08 грудня 2021 р. Справа № 400/5818/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Приватного підприємства «Ідеал», вул. Соборності, 177, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500,
до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті, пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135,
про:визнання дій протиправними,
Приватне підприємство «Ідеал» (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - відповідач), з урахуванням уточнених позовних вимог про визнання протиправними та скасування Постанов Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки:
- № 281861 від 22.07.2021 року про застосування до ПП «Ідеал» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн.;
- № 281934 від 05.08.2021 року про застосування до ПП «Ідеал» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн.;
- № 281963 від 05.08.2021 року про застосування до ПП «Ідеал» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн.;
- № 281935 від 05.08.2021 року про застосування до ПП «Ідеал» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500,00 грн.;
- № 281996 від 12.08.2021 року про застосування до ПП «Ідеал» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн.;
- № 281997 від 12.08.2021 року про застосування до ПП «Ідеал» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн.
Ухвалою від 04.10.2021 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що законодавство не містить вказівки на обов'язок водіїв, що здійснюють внутрішні перевезення встановлювати та використовувати контрольні прилади (тахографи) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв. Досьогодні уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (Укрметртестандартом) не затверджена методика, про яку йдеться у п. 2 Порядку проведення габаритно-вагового контролю, затвердженого Постановою КМУ № 879 від 27.06.2007 року та згідно якої повинен проводитись процес визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу. Також позивач зазначив, що в нього як у перевізника в даному випадку відсутня будь-яка вина в порушенні законодавства про автомобільний транспорт, оскільки він під час керування процесом навантаження транспортного засобу в пункті відправки відповідно до Правил перевезення вантажів вжив усіх залежних від нього заходів, щоб такого порушення не відбулося. При цьому на думку позивача вимагати у перевізника дозвіл на рух великовагового транспортного засобу з подільним вантажем, а також притягувати перевізника до відповідальності за його відсутність у відповідності до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є незаконним.
Відповідач в строк, встановлений ухвалою суду від 04.10.2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі, відзиву на позовну заяву не надав.
Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
15.06.2021 року на 235 км а/д М-06 «Київ-Чоп» посадовими особами Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було проведено рейдову перевірку транспортного засобу позивача марки MAN д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки REISCH д/ НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт. За результатами перевірки складено акт від 15.06.2021 року за №282884, яким зафіксовано виявлене під час перевірки порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутність у водія протоколу адаптації та повірки тахографу. 22.07.2021 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту № 282884 Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято: постанову № 281861 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн. за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: за відсутність документів передбачених в тому числі ст. 48 Закону.
29.06.2021 року на 235 км а/д М-06 «Київ-Чоп» посадовими особами Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було проведено рейдову перевірку транспортного засобу позивача марки MAN д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки REISCH д/ НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт. За результатами перевірки складено акт від 29.06.2021 року за № 297053, яким зафіксовано виявлене під час перевірки порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутність у водія протоколу адаптації та повірки тахографу. 05.08.2021 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту № 297053 Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято: постанову № 281934 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн. за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: за відсутність документів передбачених в тому числі ст. 48 Закону.
Також 29.06.2021 року на 235 км а/д М-06 «Київ-Чоп» посадовими особами Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було проведено рейдову перевірку транспортного засобу позивача марки MAN д/н НОМЕР_3 , на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт. За результатами перевірки складено акт від 29.06.2021 року за № 297032, яким зафіксовано виявлене під час перевірки порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутність реєстраційних листів режиму праці та відпочинку водія. 05.08.2021 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту № 297032 Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято: постанову № 281963 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн. за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: за відсутність документів передбачених в тому числі ст. 48 Закону.
05.07.2021 року на 137 км а/д Н-25 посадовими особами Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було проведено рейдову перевірку транспортного засобу позивача марки MAN д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки REISCH д/н НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_1 , на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт. В ході рейдової перевірки працівниками відповідача здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача, який оформлено довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0072026 від 05.07.2021 року, актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0067529 від 05.07.2021 року та Розрахунком плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування № 67529 до Акту № 0067529 від 05.07.2021 року у розмірі 48,00 євро. За результатами перевірки складено акт № 286919 від 05.07.2021 року, яким зафіксовано виявлене під час перевірки порушення п.22.5 Правил дорожнього руху України, а саме перевищення навантаження на строєну вісь (23,55 тон замість допустимих 22,00 тон). 05.08.2021 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту № 286919 Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято: постанову №281935 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500, 00 грн. за порушення абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5%, але не більше 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
27.07.2021 року на 21 км а/д Н-14 посадовими особами Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було проведено рейдову перевірку транспортного засобу позивача марки MAN д/н НОМЕР_5 , на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт. За результатами перевірки складено акт від 27.07.2021 року за № 295074, яким зафіксовано виявлене під час перевірки порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутність у водія протоколу адаптації та повірки тахографу. 12.08.2021 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту № 295074 Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято: постанову № 281996 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн. за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: за відсутність документів передбачених в тому числі ст. 48 Закону.
