справа №380/18896/21
з питань залишення позовної заяви без розгляду
07 грудня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого cудді Кравціва О.Р., розглянув в порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Західно-територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ), про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Західно-територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 146), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Західного територіального управління Національної гвардії України, щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , в зв'язку зі звільненням з військової служби одноразову грошову допомогу, яка передбачена ч. 2 ст. 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”;
- зобов'язати Західне територіальне управління Національної гвардії України, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Позов обґрунтований тим, що на думку позивача, відповідачем протиправно не нараховано та невиплачено йому належну грошову допомогу при звільненні з військової служби.
Ухвалою суду від 08.11.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Відповідач подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване тим, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, який встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України у справах про прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Вирішуючи питання щодо залишення позовної заяви без розгляду суд керується таким.
Відповідно до ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 9 Закону № 2011-XII установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
За правилами, передбаченими ч.ч. 1, 3, 4 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів із дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово надавав офіційне тлумачення ч. 2 ст. 233 КЗпП України.
У Рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 №8-рп/2013 у справі щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України, ст.ст. 1, 12 Закону України «Про оплату праці» зазначив, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком.
У пункті 2.1 мотивувальної частини вказаного Рішення Конституційний Суд України розкрив сутність вимог працівника до роботодавця, зазначених у ч. 2 ст. 233 КЗпП України, строк звернення до суду, з якими не обмежується будь яким-строком.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у ч. 2 ст. 233 Кодексу, належною працівнику, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Отже, аналіз наведених норм чинного законодавства з урахуванням положень Рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 №8-рп/2013 дає підстави для висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, працівник не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, яка включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Суд зазначає, що перебування особи на публічній службі, у тому числі військовій службі за контрактом, є однією із форм реалізації закріпленого в ст. 43 Конституції України права на працю.
Отже, в аспекті спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що поняття грошове забезпечення, одноразова грошова допомога при звільненні та заробітна плата, які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір в частині вимог, зазначених у пунктах 1.1 - 1.4, 1.6 - 1.9 цієї постанови охоплюється застосованим у ч. 2 ст. 233 КЗпП України визначенням законодавство про оплату праці.
Подібну правову позицію було неодноразово висловлено Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 в справі №815/4421/15, від 13.03.2019 у справі №807/363/18, від 25.04.2019 у справі №804/496/18, від 26.06.2019 в справі №820/4748/17, від 22.05.2020 у справі №808/3200/17 та інших.
Таким чином, звернення до суду з даним адміністративним позовом не обмежується будь-яким процесуальним строком.
Керуючись ст.ст. 2, 99, 100, 240, 248, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України, суд, -
1. У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили згідно з статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кравців О.Р.