02 грудня 2021 року справа №380/3203/21
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сакалоша В.М.,
за участю секретаря судового засідання Наум'як Х.О.,
представника відповідача Лазорко І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказів, поновлення на посаді ,стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, з вимогами:
- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 403 від 01.02.2021 р. «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Стрийського РУП ГУНП у Львівській області» в частині застосування до заступника начальника Жидачівського ВП - начальника СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції.
- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 63 о/с від 04.02.2021 р. По особовому складу, згідно якого заступника начальника Жидачівського ВП - начальника СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
- поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на службі в поліції на посаді заступника начальника Жидачівського ВП - начальника СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області з 05.02.2021 року.
- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позов мотивований тим, що згідно наказу № 403 від 01.02.2021 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Стрийського РУП ГУНП у Львівській області», згідно якого вирішено - за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог основних обов'язків поліцейського, передбачених ч. 1, 2 ст. 18, п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п. 2.5. ПДР України, ч. 5 Розділу І та ч. 3 Розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. № 1179, ч. 7 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 р. № 893 та ч. 1, п. 1, 2, 3, 6 ч. 3 ст. 1 Розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. № 2337-VІІІ, а також скоєння вчинку, що підриває авторитет поліції, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 13 Розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. № 2337-VІІІ, до заступника начальника Жидачівського ВП - начальника СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області майора поліції Климовича Андрія Михайловича (0062422), застосувати дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
На підставі зазначеного вище наказу начальником Головного управління Національної поліції у Львівській області винесено № 63 о/с «По особовому складу» від 04.02.2021 року, згідно якого позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Позивач вказує, що згідно положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 року № 893, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається виключно на підставі отриманих матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, а не за наслідками проведення службового розслідування, яке в даному випадку не призначається, що вказує на відсутність правових підстав призначення такого службового розслідування.
Окрім цього, позивач вказує на порушення з боку працівників патрульної поліції порядку складання матеріалів про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на відповідні докази щодо підтвердження наведених в цій частині доводів. Також зазначає, що рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 25.03.2021 року у справі № 443/186/21, яке набрало законної сили, скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 N 982487 від 20.01.2021 щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Також позивач наголошує, що в межах розгляду цієї справи має бути надана правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а не питання наявності вини або відсутності вини в його діях щодо вчинення адміністративного правопорушення.
Ухвалою від 11 березня 2021 року суд відкрив загальне позовне провадження та призначив підготовче засідання.
Ухвалою від 08 липня 2021 року суд зупинив провадження до набрання законної сили судового рішення у справі № 443/193/21.
Ухвалою від 07.09.2021 року суд поновив провадження у справі.
Відповідач надіслав відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що доводи позивача спростовуються матеріалами службового розслідування, проведеного за фактом грубого порушення службової дисципліни заступником начальника Жидачівського ВП Стрийського ВП - начальником СВ ГУНП у Львівській області майором поліції ОСОБА_1 . До того, обставини викладені у Висновку службового розслідування від 29.01.2021 року знайшли своє підтвердження в постанові Жидачівського районного суду Львівської області від 22.03.2021 року у справі № 443/193/21, яка набрала законної сили, згідно якої ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З огляду на це відповідач вважає, що позивачем було допущено грубе порушення службової дисципліни, зокрема основних обов'язків поліцейського, передбачених ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, ч. 1, п. 1, 2, 3, 6 ч. 3 ст. 1 Розділу 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та скоєно вчинок, що дискредитує та підриває авторитет поліції. Застосоване до позивача дисциплінарне стягнення, на думку відповідача, є справедливим, з огляду на тяжкість вчиненого позивачем дисциплінарного проступку.
Протокольною ухвалою від 19 жовтня 2021 року суд перейшов до розгляду справи по суті.
