Справа № 420/22847/21
07 грудня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову
Фонд державного майна України (адреса: вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 00032945)
до: Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622)
про: визнання незаконною та скасування постанови, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фонд державного майна України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в якому позивач просить:
- зупинити дію постанови головного державного виконавця Кузьменка О, С. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.10.2021 виконавче провадження № 67307617 про стягнення виконавчого збору до набрання законної сили рішення у справі;- визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Кузьменка О. С. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.10.2021 виконавче провадження № 67307617 про стягнення виконавчого збору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Правила територіальної юрисдикції справ визначає ст. 25 КАС України, яка поряд з правилами предметної та інстанційної юрисдикції складають алгоритм визначення компетентного суду для розгляду і вирішення адміністративної справи.
Частина 1 ст. 25 КАС України встановлює загальне правило територіальної підсудності, відповідно до якого адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З огляду на зміст позовної заяви, позивач вказує своє місцезнаходження за адресою: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9. Місцезнаходження відповідача - за адресою: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, а. Тобто, жодна із сторін не перебуває за територіальною юрисдикцією Одеського окружного адміністративного суду.
Звертаючись до Одеського окружного адміністративного суду, позивач посилається на ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до якої: «Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом». Суд вважає посилання на дану правову норму невірним, оскільки предметом позову є постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору, яка є окремим виконавчим провадженням та питання підсудності якої визначається ч.2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження». Так, відповідно до ч.2 ст.74 даного Закону: «Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом». При цьому суд підкреслює, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору є окремим виконавчим провадженням.
Таким чином, враховуючи зареєстроване місцезнаходження сторін, суд робить висновок, що дана адміністративна справа належить до юрисдикції Окружного адміністративного суду міста Києва.
Згідно з п. 2 ч. 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи те, що правила територіальної юрисдикції визначені у такий спосіб, щоб, по можливості, забезпечити розгляд справи адміністративним судом, який територіально найбільш наближений до місця знаходження особи для забезпечення кращої доступності до правосуддя вищевикладене, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу №420/22847/21 до Окружного адміністративного суду міста Києва (01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1).
Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 7, 25-26, 29, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд,
Адміністративну справу №420/22847/21 за позовом Фонду державного майна України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання незаконною та скасування постанови передати до Окружного адміністративного суду м. Києва (01051, м. Київ, вул. Петра Болбочана , 8, корпус 1) за територіальною підсудністю.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.