 року до лютого 2021 року на загальну суму 53 235, 04грн.
Відповідно до ч.5 ст. 94 Закону України “Про Національну поліцію” №580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Приписами ст. 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Положеннями ч. ч. 1 та 2 ст. 5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” передбачено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (ч. 6 ст. 5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”).
Згідно з п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України №782 від 18.10.2017 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.
Приписами п. 2 Порядку № 1078 передбачено (зі змінами, внесеними постановою КМУ №782), що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року по справі № 620/1892/19.
З урахуванням викладеного, доводи відповідача, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватись лише з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України № 782 є необґрунтованими, оскільки здійснення індексації прямо передбачене Законом України "Про Національну поліцію" та Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".
Поряд з цим, при прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб'єкт владних повноважень повинен вчинити, та в даному випадку вказана бездіяльність стосується саме нарахування та виплати індексації, яку суб'єкт владних повноважень повинен був вчинити здійснити.
У зв'язку з викладеним та враховуючи те, що Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядком №1078 чітко визначено правила та порядок проведення індексації грошових доходів населення який поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, у тому числі і на відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Департамента патрульної поліції щодо здійснення доплати, ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року та зобов'язання Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року.
Щодо позовних вимог позивача в частині бездіяльності Департаменту патрульної поліції щодо нездійснення ОСОБА_1 доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за період з березня 2021 року по червень 2021 року, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 Порядку використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 р. № 485 встановлено, що вказаний Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмою “Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками” (далі - бюджетні кошти).
Пунктом 4 Порядку №485 встановлено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 р. № 375
Київ «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» встановлено , що на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Згідно із п.2 Постанови №375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Пунктом 5 вказаної Постанови №375 визначено, що доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Враховуючи вищевикладене та те, що доплати, визначені пунктом 2 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного бюджету, а також те, що позивачу здійснена доплата за період з 12.03.2020р. по 17.02.2021р. (а.с.21) згідно з персональним переліком поліцейських Управління, які забезпечували правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов'язків мали безпосередній контакт з населенням, в межах виділених асигнувань на зазначені цілі, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нездійснення, ОСОБА_1 , доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за період з березня 2021 року по червень 2021 року; зобов'язання Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 , заборгованість у вигляді доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за період з березня 2021 року по червень 2021 року.
Як вбачається з обставин справи, фактична виплата всіх належних при звільненні працівникові сум у цій справі на момент звернення з позовом не відбулося, оскільки спірні суми є предметом розгляду цієї справи.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року в справі № 810/451/17 та від 26 лютого 2020 року в справі № 821/1083/17 викладена правова позиція відповідно до якої під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
Згідно з частиною другою статті 117 КЗпП України, як зауважила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 травня 2020 року в справі № 810/451/17, при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Велика Палата Верховного Суду в постанові в справі № 810/451/17 зауважила, що за змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов'язку. І саме з цією обставиною пов'язаний період, протягом якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.
Цими нормами на підприємство, установу, організацію покладено обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всієї суми, що йому належить. У разі невиконання такого обов'язку настає відповідальність, передбачена статтею 117 КЗпП України.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що з моменту звільнення у роботодавця виникає обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити працівникові всі суми, що йому належать. Якщо роботодавець не виконує цей обов'язок, він вчиняє триваюче правопорушення, відповідальність за яке визначена статтею 117 КЗпП України. Припиненням такого правопорушення є проведення фактичного розрахунку, тобто, реальне виконання цього обов'язку (виплата всіх сум, що належать звільненому працівникові).
Враховуючи, що фактичного розрахунку із ОСОБА_1 ще не проведено, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки виплат є передчасними та задоволенню не підлягають.
У зв'язку з викладеним, позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нездійснення остаточного розрахунку грошового забезпечення в день звільнення зі служби в поліції із ОСОБА_1 ; зобов'язання Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити середній заробіток, ОСОБА_1 , за весь час затримки остаточного розрахунку грошового забезпечення за період з 15.06.2021р. по день ухвалення рішення судом, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року є передчасними та задоволенню не підлягають.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.
Справа розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням перебування головуючого судді на лікарняному.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департамента патрульної поліції щодо здійснення доплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Ф.Ернста 3, м.Київ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог-відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра