справа №380/18112/21
з питань забезпечення позову
08 грудня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно- будівельного контролю виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним індивідуального акта суб'єкта владних повноважень та зобов'язання до вчинення дій,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно- будівельного контролю виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати дозвіл та повідомлення про початок виконання підготовчих робіт реєстраційний номер ЛВ020211001966 від 01.10.2021 р., виданий Відділом Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Дрогобицької міської ради по об'єкту “Нове будівництво тьохквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 ”.
Позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, згідно якої позивач просить забезпечити позов шляхом:
- зупиненням дії оскаржуваного повідомлення про початок виконання підготовчих робіт реєстраційний номер ЛВ020211001966 від 01.10.2021 р., виданий Відділом Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Дрогобицької міської ради по об'єкту «Нове будівництво тьохквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 »
- заборони ОСОБА_2 , його представникам та іншим особам вчиняти дії по виконанню робіт передбачених повідомленням про початок виконання підготовчих робіт реєстраційний номер ЛВ020211001966 від 01.10.2021 р., виданий Відділом Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Дрогобицької міської ради по об'єкту «Нове будівництво тьохквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 »
В обґрунтування вказаної заяви зазначила, що ОСОБА_2 ігнорує уже існуюче рішення суду про вжиття заходів забезпечення позову у справі 380/17310/21, зокрема продовжує і надалі розкопувати земельну ділянку із застосуванням важкої будівельної техніки при чому здійснює такі роботи і після кінця робочого дня в темну частину доби. Жодного впливу на дії третьої особи наявність судового спору, рішення про заборону на проведення робіт не справило. Крім цього, як на підставу для забезпечення позову представник позивача посилається на те, що в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувають на даний час ряд справ в яких оскаржуються різні аспекти та документи котрі легітимізують дане незаконне будівництво. Зокрема це справи № 380/17310/21 (головуюча - Потабенко В. А.), № 380/18112/21 (головуючий - Брильовський Р.М.), № 380/18338/21 (головуючий - Костецький Н.В.), № 380/18919/21 (головуючий - Ланкевич А.З.) - не зважаючи на таку кількість судових позовів та вказівок на неправомірність дій різних суб'єктів публічного права Третя особа продовжує свої протиправні дії. Дії забудовника свідчать про його намір умисно допустити максимально незворотніх наслідків від своєї діяльності на об'єкті будівництва, щоб в подальшому, саме наявність останніх мотивувати потребу в завершення будівельних робіт. У випадку котрий має місце по спірній забудові це на думку заявника виглядає наступним чином.
Позивач зазначає, що на даний час в Львівському окружному адміністративному суді оскаржується дозвіл № 326 від 20.09.2021 Департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради. Забудовник, уже подав нові документи на видачу нового дозволу, який матиме для прикладу № 327 щодо якого заборони формально не має. Позивач вказує, що поки зацікавлені особи будуть оскаржувати цей новий дозвіл, поки суд з дотриманням процесуальних норм відреагує, поки його рішення про заборону уже нового дозволу фізично виготовиться, надішлеться сторонам, отримається ними, забудовник зробить як не всі так більшість робіт. Якщо і цього разу він не встигне, та суд максимально оперативно ухвалить заборону щодо нового дозволу, а мешканці своїми автомобілями, своїми силами, цілодобовою вартою не дадуть реалізувати такий новий дозвіл, забудовнику ніхто не перешкоджатиме отримати це новіший дозвіл, умовно № 328, а якщо потрібно і 329, 330 і так далі. А потім через різного роду правові прогалини - через реєстраторів, нотаріусів, або навіть через потрібне судове рішення таке будівництво узаконюється та реєструється новий будинок посеред охоронної зони пам'ятки архітектури національного значення. На думку позивача, дозвіл та повідомлення про початок виконання підготовчих робіт реєстраційний номер ЛВ020211001966 від 01.10.2021 р., виданий Відділом Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Дрогобицької міської ради по об'єкту “Нове будівництво тьохквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями по вул. Данила Галицького в м. Дрогобичі Львівської області”, містить очевидні ознаки протиправності та перевищення повноважень виконавчим органом місцевої ради. Виконання оскаржуваного рішення, до прийняття судом рішення по суті позовних вимог, призведе до заподіяння позивачці майнової шкоди та неможливості виконання рішення суду, неможливості поновлення порушених майнових прав. Також заявник зазначає, що як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову посилається і на те, що будівництво здійснюється в історичній частині м.Дрогобич, проте жодна із зацікавлених та уповноважених сторін не давала згоди чи не приймала рішення про узгодження права на облаштування будівельного майданчику за рахунок земель котрі не належать та не перебувають на праві користування (в тому числі тимчасового) третій особі. Позивач зазначає, що вказані обставини явно свідчать про очевидність протиправністю рішення та подальших дій забудовника та відповідача.
