07 грудня 2021 р. № 400/6409/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, вул. Херсонське шосе, 48/8, м. Миколаїв, 54024
про:визнання дій протиправними та скасування припису від 06.07.2021 № 47,
10 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, в якій просив визнати протиправними дії та скасувати припис відповідача від 06.07.2021року №47 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуваний припис відповідача є таким, що прийнятий не на підставі, що визначені Конституцією та законами України з використанням повноваження не з тією метою, якою це повноваження надано. Позивач зазначив, що відповідач не обґрунтував, які активні дії здійснював позивач щодо не допуску перевіряючих на об'єкті виконання будівельних робіт. Позивач посилався на незаконність та необґрунтованість зазначеного припису суб'єкта владних повноважень, з урахуванням того, що відповідачем не вчинялися дії щодо належного повідомлення позивача з метою забезпечення його присутності або присутності його представника під час проведення позапланової перевірки об'єкта з 23.06.2021 - 06.07.2021 року 2019 року. Відповідачем порушено порядок проведення позапланової перевірки як однієї з форми державного архітектурно-будівельного контролю, а саме: не направлення та не вручення наказу про проведення перевірки та направлення на перевірку, що свідчить про неповідомлення позивача про здійснення щодо нього заходу державного архітектурного- будівельного контролю. А також того, що відповідач фактично позбавлений повноважень проводити перевірки в разі зареєстрованого за позивачем права власності на майно.
У відзиві, що надійшов до суду, відповідач проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в позові, з посиланням на вчинений позивачем недопуск посадових осіб відповідача до проведення перевірки на об'єкті виконання будівельних робіт
за адресою: АДРЕСА_2 . Також відповідач зазначив, що позивач був обізнаний про проведення позапланової перевірки, однак навмисно не надав необхідний для здійснення перевірки пакет документів та недопустив посадових осіб управління на об'єкт, таким чином припис від 06.07.2021 року №47 повністю відповідає вимогам чинного законодавства та скасуванню не підлягає.
Ухвалою від 16 серпня 2021 року Миколаївського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі №400/6409/21 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
За клопотаннями відповідача справа неодноразово відкладалася.
28.09.2021 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи через перебування уповноваженого представника управління по даній справі на лікарняному. Судом при розгляді клопотання встановлено відсутність підстав для відкладення розгляду справи. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи. Управління могло забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника замість того який знаходився на лікарняному, однак цього зроблено відповідачем не було.
Враховуючи фактичні обставини даної справи, судом зібрано достатньо доказів для прийняття вмотивованого рішення за наслідками розгляду адміністративного спору.
29 листопада 2019 року позивач надав відповідь на відзив, у якому посилався на те, що жодного разу він не здійснював недопуск. Відповідач умисно упускає той факт, що 09.02.2021 року позивач прибув на місце проведення перевірки, інспектор був на об'єкті, здійснив його фотографування та вимагав надання певних документів яких у позивача не було. Того ж дня 09.02.2021 року позивачем було надано правовстановлюваний документ на право власності на належні позивачеві житлові будинки за вказаною адресою, повідомивши при цьому відповідача, що інші запитувані в листі документи у нього відсутні.
Про проведення повторного відвідування будинку 17 та 22 лютого 2021 року позивача ніхто жодним чином не повідомляв. Допуску інспектора всередину будинку не відбулося, оскільки позивач був відсутній на об'єкті і не знав відносно виходу інспекторами за його адресою на перевірку.
Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження без його участі.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина п'ята статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що містяться у справі, суд установив таке.
06 липня 2021 року на підставі направлення №118 від 15.06.2021 року заступника начальника управління ДАБК ММР Савчук О.С. направлено для дійснення позапланової перевірки на об'єкті «Виконання будівельних робіт за адресою: м. Миколаїв, вул. В.Морська, 102/4 ». Строк дії направлення з 23.06.2021 по 06.07.2021 року.
06.07.2021 року заступником начальника управління ДАБК ММР Савчуком О.С. було складено Акт №83/2021 про те, що позивач не допустив посадових осіб органу ДАБК на об'єкт «Виконання будівельних робіт за адресою: м. Миколаїв, вул. В.Морська, 102/4 » для проведення позапланової перевірки, чим на їх думку порушив положення п.п «а» ч.3 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.3 п.11 Порядку здійснення ДАБК, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року №553.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 06.07.2021 року, складеним заступником начальника управління ДАБК ММР Савчуком О.С. про те, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті: виконання будівельних робіт, документи не надано, виявлено порушення вимог пп. «а» ч.3 ст.41 ЗУ «Про регулювання
містобудівної діяльності» та пп.3 п.11 Порядку здійснення ДАБК, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553, а саме: ОСОБА_1 не виконав вимоги Припису від 23.03.2021 року №15 не допустив посадових осіб управління ДАБК ММР на об'єкт проведення перевірки, з моменту отримання припису від 23.03.2021 року № 15 та під час перевірки з 23.06.2021 року по 06.07.2021 року ОСОБА_1 не надав документів, зазначених в листі від 01.02.2021 року №50/22.01-13-21/1, а також до 05.04.21 року не повідомив про стан виконання припису, чим на думку відповідача порушив вимоги ч.1 ст.188-42 КУпАП.
