08 грудня 2021 р. № 400/3285/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-лайн", вул. М. Морська, 108/6, м. Миколаїв, 54020,
до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв,54001,
про:визнання протиправними та скасування наказу від 03.02.2021 № 112-П і податкового повідомлення-рішення від 06.04.2021 № 294614290902,
Позивач ТОВ "Приват-Лайн" звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Миколаївській області від 03.02.2021 року про проведення фактичної перевірки ТОВ «Приват-Лайн»; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.04.2021 року № 294614290902.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення та наказ є протиправними, а тому підлягають скасуванню, оскільки відповідачем безпідставно була проведена фактична перевірка та порушено порядок проведення фактичної перевірки.
Відповідач проти позову заперечував, надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.
Від позивача, через канцелярію суду, надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про безпідставність обґрунтувань зазначених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Посадовими особами ГУ ДПС відповідно до наказу від 03.02.2021 № 112-П здійснено фактичну перевірку ТОВ «Приват-Лайн», що знаходиться за адресою: вул. Мала Морська, буд. 108/6. м.Миколаїв.
Як вбачається із вказаного наказу, перевірка проведена на підставі п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
В ході фактичної перевірки ТОВ «Приват-Лайн», відповідачем встановлено порушення: ч.1 та ч.8 ст.15 ЗУ « Про державне регулювання виробництва і обігу спитру
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виобів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» у зв'язку із зберіганням пального- дизельного палива за адресою: вул. Марії Павлової, буд. 36, с.Володимирівка, Казанківський район, Миколаївська область у період з 28.07.2020 по 29.07.2020 та з 02.09.2020 по 03.09.2020 без ліцензії на право зберігання пального.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що в оскаржуваному наказі відсутні посилання на конкретні фактичні підстави призначення перевірки, окрім посилання на норми, які регулюють питання призначення перевірки.
Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки відповідно до п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України вбачається поєднання двох окремих підстав для призначення проведення фактичної перевірки: отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства та другою самостійно, незалежною від першої підставою є здійснення функцій, зазначених у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що використовуються в електронних сигаретах, пального. Норма п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд встановив:
Наказом в.о. начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області № 112 - П від 03.02.2021 «Про проведення фактичної перевірки» передбачено проведення з 04 лютого 2020 фактичну перевірку ТОВ «Приват-Лайн» за місцем здійснення діяльності: вул. Мала Морська, буд.108/6, м. Миколаїв, тривалістю 10 діб.
У спірному наказі зазначено, що перевірка проводиться на виконання пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, а саме здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Відповідно до п.п. 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)(ст.75 ПК України).
Згідно з п. 80.1. ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до п.п. 80.2.5 п.80.5 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку,
зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Підставою проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Але ні спірний наказ, ні відзив не містить будь-яких посилань на отримання відповідачем будь-якої інформації про порушення позивачем вимог законодавства.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав письмових та належним чином оформлених доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала інформація про порушення позивачем вимог законодавства.
У спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства.
Відповідач не довів наявність підстав в розумінні підпункту 80.2.5 пункту 8.2 статті 80 ПК України для проведення фактичної перевірки позивача, що обумовлює скасування спірного наказу, як протиправного.
(Аналогічна позиція висловлена у постановах ВС від 08.09.2020р по справі № 640/21536/19, від 19.11.2020 по справі № 160/7971/19).
Відповідно до ч.4 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Посилання відповідача на практику Верховного Суду з розгляду аналогічних спорів від 22.05.2018, 05.11.2018,07.11.2019 не приймається судом до уваги, оскільки суд застосовує більш пізню практику Верховного Суду, яка склалась в 2020 році та яка містить інші висновки щодо застосування норми п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, ніж викладені в постановах ВС, на які посилається відповідач.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем не зазначено підстав для проведення фактичної перевірки, не видається можливим ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення фактичної перевірки, не визначено, яка інформація свідчить про порушення законодавства або про їх можливі порушення і в якому порядку вона була отримана, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.
