Справа № 643/17809/21
Провадження № 2/643/5847/21
08.12.2021 року Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Власенка М. В.,
за участю секретаря судового засідання - Насирової М. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якій просить:
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення з даною позовною заявою до суду і до повноліття дитини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з відповідачем мають спільного сина ОСОБА_3 , 2011 року народження. Рішенням суду у справі № 643/11349/20 визначено місце проживання дитини з матір'ю, дитина мешкає разом з позивачем. Відповідач не приймає участі у матеріальному забезпеченні дитини, фактично позивач сама виховує та утримує сина. В добровільному порядку вирішити питання з отримання регулярної матеріальної допомоги на утримання сина не вдалося. У зв'язку із чим позивач звертається з позовом до суду.
13 жовтня 2021 року, на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суд звернувся до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Харківській області з запитом про надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2
05 листопада 2021 року до суду надійшла відповідь на вищевказаний запит.
Ухвалою суду від 08 листопада 2021 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та відкрито провадження у справі; призначено судове засідання; встановлено строки для подання заяв по суті.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі. У заяві відповідач зазначив, що з позовною заявою та вимогами ознайомлений, проти позову та стягнення з нього аліментів на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 , 2011 р. н., у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу - не заперечує.
Суд, дослідивши матеріали справи, надані позивачем докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_4 .
Згідно з паспортом позивача та свідоцтва про розірвання шлюбу, позивач змінила прізвище на ОСОБА_5 .
Отже, від сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з рішенням Московського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2020 року у справі № 643/11349/20 визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з його матір'ю ОСОБА_1 .
Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає разом з матір'ю - позивачем ОСОБА_1 за адресою її реєстрації, що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання особи.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до абзацу 1 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відтак, відповідач, як батько дитини, зобов'язаний брати участь у вихованні та утриманні своєї дитини.
Позивач просить суд стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення з даною позовною заявою до суду і до повноліття дитини.
Згідно з ч. 3 ст. 181, ч. 1 ст. 183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно матеріалів справи місце роботи та дохід відповідача суду невідомий.
Визначаючи розмір аліментів на утримання малолітньої дитини суд виходить із сукупності наявних в матеріалах справи доказів та враховує загальновідомі обставини про потреби дитини, забезпеченні належних побутових умов та умов для належного гармонійного розвитку.
Також суд враховує те, що обов'язки з утримання дитини є рівними для обох батьків, а мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відтак, з урахуванням вищевказаних положень законодавства та інтересів дитини, суд вважає, що з відповідача необхідно стягувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь матері дитини.
На переконання суду, такий розмір аліментів забезпечить потреби дітей, задовольнятиме правомірні очікування позивача на отримання аліментів, і з урахуванням балансу інтересів батьків та дитини буде достатнім для забезпечення її належного утримання.
За правилами ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати у розмірі 908 грн. 00 коп. підлягають стягненню в дохід держави з відповідача, оскільки позивач, на користь якої ухвалено рішення, звільнена від сплати судового збору.
Керуючись ст. 4, 12, 76 - 81, 89, 133, 141, 263 - 265, 273, 279, 354, 430 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12 жовтня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.
На підставі ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .
Суддя М. В. Власенко