Справа № 947/19733/21
Провадження № 2/947/3655/21
10.11.2021 року
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,
за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому в порядку спрощеного позовного провадження засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних в результаті дорожньо- транспортної пригоди,-
З позовом про стягнення з ОСОБА_2 решти суми вартості відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 16592,52 гривень в якості матеріальної шкоди, витрат на проведення незалежної оцінки розміру шкоди у сумі 2700 гривень та моральної шкоди у розмірі 10000,00 гривень, до суду звернувся ОСОБА_1 , мотивуючи позовні вимоги тим, що 04.09.2019 року о 06.20 годин на вул. Привокзальна площа у м.Одесі, з вини ОСОБА_2 сталося ДТП за участі автомобілів Chevrole Aveo н/з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 та Chevrole Aveo н/з НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_1 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження, що спричинило позивачу матеріальні збитки у розмірі 16592,52 гривень, відповідно до звіту №1011/2020. Страховою компанією «Арсенал Страхування», яка застрахувала цивільно- правова відповідальність ОСОБА_2 було сплачено потерпілій особі вартість матеріального збитку 2825,17 грн. Однак матеріальний збиток спричинений у значно більшому розмірі. Також діями відповідача спричинено моральну шкоду, яку позивач оцінює у 10000,00 гривень.
Наявність майнової шкоди, яка не відшкодована у добровільному порядку, зумовила звернення до суду з відповідним позовом.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О..
Ухвалою судді від 30.07.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Позивач надав до суду заяву, в якій він позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити та розглядати справу за його відсутністю.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням вказаного, та зі згоди позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав у розумінні ч. 1 ст. 280 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Зважаючи на те, що позивач доводить розмір завданої шкоди, суд приходить до висновку, що саме позивачем не подано до суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження розміру завданої шкоди.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом , використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Так матеріалами справи встановлено, що 04.09.2019 року о 06 годині 20 хвилин водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Chevrole Aveo» н/з НОМЕР_3 , у м.Одесі по вул. Привокзальна площа, 2 навпроти залізничного вокзалу, у порушення п.10.9 правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на стоячий автомобіль марки Chevrole Aveo н/з НОМЕР_4 , власником якого є позивач ОСОБА_1 .
Згідно постанови Київського районного суду від 29.11.2019 року, винним у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, було визнано ОСОБА_2 .
Відповідно до вимог ст. 82 ч. 4 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи,у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року « Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Для проведення оцінки з визначення вартості матеріальної шкоди, завданої позивачу пошкодженням автомобіля «Chevrole Aveo н/з НОМЕР_4 , позивач звернулась до судового експерта Хоменко В.В., звітом якого за №1011/2020 від 17.11.2020 року визначено вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Chevrole Aveo н/з НОМЕР_4 яка становить 10136,24 гривень та вартість відновлювального ремонту становить 19417,69 гривень.
Відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону №1961-ІУ у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати. Страховик у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
З наданих суду доказів вбачається, що на час скоєння ДТП цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК Арсенал Страхування».
Відповідно до звіту №1891 від 26.12.2019 р. зробленого на замовлення ПрАТ «СК Арсенал Страхування» вартість матеріального збитку завданого власнику «Chevrole Aveo н/з НОМЕР_4 становить 3991,07 гривень.
Позивачу ПрАТ «СК Арсенал Страхування» сплачено страхове відшкодування у розмірі 2825,17 грн.( 3991,07 грн. - 165,90 грн. та -1000 грн. згідно ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Розмір матеріального збитку, який залишився невідшкодованим становить 16592,52 грн. ( 19417,69 грн.-2825,17 грн.).
Порядок відшкодування шкоди пов'язаний з пошкодженням транспортного засобу закріплений у ст. 29 Закону №1961-ІУ, де вказано, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 20.01.16р. по справі № 6-2808цс15 надано роз'яснення стосовно того, що потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК У країни.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду яка висловлена в постанові від 04 липня 2018 року за результатами розгляду справи № 755/18006/15-ц:
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття З Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, в разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування заподіяної шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.
Матеріальна шкода, що підлягає стягненню з відповідача, з урахуванням вже сплаченого відшкодування становить 16592,52 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті її порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Враховуючі що відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», за вибором потерпілого, вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи.
Згідно правової позиції Верховного суду України від 20 січня 2016 р. по справі № 6- 2808цс15 - суд дійшов до наступного висновку: «...право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є АБСОЛЮТНИМ і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювана шкоди застрахована.
Відповідно до положення часток 1 та 2 ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню та стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 16592,52 гривень.
Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди завданої позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди суд дійшов до таких висновків.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (пункти 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями).
Тлумачення статей 11 та 1167 ЦК України дозволяє стверджувати, що за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
При визначенні розміру моральної шкоди суд керується тим, що сам по собі факт ДТП є психотравмуючою подією для людини, безумовних моральних страждань зазнає людина і при неможливості вести звичний спосіб життя через пошкодження свого майна.
Звертаючись до суду з вимогою про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000,00грн., позивач посилався на те, що моральна шкода виразилася в пережитому сильному емоційному струсі, побутових і моральних переживаннях, неможливістю пересування, оскільки пошкодження автомобілю спричинило чимало проблем. Позивач зазнав побутовий та психологічний дискомфорт.
Крім того, втрата автомобіля створила для позивача та його сім'ї незручності для пересування, втрата часу у зв'язку з пошкодженням автомобіля.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(із відповідними змінами), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
З урахуванням характеру скоєного правопорушення, глибини душевних страждань потерпілої, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди та враховуючи при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди вимоги розумності і справедливості, фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а в рахунок відшкодування моральної шкоди стягненню підлягає сума розміром 10000,00 гривень.
Щодо відшкодування судових витрат, суд зазначає наступне.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача ( ч.1,2 ст. 141 ЦПК ).
В даному випадку суд вважає доведеним понесені судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору у розмірі 3608,00 гривень, з яких 2700 грн. -витрати з проведення оцінки матеріальної шкоди та 908,00 грн. судовий збір, які підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 158,258,259, 263-265,268,273,280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних в результаті дорожньо- транспортної пригоди, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 місце реєстрації АДРЕСА_2 ) решту суми вартості відновлювального ремонту автомобіля марки Chevrolet Аveo реєстраційний номер НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_1 на прав власності у розмірі 16592,52 ( шістнадцять тисяч п'ятдесят дев'яносто дві грн.. 52 коп.) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 місце реєстрації АДРЕСА_2 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 10000,00 ( десять тисяч грн. 00 коп.) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 місце реєстрації АДРЕСА_2 ) судові витрати у розмірі 3608,00 ( три тисячі шістсот вісім грн. 00 коп.) гривень, яких 2700 грн. -витрати з проведення оцінки матеріальної шкоди та 908,00 грн. судовий збір.
Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини.
Заочне рішення може бути переглянуто Київським районним судом м.Одеси за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду та /або через Київський районний суд м.Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після отримання копії рішення відповідачем та - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне судове рішення складено 22.11.2021 року.
Суддя Луняченко В. О.