07 грудня 2021 року справа №380/12851/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретаря судового засідання Новак Л.М.
розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати винесену вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.02.2021 року №Ф-5069-51.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що зареєстрований фізичною-особою підприємцем з 08.06.2011 року, не вів жодної господарської діяльності, доходу від підприємницької діяльності не отримував. Стверджує, що з 02.07.2012 року працював у Львівському торговельно-економічному університеті, з 06.12.2019 року - на посаді водія господарської служби, з 26.06.2020 року по даний час - на посаді менеджера з постачання. Вказує, що єдиний соціальний внесок у вказаний період за весь період сплачений роботодавцями. Зазначає, що при розрахунку визначеної у оскаржуваній вимозі суми недоїмки мало місце порушення відповідачем строку обчислення боргу по сплаті єдиного соціального внеску. Крім того, недотримання відповідачем строків прийняття відповідних рішень позбавило його можливості передбачати наслідки та узгоджувати свою поведінку, та як наслідок призвело до покладення на нього надмірного тягаря зі сплати внеску.
У своєму відзиві відповідач посилається на те, що оскаржувана вимога сформована внаслідок наявності у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Вказує, що позивач з 2011 року перебував на обліку як фізична особа-підприємець. 10.06.2011 року взяти на облік як платник єдиного внеску. У період з 01.01.2017 року по 28.07.2021 року знаходився на загальній системі оподаткування. Зазначає, що 28.07.2021 року внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за власним рішенням. Вказує, що згідно інформаційних даних контролюючого органу, позивач перебуває в стані 11-припинено, але не знято з обліку. Згідно карток особових рахунків заборгованість позивача зі сплати єдиного соціального внеску станом на 31.01.2021 року становить 35888 грн. 74 коп. Крім того, позивач, стверджуючи, що єдиний соціальний внесок за нього сплачував роботодавець не надає суду доказів, що з 01.01.2017 року по 31.12.2020 року є найманим працівником.
У запереченні на відзив позивач посилається на те, що відомості з інтегрованої картки платника внеску та з Реєстру не входять до переліку «інших документів», оскільки не підтверджують суми виплат (доходу). Такі відомості є підставою призначення перевірки, під час проведення якої у платника внеску виникає право надати пояснення, котре становить мінімальний стандарт права особи на участь у процесі прийняття рішення. Вказує, що у період за який нараховано внесок від здійснення підприємницької діяльності, позивач не займався нею. Відповідачем не надано доказів, які б спростували цей факт. Такі докази могли б бути отримані під час проведення перевірки. Зазначає, що позивач не подавав звітність, не проводив перевірку стосовно нього, відповідачем не витребовувались бухгалтерські та інші документи. Оскаржувана вимога винесена на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Ухвалою суду від 09.08.2021 року відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 05.10.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 25.11.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Підготовчі судові засідання неодноразово відкладалися з мотивів тимчасово обмеження роботи суду у зв'язку із запровадженням карантину, пов'язаного із запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19).
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
Головним управлінням ДПС у Львівській області відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів прийнято вимогу про сплату позивачем боргу (недоїмки) від 09.02.2021 року за №Ф-5069-51, відповідно до якої загальна сума боргу платника єдиного внеску, штрафів, пені станом на 31.01.2021 року становить 35888 грн. 74 коп. (недоїмка - 35888 грн. 74 коп., штрафи - 0 грн. 00 коп., пеня - 0 грн. 00 коп.).
Як вбачається із копії трудової книжки позивача НОМЕР_1 , яка міститься в матеріалах справи, у період з 02.07.2012 року по 04.01.2017 року він працював на посаді чергового служби охорони; з 06.12.2019 року по 02.01.2020 року - на посаді водія господарської служби; з 02.01.2020 року по 23.06.2020 року - на посаді водія автотранспортних засобів; з 26.06.2020 року - прийнятий на посаду інженера з постачання у ТОВ «Нордік-Буд».
В матеріалах справи наявна також і довідка №03-09/21/01 від 03.09.2021 року відповідно до якої позивач з 26.06.2020 року працює у ТОВ «Нордік-Буд» та на даний момент займає посаду менеджера з постачання.
Також згідно із витягом з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнобов'язкового державного соціального страхування від 09.09.2021 року, зокрема, відомостями про страхувальників та відомостями про період трудових відносин позивач у періоди з 02.07.2012 року по 04.01.2017 року, з 06.12.2019 року по 23.06.2020 року перебував у трудових відносинах з Львівським торговельно-економічним університетом (Львівською комерційною академією); з 26.06.2020 року - з ТОВ «Нордік-Буд».