27.07.2021 року на 21 км а/д Н-14 посадовими особами Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було проведено рейдову перевірку транспортного засобу позивача марки MAN д/н НОМЕР_6 , на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт. За результатами перевірки складено акт від 27.07.2021 року за № 295073, яким зафіксовано виявлене під час перевірки порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутність у водія протоколу адаптації та повірки тахографу. 12.08.2021 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту № 295073 Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято: постанову № 281997 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн. за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: за відсутність документів передбачених в тому числі ст. 48 Закону.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 вказаного Положення).
Порядок здійснення органами Укртрансбезпеки державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок).
Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (абз. 1 п. 4 Порядку).
Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених ст. 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абз. 2 п. 15 Порядку).
Також під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю (абз. 6 п. 16 Порядку)
Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (п. 20 Порядку).
Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (п. 25 Порядку).
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (п. 27 Порядку).
В інших випадках за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт (п. 31 Порядку).
При цьому ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначено наявність наступних документів у перевізника та водія:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Окрім того, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків».
Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30 (далі - Правила № 30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з п. 4 Правил № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично - дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 (далі - Порядок № 879).
Пунктом 3 цього Порядку визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
За змістом п. 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно із п. 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України (п. 21 Порядку № 879).
Наведеними вище правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за перевезення вантажів автомобільним транспортом, а також порядок здійснення такого контролю.
З матеріалів справи встановлено, що адміністративно-господарські санкції були застосовані до позивача у зв'язку із встановленням факту перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів понад 5%, але не більше 10 % при перевезенні вантажів без відповідного дозволу, зокрема, встановлено перевантаження на вісь транспортного засобу.
Суд погоджується із доводами позивача про те, що він не може бути притягнутий до відповідальності, у вигляді винесення оскаржуваної Постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу за даними перевезеннями вантажу, з огляду на наступне.
Відповідно до складених відповідачем актів про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів за Постановою № 281935 транспортний засіб позивача перевозив щебінь, тобто подільний вантаж.
Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху, за порушення якого відповідач притягнув перевізника до відповідальності передбаченої абз. 14 ст. 60 Закону, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
При цьому абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (в редакції до 01.10.2021 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин та на час звернення позивача із позовом до суду), визначалася відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проте згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю», № 1534-IX від 03.06.2021 року який набрав чинності з 01.10.2021 року, абз. 14 статті 60 Закону викладено в новій редакції.
Так, відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (в редакції з 01.10.2021 року) встановлено відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Викладене дає підстави для висновку про те, що правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними:
- перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі;
- перевезення подільного вантажу не допускається взагалі.
При цьому, жодної суперечності між Правилами дорожнього руху та Законом України «Про автомобільний транспорт» немає, а відповідальність перевізника у вигляді адміністративно-господарського штрафу за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні подільного вантажу, тобто за рух такого транспортного засобу, законодавець встановив лише з 01.10.2020 року. До цього законом передбачалася відповідальність перевізника лише за перевезення вантажів з перевищенням вагових парамертів, для яких вимагається отримання дозволу, тобто неподільних вантажів.
Сторонами у справі не заперечується та обставина, що позивач перевозив вантажі, які за своїми характеристиками є подільними, тобто може при завантаженні бути поділена на окремі частки без втрати або пошкодження її властивостей, а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху заборонено.
Головна мета такої заборони - збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Унаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків.
Отже, чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що заборона руху транспортних засобів з перевищенням вагових параметрів при перевезенні подільного вантажу унеможливлює отримання перевізником дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Вказану обставину також підтверджують надані позивачем листи уповноважених на погодження та видачу таких дозволів органів: лист Управління патрульної поліції в Миколаївській області від 06.06.2018 року за № 34зі/41/16/01-2018 та лист Служби автомобільних доріг у Миколаївській області від 22.05.2018 року за № 1213/04-17.
З огляду на відсутність на законодавчому рівні можливості отримання особою дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, на особу не може бути накладений штраф відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за відсутність такого дозволу.
У такому випадку до перевізника до 01.10.2021 року могла бути застосована відповідальність лише у вигляді у вигляді припису щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт, відповідно до п. 31 Порядку.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова від 05.08.2021 року № 281935 про накладення на ПП «Ідеал» штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», прийнята Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки, не може вважатись законною та обґрунтованою.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідач під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт повинен був встановити в діях позивача склад правопорушення законодавства про автомобільний транспорт, як законодавчу підставу для притягнення останнього до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф (абз. 3 ч. 1 ст. 239 ГК України).
Згідно ч.1 ст. 241 ГК України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
На момент здійснення рейдових перевірок належних позивачу транспортних засобів та винесення відповідачем оскаржуваних постанов діяли Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року за № 30.
Отже, на переконання суду, притягуючи позивача, як перевізника до відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідач в постановах про застосування адміністративно-господарського штрафу мав зазначити, яке саме положення Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздамибуло порушено суб'єктом господарювання. Натомість оскаржувані постанови не містить такого посилання, що також зумовлює протиправність оскаржуваної постанови.
