Справа № 643/16723/21
Провадження № 2/643/5569/21
03.12.2021 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Семенової Я.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Степанюк Д.Р.,
учасники справи:
позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
Моторне (транспортне) страхове бюро України в особі представника - адвоката Гусєва П.В. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 16 576,95 гривень, а також судові витрати, понесені позивачем внаслідок сплати судового збору в розмірі 2270,00 гривень.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог позивач зазначив, що 11 липня 2018 року щ 15-00 годині по вул. Гвардійців Широнінців в м. Харкові водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Пежо 405», державний номерний знак НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Рено», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який зупинився по переду, від чого автомобілям завдано механічні пошкодження та заподіяно матеріальні збитки. Згідно з постановою Московського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2018 року по справі №643/9702/18 було встановлено, що вина ОСОБА_1 підтверджена. В силу вимог ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. На час дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Відповідно до звіту суб'єкта оціночної діяльності вартість матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження автомобіля «Рено», державний номерний знак НОМЕР_3 , складає 172262,36 грн., яку МТСБУ сплатило на користь потерпілого. Відповідачем понесені МТСБУ збитки відшкодовані не були, тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача Гусєв П.В., який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явився, у позовній заяві зазначив, що просить розгляд справи проводити за відсутності представника МТСБУ, не заперечує проти заочного розгляду справи, просить завдовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Реєстру територіальної громади міста Харкова, отриманих судом відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, правом надання відзиву на позов не скористався.
Ураховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Згідно з постановою Московського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2018 року по справі №643/9702/18, 11 липня 2018 року щ 15-00 годині по вул. Гвардійців Широнінців в м. Харкові водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Пежо 405», державний номерний знак НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Рено», державний номерний знак НОМЕР_4 , який зупинився попереду, від чого автомобілям завдано механічні пошкодження та заподіяно матеріальні збитки.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2018 року по справі №643/9702/18 ОСОБА_1 було визнано винним вчинені адміністративного правопорушення, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень. Постанова набрала законної сили.
У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, яка визначає підстави звільнення від доказування, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч.6 ст.82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (чи бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 3. ст. 102 ЦПК України, висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Згідно зі ст.71 Закону України «Про судову експертизу», підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Відповідно до копії звіту №871 по встановленню вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин від 07 серпня 2018 року, складеного ФОП ОСОБА_3 , ринкова вартість автомобіля «Рено-Лагуна», державний номернипй знак НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_5 , 2008 року випуску, пошкодженого в результаті ДТП 11.07.2018, до отримання пошкоджень становить 251283,74 гривень; вартість відновлювального ремонту автомобіля «Рено-Лагуна», державний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_5 , 2008 року випуску, пошкодженого в результаті ДТП 11.07.2018, становить 17 262,36 гривень з врахування ПДВ на замінні складові частини; коефіцієнт фізичного зносу складових частин, які підлягають зміні, у даному випадку, дорівнює Е3=0,68; коефіцієнт фізичного зносу складових частин, що належить замінити, становить Е3=0,68.
Згідно з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, 11 липня 2018 року о 15 годині 00 хвилин у м. Харкові по вул. Гвардійців Широнінців в м. Харкові мала місце ДТП за участю автомобіля Пежо 405, державний номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , та автомобіля Рено-Лагуна, державний номерний знак НОМЕР_3 , власник - ТОВ ВКФ «Будком», водій - ОСОБА_2 .
Згідно із заявою ТОВ ВКФ «Будком» до Моторного (транспортного) бюро України від 26 листопада 2018 року, останній звернувся на підставі ст.ст. 35, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про здійснення відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП, що сталася 11 липня 2018 року у м. Харкові по вул. Гвардійців Широнінців в м. Харкові та мала місце за участю автомобіля Пежо 405, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , та автомобіля Рено-Лагуна, державний номерний знак НОМЕР_3 , власник - ТОВ ВКФ «Будком», водій - ОСОБА_2 .
Пунктом 8 частини 2 статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 22 ЦК України передбачено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема якщо особа зазнала втрати у зв'язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до роз'яснень, які викладені у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованою суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 за №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, піддягає відшкодуванню з повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
З постанови Московського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2018 року вбачається, що винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, визнано відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була.
У судовому засіданні встановлено, що автомобіль «Пежо 450», державний номерний знак НОМЕР_1 , не був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди заподіяної потерпілій у ДТП особі, а саме: в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним норм розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.
Згідно з ч. 39.2.1. ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Частина 41.1. статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказує, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно з частиною 38.2.1. статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону;
Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно зі ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до п. 36.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно з Наказом № 10/1-А по ТОВ ПКФ "Будком" "Про призначення відповідальним за транспортний засіб" від 20 травня 2008 року, транспортний засіб Рено-Лагуна, державний номерний знак НОМЕР_3 , закріплений за директором ОСОБА_2 .
Згідно з Наказом Моторного (транспортного) страхового бюро України від 27 грудня 2018 року №11948, а також платіжного доручення № 1015084 від 27 грудня 2018 року ТОВ ВКФ «Будком» відшкодовано шкоду у розмірі 15 649,57 гривень.
Відповідно до платіжного доручення №992888 від 31 серпня 2018 року, Моторним (транспортним) страхового бюро України сплачено ФО-П ОСОБА_3 927,38 гривень за послуги аваркома (експерта) по справі №51377, згідно з рахунком № 274 від 07.08.2018.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Регресне зобов'язання виникає лише у випадках, передбачених законом, і має похідний характер, оскільки підставою його виникнення є виконання іншою особою відповідного зобов'язання.
Підставою регресного позову є відповідальність заподіювана шкоди за завдану шкоду та факт виплати позивачем, що пред'явив регресну вимогу, певної грошової суми в рахунок відшкодування завданої шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як убачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ураховуючи, що винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 11 липня 2018 року, визнано відповідача та внаслідок вказаної ДТП спричинена матеріальна шкода в загальному розмірі 16 576,95 гривень і ця сума виплачена Моторним (транспортним) страховим бюро України, позивач набув право зворотної вимоги до відповідача у розмірі виплаченого страхового відшкодування.
Станом на час розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 відшкодування сплаченої позивачем суми не відбулося.
Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі та сума виплаченого позивачем страхового відшкодування підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до платіжного доручення №903480 від 16 березня 2021 року при пред'явленні позову до суду позивачем понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 гривень.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судовий збір стягується з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати, пов'язані із здійсненням регламентної виплати потерпілому в розмірі 16 576 (шістнадцять тисяч п'ятсот сімдесят шість) гривень 95 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21647131, місцезнаходження: 02154, м.Київ, бульвар Русанівський, №8, банківські реквізити: IBAN: НОМЕР_6 в АТ «Укрексімбанк» м. Києва, МФО: 322313.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено і підписано 08 грудня 2021 року.
Суддя: Я.Ю. Семенова