07 грудня 2021 року справа №380/13080/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Новак Л.М.
за участі
позивача ОСОБА_1
представника позивача Стефанович Ю.М.
представника відповідача Дуфанець О.М.
розглянувши у судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області про визнання протиправним і скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області №195 від 04.02.2021 року та у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,4056 га для ведення особистого селянського господарства в с.Сердиця Пустомитівського району Львівської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є власником житлового будинку А-1 в АДРЕСА_1 , що розміщений на території Щирецької селищної ради. До вказаного будинку відносяться господарські будівлі та споруди. Вказує, що у відповідності до рішення №160 від 23.09.2004 року йому передано у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування будівель та споруд та ведення особистого селянського господарства - 0,29 га, у тому числі 0,25 га для будівництва та обслуговування будівель та споруд та 0,04 га для ведення особистого селянського господарства. Зазначає, що звертався до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4056 га, якою користується з 1994 року. Однак, відповідач відмовив у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою у зв'язку із невідповідністю бажаного місця розташування ділянки цільовому призначенню відповідно до містобудівної документації Генерального плану с.Сердиця Пустомитівського району Львівської області. Стверджує, що законодавством встановлено виключні підстави, за наявності яких може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
У своїх запереченнях відповідач зазначає, що відповідно до генерального плану с.Сердиця Пустомитівського району Львівської області бажана позивачем земельна ділянка розташована на існуючій житловій забудові. Дана територія не належить до земель особистого селянського господарства. Вказує, що позивач маючи рішення Щирецької селищної ради вчасно належним чином не оформив право власності на зазначену земельну ділянку.
Окрім того, 07.09.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що викопіювання з генерального плану підтверджує історично установлену забудову центральної АДРЕСА_1 , зокрема, тієї частини, де розташовані присадибні ділянки із земельними ділянками, які використовуються жителями с.Сердиця під городництво, в тому числі і ним. В умовах забудови, присадибні ділянки, якими користуються жителі с.Кураха в с.Сердиця можуть бути збережені в існуючих розмірах та в поєднанні земельних ділянок як для обслуговування будинків, так і для городництва, адже це не перешкоджає встановленню планувальної структури с.Сердиця. Вказує, що на викопіюванні з генерального плану с.Сердиця чітко показано існуючі житлові будинки і господарські будівлі, присадибні ділянки, продовженням яких є городні ділянки всіх жителів с.Сердиця, в тому числі і його. Окрім того, відповідач неодноразово в межах даного кварталу існуючої житлової забудови надавав ділянки у власність з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства у вигляді городньої ділянки, фактично які є продовженням ділянок для обслуговування житлового будинку (присадибної ділянки) городництва, що підтверджується долученої інформації про земельні ділянки з публічної кадастрової карти України.
Позивач та його представник просять позов задоволити з урахуванням наведених мотивів.
Представник відповідача проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити повністю.
Ухвалою суду від 10.08.2021 року відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 05.10.2021 року строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів.
Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 25.11.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Підготовчі судові засідання неодноразово відкладалися з мотивів тимчасово обмеження роботи суду у зв'язку із запровадженням карантину, пов'язаного із запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19).
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
Як вбачається із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №3545099 від 11.05.2004 року позивачу на праві приватної власності належить будинок за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно із списком громадян смт.Щирець та с.Сердиця, яким передаються земельні ділянки у приватну власність відповідно до рішення Щиренької селищної ради Пустомитівського району Львівської області від 23.09.2004 року №ХІІІ ІV демократичного скликання, який міститься в матеріалах справи, позивачу передано у приватну власність земельну ділянку у с.Сердиця площею 0,29 га, для обслуговування житлового будинку - 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,04 га.
Відповідно до довідки виданої виконкомом Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області №1360 від 29.10.2020 року за позивачем числиться земельна ділянка загальною площею 0,52 га, з них 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,27 га для ведення городництва в с.Сердиця Пустомитівського району Львівської області.
05.01.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив винести на чергову сесію Щирецької ОТГ питання про прийняття рішення про приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,4056 га, яку він успадкував після смерті батька і яка була передана у приватну власність батькові ОСОБА_2 рішенням виконкому Щирецької селищної ради народних депутатів від 12.05.1994 року.
Рішенням Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області IV сесії VIII демократичного скликання №195 від 04.02.2021 року позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,4056 га для ведення особистого селянського господарства в смт.Сердиця Пустомитівського району Львівської області у зв'язку з невідповідністю бажаного місця розташування земельної ділянки згідно поданих графічних матеріалів цільовому призначенню відповідно до містобудівної документації «Генеральний план с.Сердиця Пустомитівського району Львівської області».
Не погодившись з таким рішенням позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Змістом спірних правовідносин є рішення Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області IV сесії VIII демократичного скликання №195 від 04.02.2021 року «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ».
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III, з наступними змінами та доповненнями (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
Відповідно до п. б) ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, серед інших способів, шляхом безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Згідно з п. а) ч.3 ст.22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Частиною другою ст.116 ЗК України встановлено, що набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, продовжується у цій нормі, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови в наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац перший ч.7 ст.118 ЗК України).
За змістом положень ст.122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з ч.6 ст.186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Відповідно до ст.25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 № 280/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону № 280/97-ВР встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Як вбачається із викопіювання з генерального плану с.Сердиця Пустомитівського району Львівської області із нанесенням земельної ділянки, на виготовлення проекту землеустрою якої звертався гр. ОСОБА_1 , яке міститься в матеріалах справи, орієнтовне місце розташування земельної ділянки, на виготовлення проекту землеустрою якої звертався позивач знаходиться у межах існуючої житлової зони.
Вказане сторонами не заперечується, оскільки згадане викопіювання було подано до суду як позивачем, так і відповідачем.
Суд звертає увагу, що ч.7 ст.118 ЗК України міститься вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Зокрема, серед них слід виділити невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них генеральних планів населених пунктів.
Суд зазначає, що позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив винести на чергову сесію Щирецької ОТГ питання про прийняття рішення про приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Однак, як уже згадувалось раніше, вказана земельна ділянка відповідно до викопіювання з генерального плану с.Сердиця знаходиться у зоні уже існуючої житлової забудови.
Наведе дозволяє суду прийти до висновку, що відповідач, розглядаючи заяву позивача, діяв у відповідності до вимог ч.7 ст.118 ЗК України (у відповідності до згаданого генерального плану неможливо надати у власність ділянку для ведення особистого селянського господарства у зоні існуючої житлової забудови).
Відтак, суд вважає, що в цій конкретній ситуації орган місцевого самоврядування діяв розсудливо та прийняв спірне рішення у відповідності до чинного законодавства, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
При цьому, судом не беруться до уваги інші доводи позивача, з огляду на встановлені обставини.
При цьому слід звернути увагу на те, що зазначення у заяві позивача від 28.12.2020 року про успадкування згаданої земельної ділянки не підтверджується матеріалами справи.
З огляду на викладене, судом не встановлено порушень рішенням Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області IV сесії VIII демократичного скликання №195 від 04.02.2021 року «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 » критеріїв правомірності, визначених ч.2 ст.2 КАС України, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення складено 8 грудня 2021 року.
Суддя В.Я.Мартинюк