07 грудня 2021 року
справа №380/16325/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативного територіального об'єднання Національної гвардії України про визнання протиправними дій, стягнення індексації грошового забезпечення.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативного територіального об'єднання Національної гвардії України (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 146, код ЄДРПОУ 14323385), в якому просить суд:
-визнати дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, які полягають у нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у сумі 178,28грн. з базовими місяцями - грудень 2016року, січень та серпень 2017року, січень та березень 2018року протиправними;
-стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 26.09.2018 обраховану згідно з висновком експерта з базовими місяцями - січень 2008 року та березень 2018року у сумі 101605,15грн.
В обґрунтування позову позивач покликається на те, що у 2018 році його звільнено з військової служби та виключено із списків особового складу частини та усіх видів забезпечення. У листопаді 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення. Однак відповідач відмовив у виплаті індексації грошового забезпечення, оскільки відсутні фінансові ресурси. Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 26.09.2018, позивач звернувся до суду з даним позовом. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 у справі №380/3960/20 визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативного територіального об'єднання Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.06.2016, з 01.01.2017 по 26.09.2018 та зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Західного оперативного територіального об'єднання Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.06.2016, з 01.01.2017 по 26.09.2018. На виконання рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 Західного оперативного територіального об'єднання Національної гвардії України було нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення в сумі 178,28 грн. Проте, позивач вважає, що відповідачем суму індексації нараховано невірно, оскільки невірно визначено базовий місяць. На переконання позивача базовими місяцями при нарахуванні індексації грошового забезпечення має бути січень 2008 року та березень 2018 року.
Ухвалою суду від 29.09.2021 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення данного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 при розрахунку індексації за період з 01.01.2016 по 26.09.2018 застосувати січень 2008 року та березень 2018 року, як базовий місяць є безпідставне, оскільки до 15.12.2015 діяв інший механізм визначення та обрахунку індексації. Аналіз редакції пункту 5 Порядку №1078, зокрема його 1-5 абзаців, свідчить про те, що значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних окладів (стипендій), для обрахунку приймається за 1 або за 100 відсотків лише коли таке підвищення відбувалося після 15.12.2015 або після цієї дати. Прийняття підвищення тарифних окладів (стипендій), яке сталося до 15.12.2015, за 1 або 100 відсотків, порушує таку складову верховенства права, як принцип правової визначеності, та суперечить положенням ч.1 ст.58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Тому у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, були відсутні підстави для застосування при розрахунку індексації січня 2008 року та березень 2018 року, як базового місяця. Крім того, вказує, що повноваження щодо нарахування індексації, в тому числі, щодо визначення базового місяця для такого нарахування, у відповідності до положень Порядку №1078 та Закону № 1282-ХІІ, покладається на відповідача, а тому, підстави для зобов'язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням базового місяця «січень 2008 року та березень 2018 року» відсутні.
Інших заяв по суті справи сторонами не надано.
Ухвалою суду від 22.11.2021 у відповідача витребувано наказ про зарахування ОСОБА_1 до особового складу військової частини НОМЕР_1 . Цю ухвалу відповідач виконав, докази суду отримав 07.12.2021.
Ухвалою суду від 22.11.2021 суд продовжив строк розгляду справи до отримання судом витребуваних доказів.
Суд встановив таке.
ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2012 №243 зарахований у списки особового складу частини та на всі види грошового забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.09.2018 №216 старшого прапорщика ОСОБА_1 (Г-013520), начальника військового наряду (водія) групи охорони на автомобілях роти з охорони дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, звільнено з військової служби в запас за підпунктом «б» п. 2 ч.5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок івійськову службу» (за станом здоров'я) та направлено на військовий облік до Галицько-Франківського ОРВК м.Львів, 26.09.2018.
Станом на день виключення позивача із списків особового складу військової частини, з останнім не було проведено розрахунків щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення, у зв'язку з чим 21.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_3 із відповідною заявою.