За правилами ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд керується таким.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст.ст. 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.
Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 6 ст. 154 КАС, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
Тобто в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2018 у справі №826/5233/18.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд вважає безпідставними покликання позивачки щодо заподіяння майнової шкоди, неможливості подальшого відновлення її прав та інтересів без вжиття судом заходів забезпечення позову, про які він просить у заяві.
Подання позову, предметом якого є скасування рішення, не є основним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності такого рішення суб'єкта владних повноважень.
Встановлення цих обставин і їх оцінка повинна бути надана судом виключно за результатами судового розгляду справи по суті, з урахуванням доказів та посилань, якими обґрунтовує відповідач свої заперечення, та пояснень інших учасників справи.
Посилання позивачки на те, що невжиття заходів забезпечення призведе до негативних для позивачки наслідків, є лише її суб'єктивними судженнями, припущеннями. В той же час судове рішення, яким є і ухвала про вжиття заходів забезпечення позову, не може ґрунтуватись на припущеннях.
Крім того у цій заяві не вказано, чому саме невжиття заходів забезпечення позову надалі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду буде не можливий.
Таким чином, звернувшись до суду із цією заявою позивачка не надала переконливих доказів на її обґрунтування, а лише висловлено покликання щодо можливого майбутнього розвитку подій.
Щодо посилань позивачки на те, що забудовник, уже подав нові документи на видачу нового дозволу та можливо отримає такий новий дозвіл, а забудовнику ніхто не перешкоджатиме отримати ще новіший дозвіл то суд звертає увагу на наступне.
Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує подану заяву, суд дійшов висновку, що доводи й аргументи сторони позивача не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України. Так, мотиви заяви про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а ґрунтуються лише на припущеннях щодо подій в майбутньому, які на думку позивача можуть бути.
Разом з тим, суд зазначає, що невиконання третьою особою ухвали про забезпечення позову у справі 380/17310/21 не може бути підставою для вжиття таких заходів забезпечення позову у даній справі.
Крім цього, посилання позивача на наявність в провадженні Львівського окружного адміністративного суду значної кількості справ за позовом ОСОБА_1 в яких оскаржуються різні аспекти та документи котрі легітимізують незаконне, на думку позивача, будівництво не може мати наслідком забезпечення позову в даній справі, оскільки предмет та підстави позову в кожному конкретному випадку є індивідуальними.
Отже, станом на дату звернення позивача до суду відсутні об'єктивні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може будь-яким чином вплинути на права, свободи та охоронювані законом інтереси позивача. У той же час, відсутні будь-які аргументи щодо того які труднощі можуть виникнути у майбутньому при виконанні рішення суду у даній справі чи зробити його виконання неможливим.
Суд також зауважує, що для правової оцінки прийнятих дозволу та повідомлення про початок виконання підготовчих робіт реєстраційний номер ЛВ020211001966 від 01.10.2021р., належить провести розгляд справи по суті та встановити фактичні обставини справи. Тому суд не встановив підстав для забезпечення позову з мотивів очевидної протиправності рішень суб'єкта владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Судом також враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Тому у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст.150 - 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №380/18112/21- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, та у строки визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки визначені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.М. Брильовський