Згідно з Приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.07.2021 року, винесеним заступником начальника , що за результатами позапланової перевірки проведеної на об'єкті виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 не допустив посадові особи управління ДАБК ММР на об'єкт проведення перевірки, з моменту отримання припису від 23.03.2021 року № 15 та під час перевірки з 23.06.2021 року по 06.07.2021 року ОСОБА_1 не надано документів, зазначених в листі від 01.02.2021 року № 50 /22.01-13-21/1, а також до 05.04.21 року не повідомив про стан виконання вищевказаного припису, чим на думку відповідача порушив пп. «а» ч. З ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп. З п. 11 Порядку здійснення ДАБК, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553. Строк виконання Припису зазначено 19.07.2021 року.
В подальшому, 15.07.2021 року начальником управління ДАБК ММР винесено Постанову №38 від 15.07.2021 року про закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Судом встановлено, що в провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебувала судова справа № 490/1911/21 за позовом ОСОБА_1 до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 08 від 02.03.2021р.
Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 05.07.2021 року позов ОСОБА_1 було задоволено скасовано постанову про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, позивача, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП про накладення штрафу у розмірі 6800 грн. Протиправність дій відповідача відносно позивача було встановлено вищевказаним рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва, яке набрало законної сили.
Спір між сторонами полягає в тому, чи мав місце з боку позивача недопуск посадових осіб відповідача на об'єкт будівництва в різні періоди, оскільки саме ця обставина слугувала підставою видання відповідачем оскаржуваного позивачем припису.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурного-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Постанова № 553).
Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч.2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно,
тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Частина третя зазначеної статті передбачає, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).
Згідно з пунктом 2 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктами 7-9 Порядку № 553 підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У пункті 12 Порядку № 553, крім іншого, зазначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний
архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до пункту 21 Порядку № 533, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Пункти 2, 3 частини 3 статті 41 №3038-VI передбачають, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
У разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Згідно з п. 2 ч. 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за таке правопорушення, як недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Системний аналіз наведених вище правових норм дає змогу дійти висновку, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.
Суд зазначає, що недопущення посадових осіб уповноваженого органу до проведення перевірки може виражатись як у вчиненні будь-яких активних дій з боку суб'єкта містобудівної діяльності або його представників, які фактично перешкоджають здійсненню такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, так і у пасивній поведінці цього ж суб'єкта, який будучи завчасно обізнаним про день, час і місце її проведення,
свідомо, за відсутності на те поважних причин, не створив належних умов для цього, в тому числі, не забезпечив доступ до об'єкта перевірки
Як вбачається з матеріалів справи судом встановлено, що вказана перевірка терміном з 23.06.21 по 06.07.21 року , яка проведена відповідачем щодо об'єкта нерухомості, на який зареєстровано право власності за позивачем, що підтверджується документально - не може вважатися законною. Позивачем не проводилося жодної реконструкції перебудови чи надбудови, а лише проводився ремонт покрівлі через її аварійний стан, не змінюючи при цьому жодних геометричних розмірів будинку. Позивач жодним чином не прешкоджав посадовим особам ДАБК здійснювати перевірку на належному йому об'єкті.
Відповідно до положень, закріплених статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень, закріплених статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інспектор мав можливість зайти на об'єкт контролю, оскільки жодних активних дій щодо його недопуску на об'єкт будівництва не чинилось, навіть позивачем було надано на адресу позивача свідоцтво про право власності на нерухоме майно та копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності ще на момент складання первинного протоколу про адміністративні правопорушення від 22.02.2020 року, про що чітко зазначено в протоколі від 22.02.2021 року. Однак за незрозумілих причин інспектором не зазначено чому він не перевірив об'єкт.
Важливим в даних правовідносинах є те, що санкція статті передбачає відповідальність саме за недопуск посадових осіб до перевірки, а не за ненадання документів для проведення перевірки або відсутність керівника на об'єкті будівництва.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав належних, допустимих і достатніх доказів здійснення позивачем недопуску посадових осіб відповідача до перевірки у період з 23 червня 2021 року по 06 липня 2021 року ,відповідачем не вчинялися дії щодо належного повідомлення позивача з метою забезпечення його присутності або присутності його представника під час проведення позапланової перевірки об'єкта.
В жодних складених відповідачем документах, ані у відзиві на позовну заяву, не зазначено, у чому конкретно мав вияв недопуск посадових осіб відповідача для проведення перевірки на об'єкті контролю, за яких обставин посадова особа відповідача дійшла висновку, що позивач чинить недопуск його для проведення перевірки.
Відповідач не надав суду інформації та доказів щодо обставин кількості та дат прибуття відповідача на об'єкт контролю для проведення перевірки та обставин стверджуваного недопуску.
Аналіз наведених обставин у сукупності вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваних припису та постанов про накладення штрафу, діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), необґрунтовано дійшовши до висновку про винуватість позивача у вчиненні правопорушення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій та рішень.
Відтак суд вважає, що позов є обґрунтованим, а вимоги позивача про визнання противоправними та скасування оскаржуваного припису підлягає до задоволення.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 код ЄДРПОУ 41256954) задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Управління державного архітектурно - будівельного контролю Миколаївської міської ради щодо винесення припису №47 від 06.07.2021 року.
3. Скасувати припис Управління державного архітектурно - будівельного контролю Миколаївської міської ради № 47 від 06.07.2021 р про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 код ЄДРПОУ 41256954) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 908,00 грн, згідно квитанції від 10.08.2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Мельник