07.12.2021
Справа № 642/623/18
1-кп/642/853/21
07 грудня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження № 12017220000001475 від 16.11.2017 року стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, з вищою освітою, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харків, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
які обвинувачуються у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК України, -
В провадження Ленінського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017220000001475 від 16.11.2017 року стосовно: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які обвинувачуються у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК України після скасування 28 жовтня 2021 року Харківським апеляційним судом ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2021 року про закриття кримінального провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КК України.
В судовому засіданні захисником ОСОБА_7 заявлено клопотання про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв'язку з декриміналізацією діяння, посилаючись на те, що кримінальна відповідальність за зайняття гральним бізнесом за ч. 1 ст. 203-2 КК України стала можливою згідно із Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 р., яким було встановлено заборону грального бізнесу. 12.08.2020 р. набув чинності Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», на підставі якого, втратив чинність Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні», тому інкриміноване обвинуваченим діяння перестали бути кримінально караними. Крім того, нова редакція ст. 203-2 КК України передбачає відповідальність за інші дії та не має зворотної дії.
Прокурор заперечував проти задоволення заявленого клопотання.
Захисник ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та обвинувачені клопотання підтримали та просили суд його задовольнити.
Суд вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що клопотання захисників не підлягають задоволенню.
У ході розгляду клопотання суду належить вирішити юридичний спір, чи може бути застосована до обвинувачених ст.203-2 КК України в редакції Закону України № 1019-VIII від 18.02.2016, що діяла до 13.08.2020 року. Вирішуючи цей спір, суд виходить із такого.
Відповідно до ст. 284 ч. 1 п. 4 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
При вирішенні питання щодо можливості закриття кримінального провадження з цієї підстави суду обов'язково необхідно з'ясувати, чи дійсно має місце декриміналізація діяння, в якому обвинувачується особа.
У випадку ж зміни закону України про кримінальну відповідальність має вирішуватись лише питання щодо застосування закону у часі відповідно до вимог ст. 5 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 обвинувачуються в тому, що в період з 31 січня 2017 по 03 лютого 2017 року, діючи з прямим умислом та особистою корисливою зацікавленістю, спрямованою на систематичне отримання незаконних прибутків, всупереч вимогам статей 1, 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009, відповідно до яких гральним бізнесом є діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, а азартна гра - будь-яка гра, обов'язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості, і така діяльність на території України є забороненою, в приміщені 1-го поверху будинку АДРЕСА_3 займалися забороненим видом господарської діяльності - гральним бізнесом
Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» № 768-IX від 14.07.2020 року, який набрав чинності 13 серпня 2020 року статтю 203-2 КК України викладено в новій редакції, частиною першою якої було визначено нову диспозицію і санкцію, а саме - за організацію або проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону або випуск чи проведення лотерей особою, яка не має статусу оператора лотерей, або організація чи функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей, які проводяться в мережі Інтернет, - передбачено санкцію (покарання) у виді штрафу від 10 тисяч до 40 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.
Об'єктом злочину, передбаченого ст. 203-2 КК України, був і є встановлений порядок зайняття господарською діяльністю, але у редакції Закону, яка діяла до 13 серпня 2020 року він стосувався законодавчої заборони на здійснення грального бізнесу як виду господарської діяльності взагалі, а у зміненій редакції Закону такий порядок стосується тільки у частині законодавчої заборони на незаконну діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей.
Відповідно до правового висновку викладеного Верховним судом у постанові від 03.06.2021 р. (справа № 715/100/18), згідно з яким нормами Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2021 № 768-ІХ (далі Закон № 768-ІХ) ст. 203-2 КК України не виключено, а лише змінено її редакцію, при цьому дії, що охоплювались зайняттям гральним бізнесом, а саме здійснення господарської діяльності у сфері забороненого законом грального бізнесу, залишилось і в новому законі.
Приймаючи рішення суд касаційної інстанції 03.06.2021 зазначив, що згідно з нормами Закону № 768-ІХ, який набрав чинності 13.08.2020, диспозицію ч.1 ст. 203-2 КК України викладено у новій редакції. При цьому як вказав суд касаційної інстанції у постанові, об'єктами кримінального правопорушення, передбаченого ст. 203-2 КК України, був і залишається встановлений порядок зайняття господарською діяльністю, але у редакції Закону України про кримінальну відповідальність, яка діяла до 13.08.2020. Він стосувався законодавчої заборони на здійснення грального бізнесу як виду господарської діяльності взагалі, а у зміненій редакції цієї статті передбачено кримінальну відповідальність за організацію або проведення азартних ігор без ліцензії на проведення відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону або випуск на проведення лотерей особою, яка не має статусу оператора лотерей, або організацію чи функціонування закладів з метою надання допуску до азартних ігор чи лотерей, які проводяться в мережі Інтернет.
Зазначено, що висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо декриміналізації діяння, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України, є передчасними, оскільки зазначену статтю законодавцем не виключено, а лише змінено її редакцію.
Отже, висновок захисника щодо декриміналізації діяння обвинувачених за ч.1 ст. 203-2 КК України є передчасним, оскільки цю статтю Закону законодавцем не виключено, а змінено лише її редакцію, диспозиція якої охоплює здійснення господарської діяльності у сфері забороненого законом грального бізнесу, а тому в задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.
Зважаючи на вищевикладене суд вважає відсутні законні підстави для задоволення клопотання захисників.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 350, 371,372 КПК України, суд
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 203-2 КК України на підставі п.4 ч.1 ст. 284 КПК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Головуючий суддя: ОСОБА_1