За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 , військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України надала відповідь №50/14/33-1515, в якій повідомила, що дані про нарахування грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за 2015-2016 відсутні у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, так як направлені для збереження в Центральний архівний відділ Національної гвардії України що знаходиться за адресою: 01133, м.Київ, Печерський район, вул.Щорса, 38.
Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 26.09.2018 позивач звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 у справі №380/3960/20 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативного територіального об'єднання Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.06.2016, з 01.01.2017 по 26.09.2018. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Західного оперативного територіального об'єднання Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.06.2016, з 01.01.2017 по 26.09.2018. У задоволенні позовних вимог про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативного територіального об'єднання Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 26.09.2018 у сумі 101783,43грн. - відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2021 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативного територіального об'єднання Національної гвардії України залишено без задоволення, а рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 у справі №380/3960/20 залишено без змін. Рішення суду набрало законної сили 21.05.2021.
На виконання вищевказаного рішення суду Військова частина НОМЕР_1 - 19.04.2021 нарахувала позивачу індексацію грошового забезпечення на суму 178,28 грн.
Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати інформацію за якими базовими місцями відповідач нарахував індексацію.
Листом від 13.09.2021 за №50/14/33-Аз-1279 Військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача, що відповідно до Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2021 позивачу була виплачена індексація, для нарахування якої базові місяці були: грудень 2016року, січень та серпень 2017року, січень та березень 2018року.
Позивач вважає, що відповідачем суму індексації нараховано невірно, оскільки невірно визначено базові місяці, у зв'язку чим звернувся до суду для захисту своїх прав
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Згідно зі статтею 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Абзацом 2 частини третьої статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі Закон №1282-XII).
За визначенням, наведеним в ст. 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).
Стаття 4 Закону №1282-XII визначає підстави для проведення індексації. Згідно з частиною першою статті 4, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01.01.2016 - 101%) .
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини друга четверта статті 4 Закону №1282-XII).
Частиною 2 ст. 5 Закону №1282-XII визначено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ч.1 ст. 9 Закону №1282-XII).
Відповідно до норм ст. 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі Порядок №1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Відповідно до п. 11 Порядку №1078, в редакції до 01.12.2015, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до п. 5 Порядку №1078, в редакції до 01.12.2015, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
09.12.2015 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі Постанова-№1013), яка набрала чинності 15.12.2015 та відповідно до пункту 6 цієї постанови застосовується з 01.12.2015.
Постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 до Порядку №1078 внесені зміни, пункт 5 викладено в новій редакції:
« 5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру».
Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з пп. 2 пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Таким чином, аналіз зазначених правових норм призводить до висновку, що індексація грошового забезпечення за своєю суттю є державною гарантією щодо оплати праці, метою якої є підвищення грошових доходів громадян (в межах прожиткового мінімуму) для компенсації подорожчання/зростання споживчих товарів і послуг внаслідок інфляції. Проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є обов'язком підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, у разі, коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.
При цьому, суд наголошує, що важливим елементом при нарахуванні індексації є «базовий» місяць, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, оскільки нарахування індексації розпочинається після досягнення цим індексом певного значення у відсотках (так званого «порогу»), визначеного законом.
Так, індексація грошових доходів населення починає нараховуватися, коли зростання індексу споживчих цін перевищує:
- 101 відсоток за період до 01.01.2016 (частина перша статті 4 Закону №1282-XII в редакції, що діяла до 01.01.2016);
- 103 відсотки за період після 01.01.2016 (частина перша статті 4 Закону №1282-XII зі змінами, внесеними Законом №911-VIII від 24.12.2015, який набрав чинності 01.01.2016).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 в редакції, що діяла до 01.12.2015, «базовим» місяцем для нарахування індексації вважався місяць, в якому відбулася одна із подій:
(1) підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, або
(2) зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.
При цьому місяць, у якому відбулося підвищення, вважається «базовим» при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
У зв'язку з прийняттям Постанови №1013, якою внесені зміни серед іншого і до пункту 5 Порядку №1078, з 01.01.2016 істотно змінився порядок нарахування індексації, оскільки «базовим» місяцем (місяцем, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, до досягнення ним порогу 103%) визначено місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, а не підвищення розмірів мінімальної заробітної плати чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімального розміру.