В судове засідання позивач та його представник не прибули, 15.11.2021 року через канцелярію суду представником позивача подано заяву про розгляд даної справи без участі позивача та його представника.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Службовим розслідуванням, проведеним за фактом грубого порушення службової дисципліни заступником начальника Жидачівського ВП Стрийського ВП - начальником СВ ГУНП у Львівській області майором поліції ОСОБА_1 встановлено: 20.01.2021 р. працівниками УПП у Львівській області ДПП НП України у складі мобільної групи з ВІОС УКЗ ГУНП у Львівській області складено адміністративні матеріали відносно заступник начальника Жидачівського ВП Стрийського ВП - начальник СВ ГУНП у Львівській області Львівській області майор поліції ОСОБА_1 , який цього ж дня, керував приватним автомобілем «Мазда 3» д.н.з. НОМЕР_2 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову за ч. 2 ст. ст. 126 КУпАП. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у останнього виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка не відповідає обстановці, порушення координації рухів), однак від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер» та у медичному закладі останній відмовився в присутності двох свідків, а також відмовився надати посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, за що відносно нього було складено вищевказані адміністративні матеріали. Заступник начальника Жидачівського ВП Стрийського ВП - начальник СВ ГУНП у Львівській області Львівській області майор поліції ОСОБА_1 , перебуваючи поза службою в цивільному одязі без вогнепальної зброї, однак, як працівник поліції, будучи зобов'язаним відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», керуючи автомобілем «Мазда 3», д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, керуючи почуттям власної безкарності та намагаючись уникнути відповідальності, вводив в оману працівників патрульної поліції про те, що він не їхав за кермом даного авто та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» та медичному закладі у встановленому порядку відмовився, хоча останнього було попереджено, щодо недопустимості випадків вчинення порушень службової дисципліни, як у робочий та позаробочий час, зокрема керування транспортним засобом у стані сп'яніння чи відмову поліцейського від медичного огляду на стан сп'яніння та щодо настання наслідків у вигляді найсуворішого дисциплінарного стягнення. Однак, дочекавшись завершення процедури складання адміністративних матеріалів, з метою уникнення відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, ОСОБА_1 почав наполягати на проведення медичного огляду, після чого самостійно звернувся у медичний заклад, що не передбачено Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2005 року № 1452/735 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 року за № 1413/27858, чим проявивши своє зверхнє ставлення до установлених норм поведінки грубо порушив службову дисципліну, зокрема вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно якого, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також вимог п. 5 розділу І та п. 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, щодо обов'язку поліцейського за будь-яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час, дотримуватись основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, зокрема верховенства права, законності, відкритості та прозорості, справедливості, неупередженості та рівності. Такими своїми діями ОСОБА_1 допустив грубе порушення службової дисципліни, зокрема основних обов'язків поліцейського, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, ч. 1, п. 1, 2, 3, 6 ч. 3 ст. 1 Розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. № 2337-VІІІ, та скоїв вчинок, що дискредитує та підриває авторитет поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області № 403 від 01.02.2021 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Стрийського РУП ГУНП у Львівській області» вирішено - за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог основних обов'язків поліцейського, передбачених ч. 1, 2 ст. 18, п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п. 2.5. ПДР України, ч. 5 Розділу І та ч. 3 Розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. № 1179, ч. 7 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 р. № 893 та ч. 1, п. 1, 2, 3, 6 ч. 3 ст. 1 Розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. № 2337-VІІІ, а також скоєння вчинку, що підриває авторитет поліції, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 13 Розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. № 2337-VІІІ, до заступника начальника Жидачівського ВП - начальника СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області майора поліції Климовича Андрія Михайловича (0062422), застосувати дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області
№ 63 о/с «По особовому складу» від 04.02.2021 р., позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 22.03.2021 року у справі № 443/193/21, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 25.03.2021 року у справі № 443/186/21, яке набрало законної сили, скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 N 982487 від 20.01.2021 щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те що, не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII).
Згідно з ст. 2 Закону України «Про Національну поліції» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 8 Закону України «Про Національну поліції» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази.
Стаття 12 Закону №580-VIII передбачає, що поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського. Поліція не має права відмовити в розгляді або відкласти розгляд звернень стосовно забезпечення прав і свобод людини, юридичних осіб, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань з посиланням на вихідний, святковий чи неробочий день або закінчення робочого дня.
Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію).
Відповідно до п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до ст. 64 Закону №580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Статут).
Згідно зі ст. 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію).
Відповідно до п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до ст. 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Статут).
Відповідно до ст. 11 Статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Частиною 1 статті 12 Статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 13 вказаного вище Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;6) звільнення з посади;7) звільнення із служби в поліції.
Не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.
Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (ст.1 Статуту).
