08 грудня 2021 року
справа №380/18893/21
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить :
-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у відношенні до ОСОБА_1 щодо відмови у виплаті грошової компенсації за неотримане речове майно;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно відповідно до довідки №54 від 31.08.2021 про вартість речового майна в сумі 13524,63грн.
Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає, що йому до виплати належить грошова компенсація за неотримане під час служби речове майно.
Позивач зазначає, що він звернувся до відповідача із заявами про надання довідки про вартість неотриманого речового майна, та виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, однак відповідач грошової компенсації йому не виплатив.
Відмова мотивована тим, що оскільки позивач до звільнення зі служби не звертався з рапортом про виплату компенсації за неотримане речове майно, а на час звернення припинив військову службу, відтак втратив право на одержання коштів.
Позивач, вважаючи, що він має право на отримання грошової компенсації за невикористане речове майно, звернувся в суд з даним позовом.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач подав відзив на позов, в якому у задоволенні позову просить суд відмовити, оскільки позивач до звільнення зі служби не звертався з рапортом про виплату грошової компенсації за невикористане речове майно, на даний час припинив військову службу, відтак втратив право на одержання вказаної грошової компенсації. Також відповідач вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду.
Суд встановив таке.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.06.2019 №116 старший солдат ОСОБА_1 , старший стрілець мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 31.05.2019 №88 у запас відповідно до пункту два частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу2 за підпунктом «б», з 03.06.2019 виключений із списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення.
Рішенням львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 у справі №380/7624/21 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про вартість неотриманого речового майна станом на 03.06.2019.
Цим же рішенням встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з рапортом до командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.06.2019 про видачу довідки про вартість речового майна, а в ході розгляду справи встановлено, що про свою забезпеченість речовим майном позивач дізнався, коли отримав речовий атестат.
Суд в ході розгляду справи №380/7624/21 встановив, що звернувшись із рапортом 04.06.2019 ОСОБА_1 реалізував своє право на видачу довідки для отримання в подальшому компенсації.
Про свою забезпеченість речовим майном позивач дізнався 03.06.2019, коли отримав речовий атестат, що об'єктивно позбавило його можливості подати рапорт у вказаний відповідачем період.
З урахуванням ч.4 ст.78 КАС України встановлені у справі №380/7624/21 обставини не доказуються.
31.08.2021 позивачу було видано довідку №54 про вартість речового майна, що належить до видачі при звільненні з військової служби пропорційно часу старшому солдату запасу ОСОБА_1 .
Відповідач листом від 11.10.2021 року №3853вих. повідомив позивача, що оскільки позивач до звільнення зі служби не звертався з рапортом про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, на даний час припинив військову службу, а тому втратив право на одержання коштів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16 березня 2016 року затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за не отримане речове майно (далі - Порядок № 178).
Абзацом першим п.2 Порядку №178 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Згідно з п.3 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Відповідно до п.4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Аналіз норм статті 9-1 Закону № 2011-XII, абзаців першого, третього пункту 242 Положення № 1153/2008, а також пунктів 2, 3 Порядку № 178, в редакції, чинній на момент звільнення позивача з військової служби, свідчить, що позивач має право на грошову компенсацію за не отримане речове майно.
Одночасно, застосовування в пункті 3 Порядку №178 словосполучення «у разі звільнення з військової служби», а не, наприклад, «при звільненні з військової служби», дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу)
Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
На користь вказаного висновку свідчить і те, що у пункті 4 Порядку №178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 03.10.2018 року у справі №803/756/17, від 23.08.2019 року у справі №2040/7697/18 та від 11.09.2019 року у справі №825/1104/17.
Суд встановив, що позивач після звільнення зі служби звертався до відповідача із заявою про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, відповідно він вчинив дії, необхідні для вирішення цього питання.
Відповідач, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 у справі №380/7624/21 надано довідку про вартість речового майна, що належить до видачі при звільненні з військової служби пропорційно часу старшому солдату запасу ОСОБА_1 .
Аргументи відповідача стосовно неможливості проведення компенсації, викладені ним у відповіді на заяву позивача та відзиві, суд оцінює критично, оскільки вони не спростовують наявності відповідного права особи, яке вона набула за час проходження служби і яке є однією з гарантій статусу військовослужбовця.
Щодо покликання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, то суд звертає увагу на те, що довідку про вартість речового майна, яка стала підставою для звернення до суду з цим позовом, було видано відповідачем 31.08.2021, а до суду позивач звернувся 03.11.2021, отже, у строк, визначений ст.122 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Враховуючи те, що відповідач не довів правомірність відмови, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відтак такий не розподіляється.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо до ОСОБА_1 стосовно відмови у виплаті грошової компенсації за неотримане речове майно.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно відповідно до довідки №54 від 31.08.2021 про вартість речового майна на суму 13524,63грн.
Судовий збір не розподіляється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.