Доходячи вказаного висновку та відхиляючи доводи відповідача щодо відсутності у нього обов'язку визначати фактичну підставу для проведення перевірки, а також щодо наявності у податкового органу повноважень на проведення перевірки з питань дотримання законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального без будь-яких додаткових підстав суд звертає увагу на рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року №1-р/2018 (справа № 1-6/2018), яким сформовано правову позицію щодо верховенства права, а саме - основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність.
Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов'язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005).
Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища.
Наведене узгоджується із сталою практикою ЄСПЛ, згідно якої, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуца та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).
З огляду на викладене, доводи відповідача про можливість прийняття наказу про проведення фактичної перевірки без визначення фактичних підстав для її призначення та з питань дотримання законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального без будь-яких додаткових підстав не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки при такому тлумаченні норм Податкового кодексу України порушується принцип правової визначеності, що є недопустимим.
Висновки суду відповідають правовим позиціям Верховного Суду.
Так, у постанові від 05 липня 2021 року у справі № 825/951/17 Верховним Судом визначено, що можливість проведення фактичної перевірки, зокрема, на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України пов'язується із наявністю в податковому органі інформації про можливі порушення з боку суб'єкта господарювання вимог податкового законодавства.
Також, зокрема, у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 160/7971/19 Верховним Судом визначено, що підставою проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Також, Верховним Судом у вказаній постанові зазначено, що у такій категорії справ підлягає дослідженню, які саме порушення допустив платник податків, що могло б бути підставою для проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, а також встановленню наявність у спірному наказі посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють.
При цьому, касаційним судом також визначено, що така ж правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 8 вересня 2020 року у справі № 640/21536/19.
Аналогічні висновки містять і постанови Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № 815/756/16, від 11 червня 2019 року у справі № 1440/2045/18, від 08 вересня 2020 року у справі № 640/21536/19, від 22 вересня 2020 року у справі № 520/1304/2020, від 17 грудня 2020 року у справі № 520/12028/18, від 08 квітня 2021 року у справі № 640/21528/19, від 15 червня 2021 року у справі № 826/28170/15.
В той же час, суд зазначає, що інформація, на підставі якої прийнято наказ, повинна
містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.
Зазначений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 грудня 2018 року у справі №820/4894/18, а також у постанові від 22.09.2020 року у справі №520/1304/2020.
Завданням адміністративного судочинства згідно із частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Дії по проведенню перевірки, висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Порушення, допущені суб'єктом владних повноважень при призначенні та/або проведенні перевірки, а так само твердження акта, можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта, дії.
Тобто, саме захист прав від порушень з боку суб'єктів владних повноважень має першочергове значення в адміністративному судочинстві.
Таким чином, суд зазначає, що в ході розгляду справи відповідачем не було доведено наявність законних підстав для проведення фактичної перевірки позивача, оскільки контролюючим органом не було надано жодних доказів наявності чи отримання ним в установленому законодавством порядку відповідної інформації, яка б надавала йому право на проведення перевірки згідно з п.п.80.2.5 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, тому вказана перевірка є незаконною та такою, що не має правових наслідків, відповідно, для прийняття за результатами такої перевірки податкового повідомлення - рішення, яке підлягає визнанню протиправними та скасуванню.
Тобто, порушення контролюючим органом вимог Податкового кодексу України щодо призначення та проведення перевірки платника податків призводить до відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач не довів суду, що наказ та податкове повідомлення рішення є правомірними, тому позов належить задовольнити.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-лайн" (вул. М. Морська, 108/6, м. Миколаїв, 54020 код ЄДРПОУ 42237356) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,м. Миколаїв, 54001 код ЄДРПОУ 44104027) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ від 03.02.2021 № 112-П "Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Приват-Лайн».
3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від
06.04.2021 № 294614290902.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв,54001 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-лайн" (вул. М. Морська, 108/6, м. Миколаїв, 54020 код ЄДРПОУ 42237356) судові витрати в розмірі 2270,00 грн, згідно квитанції від 28.04.2021 року.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.М. Мельник