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Відповідно до положень статті 14 Статуту якою, унормовано порядок призначення та проведення службового розслідування, створення, повноваження дисциплінарних комісій, строки проведення службового розслідування, відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади), забезпечення поліцейському права на захист, порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
За змістом ч. 10 ст. 14 Статуту, порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно п. 1 розділу 1 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 року № 893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Пунктом 3 розсліду ІІ Порядку № 893 встановлено, що службове розслідування не призначається в разі надходження до органу (підрозділу, закладу, установи) поліції чи закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (далі - ЗВО), матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. У цьому разі рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
З огляду на наведені норми законодавства, суд погоджується із твердженнями позивача про те, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається виключно на підставі отриманих матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, а не за наслідками проведення службового розслідування, яке в даному випадку не призначається. Водночас, службове розслідування за фактом грубого порушення позивачем службової дисципліни, на думку суду, є таким що проведено всупереч нормам Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України.
Відповідно до ч.ч. 1-8 ст. 19 Статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:
1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
2) підстава для призначення службового розслідування;
3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;
4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;
5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;
10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;
11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;
4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;
5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення.
Отже, з огляду на викладене вище, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого і є саме з'ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи.
Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Крім того суд звертає увагу, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, а звільнення як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
У постановах Верховного Суду України від 29.09.2015 року в справі № 21-1288а15, від 20.10.2015 року в справі № 21-2103а15 зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Вчинки, що дискредитують працівників поліції пов'язані, насамперед, із низкою моральних вимог, які ставляться до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Тому під вчинками, що дискредитують звання працівника органів поліції, необхідно розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою поліції у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції та безпосередньо органів поліції.
До таких вчинків, необхідно віднести: вчинення злочину, встановленого вироком суду, що набрав законної сили; скоєння корупційного діяння як різновиду адміністративного правопорушення; систематичне скоєння адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління, громадський порядок та громадську безпеку; заняття підприємницькою діяльністю; організацію страйків та участь у них; розголошення службової таємниці; появу на службі або поза службою в нетверезому стані, що ображає людську гідність; вживання алкогольних напоїв у форменому одязі у громадських місцях; прийняття наркотичних або токсичних препаратів без рецепту лікаря; систематичне порушення правил носіння форменого одягу, зовнішньої охайності; неодноразове грубе і зверхнє ставлення до громадян; прояви жорстокого або принизливого ставлення до людей; скоєння аморального проступку, не сумісного з продовженням служби в поліції; систематичне поширення компрометуючої інформації за допомогою засобів мас-медіа. Разом з тим, зазначений перелік не є вичерпним і в кожному окремому випадку необхідно враховувати чи є вчинок дискредитуючим у сукупності з конкретними обставинами, під час яких такий вчинок був зроблений працівником поліції.
Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, а саме розділів І та ІV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року за № 1179, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», що проявилось у відмові від проходження медичного огляду на стан сп'яніння та як наслідок, вчинення дискредитуючого вчинку, що спричиняє негативний вплив на високе звання працівника поліції та Національної поліції України в цілому.
Отже, дисциплінарний проступок не завжди передбачає безумовну наявність складу адміністративного правопорушення, але ж проступок може утримувати в собі також не дотримання службової дисципліни. Так, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Тобто, судом в межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку. Оцінка щодо наявності вини в діях позивача надавалась в межах адміністративної справи №443/193/21.
Також суд звертає увагу, що позивача звільнено із служби поліції наказом начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області № 63о/с «По особовому складу» від 04.02.2021 року, а постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності набрала законної сили 03.08.2021 року, тобто після звільнення позивача зі служби поліції.
Крім того суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 7 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Також суд зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд не взяв до уваги медичний висновок від 28.01.2021 року №1/2021-т, яким встановлено, що в крові ОСОБА_1 не виявлено етилового, метилового, пропілового, бутилового і амілового спиртів.
Верховний Суд в постанові від 06.04.2021 року в справі № 420/3659/19 зазначив, що судами в межах розгляду цієї справи має бути надана правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а не питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення… Наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.
Суд зазначає, що предметом оскарження у даній адміністративній справі є дії та рішення відповідача щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Тому правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед в тому, чи таке рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) з учиненим особою діянням.
