Ухвала від 08.12.2021 по справі 212/2688/21

Ухвала

іменем України

8 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 212/2688/21

Провадження № 51-5685 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 9 листопада 2021 року щодо ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 1 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю або застави.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_4 звернувся до Дніпровського апеляційного суду, який рішенням від 9 листопада 2021 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.

Наразі захисник просить Верховний Суд скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 9 листопада 2021 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Мотивуючи свою скаргу, захисник посилається на ст. ст. 55, 129, 152 Конституції України, ст. ст. 5, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 7, 9, 24, 370, 392, 412, 438 КПК України, практику ЄСПЛ, рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019, правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 4 червня 2020 року по справі № 522/16951/18, від 14 травня 2020 року по справі № 383/546/15-к, від 24 грудня 2019 року у провадження № 51-3231 км 19, від 16 березня 2021 року по справі № 638/10676/20 та вказує на те, що апеляційний суд незаконно відмовив у відкритті провадження, тим самим порушив вимоги кримінального процесуального закону та права обвинуваченого.

Перевіривши доводи касаційної скарги та долучену до неї копію судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Як убачається з ухвали апеляційного суду, захисник подав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні його клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю або застави, постановлену судом на стадії судового провадження, що виходить за межі вичерпного переліку випадків, встановлених ч. 2 ст. 392 КПК України.

А відтак, з огляду на те, що ст. 392 КПК України не передбачає окремого оскарження такої ухвали на цій стадії провадження, а Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2019 від 13.06.2019 року визнано неконституційним положення частини другої статті 392 лише щодо окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що підстав для відкриття провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого немає.

Відтак, апеляційний суд, встановивши, що апеляційну скаргу було подано на судове рішення, яке відповідно до вимог КПК України не підлягає апеляційному оскарженню, згідно з положеннями ч. 4 ст. 399 КПК України, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

На переконання суду касаційної інстанції, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що вказана ухвала місцевого суду не може бути переглянута судом апеляційної інстанції.

Крім того, посилання захисника на правовий висновок, викладений у зазначених ним постановах Верховного Суду, є недоречним, оскільки він стосується можливості оскарження в апеляційному порядку ухвал місцевих судів про продовження строку тримання під вартою, а не про відмову у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід.

За таких обставин, відмовивши у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 апеляційний суд діяв у відповідності з вимогами кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення його касаційної скарги та вважає, що на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 9 листопада 2021 року щодо ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3