Окрім того, відповідного до вказаного Реєстру Львівським торговельно-економічним університетом протягом 2012 року за позивача було сплачено страхових внесків на суму 9761 грн. 64 коп. (липень 2012 року - 1586 грн. 40 коп.; серпень 2012 року - 1734 грн. 46 коп.; вересень 2012 року - 1491 грн. 22 коп.; жовтень - листопад 2012 року - по 1681 грн. 58 коп.; грудень 2012 року - 1586 грн. 40 коп.); протягом 2013 року - 20135 грн. 20 коп. (січень 2013 року - 1760 грн. 90 коп.; лютий 2013 року - 1491 грн. 22 коп.; березень 2013 року - 1734 грн. 46 коп.; квітень 2013 року - 1491 грн. 22 коп.; травень 2013 року - 1919 грн. 54 коп.; червень 2013 року - 1797 грн. 92 коп.; липень 2013 року - 1586 грн. 40 коп.; серпень 2013 року - 1681 грн. 58 коп.; вересень 2013 року - 1651 грн. 98 коп.; жовтень 2013 року - 1681 грн. 58 коп.; листопад 2013 року - 1586 грн. 40 коп.; грудень 2013 року - 152 грн. 00 коп.); протягом 2014 року - 20869 грн. 04 коп. (січень 2014 року - 1771 грн. 20 коп.; лютий 2014 року - 1646 грн. 88 коп.; березень 2014 року - 2003 грн. 12 коп.; квітень 2014 року - 1734 грн. 48 коп.; травень 2014 року - 1973 грн. 92 коп.; червень 2014 року - 1956 грн. 40 коп.; липень 2014 року - 1752 грн. 00 коп.; серпень 2014 року - 1465 грн. 84 коп.; вересень 2014 року - 1927 грн. 20 коп.; жовтень 2014 року - 1541 грн. 76 коп.; листопад 2014 року - 1541 грн. 76 коп.; грудень 2014 року - 1554 грн.48 коп.); протягом 2015 року - 22022 грн. 96 коп. (січень 2015 року - 1712 грн. 00 коп.; лютий 2015 року - 1349 грн. 04 коп.; березень 2015 року - 1541 грн. 76 коп.; квітень 2015 року - 1541 грн. 76 коп.; травень 2015 року - 1792грн. 88 коп.; червень 2015 року - 1985 грн. 60 коп.; липень 2015 року - 1927 грн. 20 коп.; серпень 2015 року - 1985 грн. 60 коп.; вересень 2015 року - 2188 грн. 56 коп.; жовтень 2015 року - 1883 грн. 49 коп.; листопад 2015 року - 1750 грн. 85 коп.; грудень 2015 року - 2364 грн. 22 коп.); протягом 2016 року - 26679 грн. 39 коп. (січень 2016 року - 1658 грн. 00 коп.; лютий 2016 року - 2297 грн. 06 коп.; березень 2016 року - 1788 грн. 86 коп.; квітень 2016 року - 1565 грн. 26 коп.; травень 2016 року - 2412 грн. 34 коп.; червень 2016 року - 2669 грн. 57 коп.; липень 2016 року - 3294 грн. 16 коп.; серпень 2016 року - 1835 грн. 33 коп.; вересень 2016 року - 1835 грн. 33 коп.; жовтень 2016 року - 1605 грн. 91 коп.; листопад 2016 року - 1835 грн. 33 коп.; грудень 2016 року - 3882 грн. 24 коп.); протягом 2017 року - 1772 грн. 88 коп. (січень 2017 року - 1772 грн. 88 коп.); протягом 2019 року - 3418 грн. 62 коп. (грудень 2019 року - 3418 грн. 62 коп.); протягом 2020 року - 29764 грн. 75 коп. (січень - травень 2020 року - по 4723 грн. 00 коп.; червень 2020 року - 6149 грн. 75 коп.)
При цьому ТОВ «Нордік-Буд» протягом 2020 року за позивача було сплачено страхових внесків на суму 85000 грн. 00 коп. (липень - листопад 2020 року - по 12500 грн. 00 коп.; грудень 2020 року - 22500 грн. 00 коп.); протягом 2021 року - 74391 грн. 11 коп. (січень - квітень 2021 року - по 12590 грн. 00 коп.; травень 2021 року - 11363 грн. 93 коп.; червень 2021 року - 12667 грн. 18 коп.).