При цьому, вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кваліфікацію, ці ж самі дії особи, отримали в рамках провадження про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи. Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним із застосуванням дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які несумісні з подальшим проходженням служби, оскільки працівники національної поліції власним прикладом та поведінкою зобов'язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись. Водночас, суд не вбачає в діях позивача ознаки вчинку, що дискредитують звання працівника органів поліції, оскільки матеріалами справи не підтверджується факт вчинення позивачем діянь що здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції та безпосередньо органів поліції, а також викликати суспільний резонанс. Суб'єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому, саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами. Натомість висновок службового розслідування відповідачем мотивовано загальними формулюваннями, без зазначення конкретних доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Суд наголошує, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення має враховуватися характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. До того ж, звільнення зі служби в поліції, як вид стягнення, є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
На думку суду, відповідачем не дотримано критерію обґрунтованості, оскільки, приймаючи рішення про наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, яке тягне за собою звільнення, не враховано всіх обставин, які мали бути враховані. У висновку службового розслідування не зазначено про наявність чи відсутність пом'якшуючих, обтяжуючих обставин, не надано оцінки особі позивача (попередня поведінка, ставлення до служби). Також відповідач не надав доказів, які б спростовували чи підтверджували правомірність висновку службового розслідування. Крім того, суд зазначає, що відповідачем не мотивовано неможливості застосування до позивача, іншого передбаченого статтею 13 Дисциплінарного статуту, виду дисциплінарного стягнення, окрім як звільнення з посади.
З огляду на встановлені обставини, правове регулювання спірних відносин, підстави позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо протиправності наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 403 від 01.02.2021 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Стрийського РУП ГУНП у Львівській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1
Суд зазначає, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 63 о/с від 04.02.2021 року «По особовому складу» про звільнення майора поліції ОСОБА_1 з посади заступника начальника Жидачівського ВП - начальника СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області з 04.02.2021 року є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у Львівській області № 403 від 01.02.2021 року.
Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 КАС України похідна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За таких обставин, позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 63 о/с від 04.02.2021 р. «По особовому складу» в частині звільнення позивача з 04.02.2021 року підлягає задоволенню у зв'язку із задоволенням основної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у Львівській області № 403 від 01.02.2021 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
З огляду на встановлення судом протиправності звільнення позивача з посади поліцейського, його право підлягає відновленню.
Втім, Законом України «Про Національну поліцію» не визначено процедури поновлення протиправно звільненого поліцейського на посаді, відповідно, застосуванню підлягають норми трудового законодавства.
За приписами частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України, в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 19 постанови від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 27.05.2014 року у справі № 21-108а14, від 28.10.2014 року у справі № 21-484а14.
Щодо дати поновлення, то як вбачається з наказу № 63 о/с від 04.02.2021 р. «По особовому складу», позивача звільнено зі служби в поліції 04.02.2021 року.
Згідно приписів частин другої та третьої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення; день звільнення вважається останнім днем служби. Відтак, позивач підлягає поновленню на посаді з 05.02.2021 року.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про оплату праці», порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (далі - Порядок), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.
У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Так, відповідно до абзацу 3 пункту 4 Порядку, в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
При цьому, згідно з пунктом 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Проте, відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260, визначено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата (пункт 9 розділу І); при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно (пункт 15 розділу І); поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення (пункт 6 розділу ІІІ).
За наведених обставин підлягає задоволенню вимога в частині стягнення з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з моменту незаконного звільнення позивача і до дня винесення судом рішення про поновлення позивача на службі.
Відповідно до статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду, зокрема, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2); поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3).
Відтак, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.
Отже, з огляду на встановлені судом обставини справи та правове регулювання спірних відносин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відповідно, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI.
Оскільки позивачем не надано доказів понесення ним інших судових витрат судові витрати присудженню не підлягають.
За приписами статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову повністю.
Керуючись ст.ст. 90, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ № 403 від 01.02.2021 року Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка 3, код ЄДРПОУ: 40108833) «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників Стрийського РУП ГУНП у Львівській області» в частині застосування до заступника начальника Жидачівського ВП - начальника СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ № 63 о/с від 04.02.2021 року Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка 3, код ЄДРПОУ: 40108833) «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника Жидачівського ВП - начальника СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області.
Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на службі в Національній поліції на посаді заступника начальника Жидачівського ВП - начальника СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області з 05.02.2021 року.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка 3, код ЄДРПОУ: 40108833) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 05 лютого 2021 року по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції на посаді заступника начальника Жидачівського ВП - начальника СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді посаді заступника начальника Жидачівського ВП - начальника СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області та стягнення з Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка 3, код ЄДРПОУ: 40108833) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 08.12.2021.
Суддя В.М. Сакалош