07 грудня 2021 р. № 487/780/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:1. Управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Морехідна, 9, м. Миколаїв, 54020, 2. Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради, вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001
про:визнання протиправним рішення від 05.09.2017 року та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (далі відповідач 1 або Управління) та Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради з вимогами:
визнати протиправним рішення Управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради від 05.09.2017 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;
зобов'язати Управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради призначити ОСОБА_1 виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, з дати звернення 28.08.2017 року до Управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради;
зобов'язати Управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради змінити категорію працездатності, в рішеннях про призначення допомоги переміщеним особам на проживання, ОСОБА_1 , з "працездатної, що не здійснює догляду" на "працездатну, що здійснює догляд" (за дитиною до досягнення нею 3-річного віку).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що дії Управління не відповідають нормам затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (надалі - Порядок № 505).
Представником відповідача - Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради надано відзив на позов, позову не визнав, зазначив, що з 15.04.2016 року виплату грошової допомоги припинено відповідно до п.7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 року № 505. Позивачу не відмовлено в призначенні грошової допомоги за заявами, проте її розмір визначено відповідно до діючого законодавства.
У відповіді на відзив ОСОБА_1 зауважила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила дитину, здійснює догляд за нею, тому не працює з поважних причин. проте, після 27.02.20127 року в зв'язку із зміною статусу, через народження дитини, з працездатної яка не працює, я стала працездатною, що здійснює догляд.
Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною з окупованої території особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік від 07.12.2015 року № 4803001508.
За заявою від 15.12.2015 року ОСОБА_1 як непрацюючій особі було призначено грошову допомогу на період з 15.12.2015 по 14.02.2016 у розмірі 442,00 грн. та на період з 15.02.2016 року по 14.04.2016 року - у розмірі 221,00 грн.
З 15.04.2016 року виплату грошової допомоги припинено відповідно до п. 7 Порядку № 505.
В подальшому ОСОБА_1 звернулась із заявою від 31.08.2016 щодо призначення грошової допомоги у зв'язку із змінами складу сім'ї (народження дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
28.08.2017 року позивач звернулась до Управління із заявою про призначення її родині щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, на оплату житлово-комунальних послуг, на наступний шестимісячний строк.
Порядком № 505 визначений механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (надалі - допомога).
Так, відповідно до пункту 2 Порядку № 505, допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
У пункті 3 Порядку № 505 вказано, що для призначення допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення допомоги, а також пред'являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім'ї.
Розмір допомоги, відповідно до пункту 3 Порядку № 505 (в редакції, чинній з 20.01.2018), для дитини становить 1000,00 грн., для працездатних осіб - 442,00 грн.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 505 (в редакції, чинній у вказаному періоді), якщо у складі сім'ї, якій призначено допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами І групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів енної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
Згідно з чинною до 16.09.2017 редакцією останнього абзацу пункту 3 Порядку № 505, особам працездатного віку, яким виплату допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.
Згідно з чинною з 16.09.2017 редакцією останнього абзацу пункту 3 Порядку № 505, особам працездатного віку, яким виплату допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, допомога не призначається.
За заявами позивача від 31.08.2016, від 28.02.2017, від 28.08.2017, від 28.02.2018, від 28.08.2018, від 28.02.2019, Управління призначало допомогу лише для сина позивача.
Доводи позивача про факт здійснення нею догляду за дитиною (що, відповідно до пункту 7 Порядку, вважається обставиною, яка дозволяє працездатній непрацюючій матері отримувати допомогу) є підставою для поновлення виплати допомоги, суд відхилив. Відповідно до пункту 12 Порядку № 505 (в редакції, що була чинною у квітні 2016 року (час припинення виплати позивачу допомоги), виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім'ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги. Таким чином, поновлення припиненої у квітні 2016 року виплати допомоги могло відбутись за умови подання позивачем відповідного повідомлення у травні 2016 року.
Як вказано вище, до 16.09.2017 пунктом 3 Порядку № 505 було заборонено виплату допомоги на наступний строк (6 місяців).
Оскільки період виплати допомоги (протягом якого було припинено її виплату) закінчився 14.06.2016, позивач втратила право на її отримання в період з 15.06.2016 по 15.12.2016.
Таким чином, обмеження у виплаті допомоги позивачу вичерпало свою дію у 2016 році.
Факт зміни у вересні 2017 року редакції останнього абзацу пункту 3 Порядку № 505, на думку суду, не може бути підставою для невиплати допомоги за заявою позивача від 28.08.2018, оскільки після 16.09.2017 рішення про припинення виплати позивачу допомоги відповідач не приймав.
На підставі викладеного суд встановив, що Управління протиправно не призначило за заявою ОСОБА_1 від 28.02.2017 допомогу для неї, тому дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
При відкритті провадження у справі суд звільнив позивачку від сплати судового збору. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Морехідна, 9, м. Миколаїв, 54020) та Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради (вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 03194499) задовольнити.
2. Визнати протиправним рішення Управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, від 05.09.2017 року, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
3. Зобов'язати Управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради призначити ОСОБА_1 виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, з дати звернення від 28.08.2017 року до Управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради (вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 03194499) на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Мельник