При цьому суд зважає на вид вантажу, що перевозився позивачем в спірних правовідносинах, а саме сипучий вантаж, який здатен під час руху змінювати розподіл навантажень на вісі транспортного засобу та відносити транспортний засіб до категорії великовагових вже після початку його руху, що унеможливлює отримання дозволу перевізником відповідно до вимог Правил вже під час перевезення вантажу та виключає в його діях будь-яку вину як один із складових елементів правопорушення.
Згідно із ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських правовідносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Отже, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності перевізника складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій. Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.
Саме такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.02.2018 року по справі № П/811/693/17 (К/9901/3278/17).
Що стосується доводів позивача про відсутність методики затвердженої суд вважає за необхідне зазначити наступне. Дійсно методики, яка передабчена п. 2 Порядку проведення габаритно-вагового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року досьогодні не затверджено законодавцем, що свідчить про недотримання відповідачем процедури вимірювання (зважування) як складової частини габаритно-вагового контролю, проте позивач не довів яким чином наявність такої методики могла вплинути на достовірність результатів під час проведення такого вимірювання, що не дозволяє суду дійти висновку про протиправність оскаржуваних постанов лише з цих підстав.
З приводу відсутності у водіїв під час перевезення вантажу протоколу адаптації та повірки тахографу, за що перевізника притягнуто до відповідальності згідно Постанов № 281861, № 281934, № 281996, № 281997, суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні на момент виникнення спірних правовідносин і досьогодні визначається Законом України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»:
внутрішні перевезення - це перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України;
міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону.
Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону України «Про автомобільний транспорт», на території України повинні виконуватися вимоги встановлення та використання на транспортних засобах, які призначаються для міжнародних перевезень, контрольних приладів (тахографів) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв, передбачені законодавством країн, на території яких виконуються перевезення.
Також ч. 7. ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає, що у транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.
При цьому п.п. 5 п. 5 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Мінтрансу від 07.06.2010 року № 340 (далі - Положення № 340), Державну службу України з безпеки на транспорті уповноважено забезпечити здійснення перевірок щодо наявності встановлених тахографів виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення.
Сторонами у справі не заперечується та обставина, що транспортні засоби позивача здійснювали внутрішнє перевезення вантажів, територією України без перетину державного кордону України.
За такого суд приходить до висновку, що обладнання транспортних засобів позивача контрольними пристроями (тахографами) не вимагалося згідно Закону України «Про автомобільний транспорт», а значить і притягнення позивача до відповідальності за відсутність у водія протоколу адаптації та повірки тахографу, згідно постанов № 281861 від 22.07.2021 року, № 281934 від 05.08.2021 року, № 281935 від 05.08.2021 року, № 281996 від 12.08.2021 року, № 281997 від 12.08.2021 року - є протиправним.
Щодо відсутності у водія перевізника реєстраційних листів режиму праці та відпочинку, за що його притягнуто до відповідальності згідно постанови № 281963 від 05.08.2021 ркоу суд виходить з наступного:
Постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 25.02.2009 року затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні (далі - Перелік).
Так, для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах встановлено наступний перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні: фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; товарно-транспортна накладна; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу (п. 1 Переліку).
Згідно п. 2 Переліку, для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб встановлено наступний перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні: накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.
Отже, для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні на договірних умовах або для власних потреб Переліком не встановлено такі документи як реєстраційні листи режимів праці та відпочинку водія, в зв'язку із чим суд приходить до висновку про протиправність постанови № 281963 від 05.08.2021 року.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладені судом висновки, відповідач не довів правомірності оскаржуваних постанов, що є підставою для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 2270,00 грн (а. с. 4), що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Приватного підприємства «Ідеал» (вул. Соборності, 177, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, код ЄДРПОУ 31478247) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) - задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати постанови Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки:
- № 281861 від 22.07.2021 року про застосування до Приватного підприємства «Ідеал» (код ЄДРПОУ 31478247) адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн.;
- № 281934 від 05.08.2021 року про застосування до Приватного підприємства «Ідеал» (код ЄДРПОУ 31478247) адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн.;
- № 281963 від 05.08.2021 року про застосування до Приватного підприємства «Ідеал» (код ЄДРПОУ 31478247) адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн.;
- № 281935 від 05.08.2021 року про застосування до Приватного підприємства «Ідеал» (код ЄДРПОУ 31478247) адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500,00 грн.;
- № 281996 від 12.08.2021 року про застосування до Приватного підприємства «Ідеал» (код ЄДРПОУ 31478247) адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн.;
- № 281997 від 12.08.2021 року про застосування до Приватного підприємства «Ідеал» (код ЄДРПОУ 31478247) адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Приватного підприємства «Ідеал» (вул. Соборності, 177, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, код ЄДРПОУ 31478247) судові витрати у сумі 2270,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 08.12.2021 року.
Суддя О.В. Малих