Також в матеріалах справи наявна копія закордонного паспорта позивача № НОМЕР_2 , відповідно до якого у періоди з 01.12.2016 року по 09.02.2017 року, з 21.02.2017 року по 24.02.2017 року, з 05.03.2017 року по 07.03.2017 року, з 06.08.2017 року по 01.09.2017 року, з 07.10.2017 року по 21.11.2017 року; з 26.11.2017 року по 05.01.2018 року, з 12.01.2018 року по 03.04.2018 року, з 11.04.2018 року по 25.07.2018 року, з 21.09.2018 року по 14.11.2018 року, з 25.11.2018 року по 23.02.2019 року він знаходився на території Польщі.
Не погодившись з наведеною вимогою про сплату боргу (недоїмки) позивач звернувся з позовом до адміністративного суду.
Змістом спірних правовідносин є вимога Головного управління ДПС у Львівській області від 09.02.2021 року за №Ф-5069-51 про сплату боргу (недоїмки).
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як передбачено в абзаці першому п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Згідно із абзацом третім п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Абзацом другим цієї ж норми встановлено, що у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою (п.6 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI).
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Аналіз вищенаведених норм права вказує, що необхідною умовою для сплати фізичною особою-підприємцем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є здійснення такою особою підприємницької діяльності, при цьому, неотримання доходу від такої діяльності, у відповідності до п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI, не дає підстав для звільнення від сплати єдиного внеску.
Разом з тим, у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у даному випадку судом береться до уваги правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.12.2019 року у справі №440/2149/19, відповідно до якого «особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем».
Судом встановлено, що з 2011 року позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець.
Вказане сторонами не заперечується.
При цьому, як вбачається із копії трудової книжки позивача, яка міститься в матеріалах справи, у періоди з 02.07.2012 року по 04.01.2017 року він працював на посаді чергового служби охорони; з 06.12.2019 року по 02.01.2020 року - на посаді водія господарської служби; з 02.01.2020 року по 23.06.2020 року - на посаді водія автотранспортних засобів у Львівському торговельно-економічному університеті; 26.06.2020 року - на посаді інженера з постачання у ТОВ «Нордік-Буд».
Окрім того, як вбачається із згаданого витягу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у вказані періоди Львівським торговельно-економічномим університетом та ТОВ «Нордік-Буд» як роботодавцями позивача здійснювалась сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за нього.
Однак, у період з лютого 2017 року по листопад 2019 року позивачем не сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Наведене також підтверджується і тим, що у зазначений період позивач періодично перебував поза межами України, що підтверджується копією його закордонного паспорта.
Беручи до уваги правовий висновок Верховного Суду зроблений у постанові від 04.12.2019 року у справі №440/2149/19, суд вважає, що нарахування відповідачем недоїмки по сплаті єдиного внеску зазначеної у спірній вимозі за періоди з липня 2012 року по січень 2017 року, з грудня 2019 року по січень 2021 року є протиправним, оскільки позивач у період, за який йому нараховано згадану недоїмку, перебував у трудових відносинах та отримував дохід, на підставі якого роботодавцями за нього сплачувався єдиний страховий внесок.
При цьому, враховуючи, що з лютого 2017 року по листопад 2019 року позивач не сплачував єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд вважає, що нарахування відповідачем недоїмки по сплаті єдиного внеску за цей період є правомірним.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сума боргу позивача зі сплати єдиного внеску у спірних правовідносинах складає 27671 грн. 38 коп.
З огляду на викладене, оскаржувана вимога Головного управління ДПС у Львівській області від 09.02.2021 року за №Ф-5069-51 в частині нарахування боргу зі сплати єдиного внеску за періоди з липня 2012 року по січень 2017 року, з грудня 2019 року по січень 2021 року у розмірі 8217 грн. 36 коп. не відповідає критерію правомірності, передбаченому п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.
Відтак, адміністративний позов у цій частині підлягає задоволенню.
В іншій частині, у задоволенні позову належить відмовити.
Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) прийняту Головним управлінням ДПС України у Львівській області від 09.02.2021 року №Ф-5069-51 в частині нарахування боргу зі сплати єдиного внеску у розмірі 8217 грн. 36 коп.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), 208 (двісті вісім) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Я.Мартинюк