Суд встановив, що відповідач за період з 01.01.2016 по лютий 2018 виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення, виходячи з встановленого під час проходження служби місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - грудень 2016, січень та серпень 2017. Ця обставина визнається сторонами.
Проте позивач вважає, що базовим місяцем за вказаний період повинен бути січень 2008 року.
Таким чином, спірним у цій справі є правильність визначення відповідачем «базового» місяця для здійснення нарахування позивачу індексації грошового забезпечення.
Як вже зазначалося вище, відповідно до норм Порядку №1078 в редакції, що діяла до грудня 2015 року, «базовим» місяцем вважався місяць, в якому відбулося, зокрема, зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок будь-яких постійних складових зарплати чи грошового забезпечення).
З прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №1013 від 09.12.2015, яка набрала чинності з 15.12.2015, початок обчислення зростання індексу споживчих цін пов'язується з місяцем, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою.
З 01.12.2015 для проведення індексації необхідно встановити місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, а не складових заробітної плати, в даному випадку грошового забезпечення.
Оскільки з моменту набрання чинності пунктом 5 Порядку №1078 в редакції Постанови №1013 посадові оклади військовослужбовців підвищилися з 01.03.2018, коли набрала чинності постанова КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, березень місяць 2018 року є місяцем підвищення доходу, а тому враховується як «базовий» з 01.03.2018.
В контексті наведених правових норм та встановлених обставин справи, суд вважає правильним застосування як базового місяця при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача за період з січня 2016 року по лютий 2018 року того місяця, котрий був визначений як останній базовий місяць у зв'язку з підвищенням складових грошового забезпечення позивача відповідно до норм Порядку 1078, що діяли до 01.12.2015.
Застосування січня 2008 як базового можливе лише за умов, визначених пунктом 10-2 Порядку №1078 у редакції Постанови № 1013, який застосовується з 01 грудня 2015 року, та яким передбачено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Суд звертає увагу, що за матеріалами справи встановлено, що позивач з 01 грудня 2015 року не був переведений на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, що слугувало б підставою для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати позивача, враховуючи оклад за посадою, яку займає працівник станом на січень 2008 року.
Отже, дії відповідача щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по лютий 2018 року без урахування січня 2008 як базового місяця року є правомірними.
Тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Щодо застосування березня 2018 як базового місяця при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.09.2018, то суд зазначає таке.
З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 посадовий оклад позивача підвищився у березні 2018 року.
Водночас відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Водночас, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078, обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
Як видно з матеріалів справи (а.с.11), відповідач, здійснюючи нарахування індексації з березня 2018 року, врахував лише перевищення порогу індексації, проте безпідставно оминув норми вказаних абзаців пункту 5 Порядку № 1078 у частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв'язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по вересень 2018 року.
З огляду на викладене, а також, застосовуючи вимоги ч.2 ст.9 КАС України, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 26.09.2018 року з урахуванням березня 2018 року, як місяця, у якому відбулося підвищення посадового окладу, відповідно до вимог Порядку № 1078.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача 101605,15грн. індексації грошового забезпечення то така задоволенню не підлягає, оскільки судом не встановлено заборгованості відповідача перед позивачем на означену суму.
Підсумовуючи наведене, адміністративний позов є частково обґрунтованим та підлягає задоволенню лише в частині позовних вимог.
Щодо судового збору, то оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», такий відповідно до ст.139 КАС України, стягненню на користь позивача не підлягає.
Керуючисьст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативного територіального об'єднання Національної гвардії України (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 146, код ЄДРПОУ 14323385) про визнання протиправними дій, стягнення індексації грошового забезпечення задовольнити частково.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Західного оперативного територіального об'єднання Національної гвардії України здійснити перерахунок ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.09.2018 з урахуванням березня 2018, у якому відбулося підвищення посадового окладу, відповідно до абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та здійснити виплату з урахуванням виплаченої суми.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.