"08" грудня 2021 р.
Справа № 642/713/19
Провадження № 2-др/642/28/21
7 грудня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Шрамко Л.Л.,
з участю секретаря - Мананкової І.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідачки - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові заяву представника відповідачки ОСОБА_3 - адвоката Приображенської Тетяни Борисівни про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу,
встановив:
Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 17 листопада 2021 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 (Сіротіної) , ОСОБА_6 про розподіл майна подружжя, визнання недійсним договору купівлі-продажу, 3-я особа - ОСОБА_7 , закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Представник позивачки адвокат Приображенська Т.Б. подала 18 листопада 2021 року заяву про винесення додаткового рішення у справ, просила стягнути з позивача на користь відповідачки витрати на правничу допомогу в сумі 10 000 грн. 17 вересня 2021 року представник позивачки адвокат Приображенська Т.Б. подавала суду заяву про надання доказів судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
В обґрунтування заяви представник позивачки зазначила, що своєчасно надали докази несення вказаних витрат, а обсяг послуг підтверджено договором та актом виконаних робіт.
Представник позивача ОСОБА_1 подала заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, просила відмовити у стягненні вказаних витрат. В обґрунтування заперечень зазначила, що відповідачка без згоди позивача продала об'єкт спільної сумісної власності- автомобіль, ОСОБА_6 , внаслідок чого позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним. ОСОБА_6 в подальшому продала автомобіль ОСОБА_8 , не сплативши половину вартості автомобіля позивачу. Учасники справи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , зловживаючи своїми правами, неодноразово не з'являлись в судові засідання, що було причиною відкладення судових засідань. Враховуючи наведене, позивач вирішив змінити предмет позову, виключивши вимогу про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним, та заявити вимоги про стягнення грошової компенсації - Ѕ частини вартості автомобіля. Оскільки змінити предмет позову у даній справі не являлось можливим на стадії судового розгляду, позивач був вимушений відмовитись від позову, та подати новий позов про розподіл майна подружжя та стягнення грошової компенсації. Крім того, у наданому представником відповідачки акті виконаних робіт необґрунтовано зазначено про участь представника в судових зсіданнях 19.02.2020, 27.01.2021, 17.11.2021, однак вказані судові засідання не відбулись.
Враховуючи зловживання відповідачки на протязі судового розгляду своїми процесуальними правами, а також те, що спір виник внаслідок її неправомірних дій, а саме продажу спільного майна без згоди співвласника, і позивачем поданий новий позов, який стосується того самого об'єкту , але зі зміненим предметом позову, представник позивача просила відмовити у заяві про стягнення витрат на правничу допомогу.
В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_2 заяву підтримала, пославшись на доведеність понесених витрат. Також зазначила, що посилання представника позивача на новий позов не має відношення до даної справи та не може бути підставою для зменшення витрат або відмові у їх стягнення. Так, судовий розгляд тривав більше 2,5 років, судові засідання неодноразово відкладались з заявою представника позивача та у зв'язку з її неявкою. Неявка ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не є підставою для відмови у відшкодуванні понесених відповідачкою витрат, та вказана сума витрат на правничу допомогу не є завищеною, враховуючи тривалість судового розгляду та в подальшому відмову позивача від позову.
Представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні просила відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу, пославшись на викладені у письмових запереченнях обставини.
Відповідачка ОСОБА_6 та 3-я особа ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, вислухавши представника позивачки ОСОБА_1 , представника відповідачки ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України п ри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України в итрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що Клієнт- відповідачка ОСОБА_5 (після зміни прізвища- ОСОБА_9 ) 11 квітня 2019 рок уклала договір з Адвокатом Приображенською Т.Б. про надання правової допомоги по справі № 642/713/19 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розподіл майна подружжя.
Відповідно до п.1.1. вказаного Договору клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надати професійну правничу допомогу у Ленінському районному суді м. Харкова у виді юридичних консультацій, ознайомлення з матеріалами справи, відзивами, запереченнями, поясненнями тощо; складання процесуальних документів, клопотань, заяв, заперечень, письмових пояснень тощо; представництва позивача у суді першої інстанції.
Пунктом 4.1. розділу 4 Договору визначено розмір гонорару за надання правової допомоги у розмірі 10 000 грн.
Клієнт- ОСОБА_10 та Адвокат Приображенська Т.Б. 17 листопада 2021 року склали акт виконаних робіт №1, яким підтверджено виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Згідно з актом виконаних робіт, адвокат надала Клієнту правову допомогу у вигляді:
- юридичних консультацій - 07.05.2019р. - 0,5 год; 09.08.2019р. - 0,5 год; 9.09,2019р. - 0,5 год; 21.10.2019р. - 0,5 год.; 12.10.2019р. - 0,5 год.; 04.12.2019р. 0,5 год.; 19.02.2020р.- 0,5 год.; 14.07.2020р. -0, 5 год.; 08.09.2020 р. - 0,5 год.; .10.2020р. - 0, 5 год.; 27.11.2020р. - 0, 5 год.; 27.01.2021р. - 0, 5 год.; 17.11.2021р.-0, 5 год.;
-ознайомлення з матеріалами справи - 2,0 год;
-складання процесуальних документів:
-відзиву на змінену позовну заяву - 3,0 год.;
-заяви про надання доказів судових витрат - 0, 5 год.;
- представництва позивача у суді першої інстанції: 07.05.2019р.; 09.08.2019р.; 9.09.2019р.; 21.10.2019р.; 12.10.2019р.; 04.12.2019р.; 19.02.2020р.; 14.07.2020р.; 09.2020 р.; 30.10.2020р.; 27.11,2020р.; 27.01.2021р.; 17.11.2021р.
Відповідно до п.п. 4.1. - 4.3. Договору Клієнтом сплачено фіксований гонорар Адвокату у розмірі 10 000 грн. у день підписання Договору 11.04.2019 р.
Факт оплати ОСОБА_5 витрат на правничу допомогу підтверджується квитанцією прибуткового касового ордеру б/н від 11 квітня 2019 року.
Відповідно до ч.5, 6 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до ч.9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Судовий розгляд справи тривав з лютого 2019 року, та 17 листопада 2021 року позивач відмовився від позову, у зв'язку з чим провадження у справі закрито.
Представник відповідача ОСОБА_2 надавала відповідачі правову допомогу згідно з умовами договору, приймала участь у судових засіданнях.
Та обставина. що судові засідання у зв'язку з неявкою сторін не відбулись 19.02.2020, 27.01.2021, 17.11.2021, не є підставою для зменшення витрат на правничу допомогу, враховуючи тривалість судового розгляду тата ту обставину, що причиною неодноразового відкладення судового розгляду були чисельні клопотання представника позивача або її неявка в судові засідання, хвороба та інш.
Таким чином, враховуючи тривалість судового провадження, суд вважає, що гонорар у розмірі 10 000 грн. є співмірним з обсягом наданих послуг, складністю справи, витраченим адвокатом часу на надання вказаних послуг, та не є завищеним.
Звернення позивача з новим позовом не має юридичного значення для вирішення питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу у даній справі.
Належних, допустимих та достовірних доказів неправомірності дій відповідачки, на що посилається представник позивача, суду не надано, вказані факти судоми не встановлювались, провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову. Позивач не позбавлений права доводити неправомірні дії відповідачки у іншій справі.
Таким чином, заява про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 259, 263 - 265, 270 ЦПК України, суд -
Заяву представника відповідачки ОСОБА_3 - адвоката Приображенської Тетяни Борисівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_11 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.).
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Повний текст додаткового рішення складений 8 грудня 2021 року.
Суддя Л.Л.Шрамко