07 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 759/109/18
провадження № 61-18803ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року в цивільній справі за позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури №8 в інтересах держави, в особі Київської міської ради, до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
20 листопада 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року.
Вивчивши касаційну скаргу, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав.
Касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 392 ЦПК України, оскільки скаржником не було належним чином зазначено підстави касаційного оскарження.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Касаційна скарга всупереч до вимог статті 392 ЦПК України не містить чітких посилань на підстави касаційного оскарження. Скаржник узагальнено посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, натомість, чітко не зазначає підставу касаційного оскарження, не викладає її нормативно-правового обґрунтування, зокрема, не зазначає норму(и) права, з застосуванням якої(их) не погоджується..
Належне зазначення скаржником підстав для касаційного оскарження є обов'язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для подальшого розгляду касаційної скарги.
Скаржником не виконано в повній мірі вимоги законодавства стосовно зазначення підстав касаційного оскарження, в зв'язку з чим касаційна скарга не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Суд касаційної інстанції роз'яснює, що скаржнику для усунення даного недоліку, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, необхідно надати до суду уточнену касаційну скаргу, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити підставу(и) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування.
Тобто, заявнику слід чітко зазначити конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) для подачі даної касаційної скарги та відповідне обґрунтування (посилання на норму права, з застосуванням якої не погоджується скаржник, правові висновки Верховного Суду, висловлені в подібних правовідносинах тощо) з урахуванням вимог цієї ухвали.
Крім того, касаційна скарга подана поза межами строку на касаційне оскарження.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого посилається на те, що копію оскаржуваної постанови не отримував, в зв'язку з чим вважає, що строк на касаційне оскарження був пропущений з поважних причин та просить його поновити.
Так оскаржувана ухвала проголошена 12 серпня 2021 року. Останній день строку на касаційне оскарження припадає на 13 вересня 2021 року. Касаційну скаргу подано 20 листопада 2021 року, тобто, поза межами строку на касаційне оскарження.
Посилання скаржника як на причину пропуску строку на касаційне оскарження на те, що копію оскаржуваної постанови він не отримував, судом не визнається поважною,, так як відсутні докази того, що суд апеляційної інстанції у порядку виконання вимог статті 272 ЦПК України не надсилав копію судового рішення на адресу заявника (відповідна довідка суду тощо). Оскаржувана ухвала оприлюднена у Єдиному державному реєстру судових рішень 17 серпня 2021 року. Обов'язок подати касаційну скаргу у передбачений статтею 390 ЦПК України строк покладено саме на учасника справи, а отримання судового рішення пізніше може свідчити про штучне збільшення строку для оскарження.
За таких обставин суд не визнає поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження.
За таких підстав касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та на підставі вимог статей 185, 393 ЦПК України підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали до касаційної скарги застосовуються наслідки, передбачені цивільним процесуальним законодавством.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя А. А. Калараш