Ухвала
25 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 522/1303/19
провадження № 61-12139св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи клопотання представника ОСОБА_3 про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою її представником Форманюк Оленою Миколаївною , на постанову Одеського апеляційного суду від 14 липня 2020 року
у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» (далі - ПАТ «Платинум Банк»),
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договорів недійсними.
Позовні вимоги мотивовані тим, що договори: від 01 березня 2018 року № 87К, укладений між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_2 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за кредитним договором від 24 січня 2014 року
№ 73-100/01/14, укладеним між ПАТ «Фінбанк» та ОСОБА_4 ; від 01 березня 2018 року № 87і про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладений між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_2 ; від 02 квітня 2018 року про купівлю-продаж прав вимоги за кредитним договором від 24 січня 2014 року
№ 73-100/01/14, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; від 02 квітня 2018 року про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за іпотечним договором, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченим 27 січня 2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О. С. та зареєстрований за № 598, не відповідають вимогам статей 202, 203 ЦК України.
Вказувала, що за договором купівлі-продажу прав вимоги приховано договір факторингу, який фактично укладено. За договором факторингу фактором може бути фінансова установа або фізична особа-підприємець, яка має право на здійснення фінансованих операцій. Відповідно до вимог чинного законодавства банки можуть продавати борги лише суб'єктам господарювання. Таким чином, ПАТ «Платинум Банк» не мав права продавати права вимоги фізичним особам, тому такі договори слід визнати недійсними.
З огляду на викладене ОСОБА_1 просила:
визнати недійсним договір від 01 березня 2018 року № 87К, укладений між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_2 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за кредитним договором від 24 січня 2014 року № 73-100/01/14,
укладеним між ПАТ «Фінбанк» та ОСОБА_4 ;
визнати недійсним договір від 01 березня 2018 року № 87і про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладений між ПАТ «Платинум Банк» та
ОСОБА_2 ;
визнати недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором № 73-100/01/14 від 24.01.2014 року, укладений 02 квітня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
визнати недійсним договір від 02 квітня 2018 року про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за іпотечним договором, укладений між ОСОБА_2
та ОСОБА_3 , посвідченим 27 січня 2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. та зареєстрованим за № 598;
зобов'язати відповідачів повернути їй правовстановлюючі документи на квартиру.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси 21 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір № 87к, укладений 01 березня 2018 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_2 , про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за кредитним договором від 24 січня 2014 року № 73-100/01/14, укладеним між ПАТ «Фінбанк» та ОСОБА_4 .
Визнано недійсним договір № 87 і про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладений 01 березня 2018 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_2 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором від 24 січня 2014 року № 73-100/01/14, укладений 02 квітня 2018 року між
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Визнано недійсним договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за іпотечним договором, укладений 02 квітня 2018 року між ОСОБА_2
та ОСОБА_3 , посвідченим 27 січня 2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.Є. та зареєстрованим за № 598.
Постановою Одеського апеляційного суду від 14 липня 2020 рокуапеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПАТ «Платинум Банк» задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 21 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги
ОСОБА_1 залишено без задоволення.
11 серпня 2020 року представник ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою її представником Форманюк О. М. , витребувано із суду першої інстанції матеріали справи. Крім того, цією ж ухвалою клопотання ОСОБА_1 , подане її представником
Форманюк О. М. , про зупинення дії оскарженої постанови до закінчення її перегляду в касаційному порядку залишено без задоволення.
25 серпня 2020 року ОСОБА_5 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 . Цією ж ухвалою у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про зупинення дії оскарженої постанови апеляційного суду до її перегляду в касаційному порядку відмовлено.
30 вересня 2020 року від ПАТ «Платинум Банк» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін.
07 листопада 2020 року від представника ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін.
13 листопада 2020 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява про зупинення провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника.
Заява мотивована тим, що вона як представник позивача представляла інтереси позивача у цій справі на підставі договору про надання адвокатських послуг від
11 травня 2018 року № 12/18-Т. Проте 30 жовтня 2020 року син ОСОБА_1 - ОСОБА_5 повідомив її як представника позивача про те, що позивач ОСОБА_1 померла. Це підтверджується копіями свідоцтва про смерть від 20 липня 2020 року серії НОМЕР_1 та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть від 20 липня 2020 року № 00027099841. За таких обставин представник позивача зазначила, що її повноваження щодо представлення інтересів позивача припинились. Крім того, представник позивача Форманюк О. М. вказала, що позивач мала дітей, тому, можливо, спірні правовідносини допускають правонаступництво.
26 листопада 2020 року від представника ОСОБА_3 надійшло клопотання про закриття касаційного провадження.
Клопотання обґрунтоване тим, що 10 листопада 2020 року представнику третьої особи ОСОБА_3 стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла. Представник з'ясував, що касаційна скарга фактично подана 11 серпня 2020 року, тобто більше ніж через три тижні після смерті скаржника.Касаційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 підписано її представником Форманюк О. М. 06 серпня 2020 року. Повноваження представника підтверджуються ордером на надання правничої допомоги серія ОД №309674 від 06 серпня 2020 року, а також копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (копію засвідчено адвокатом 06 серпня 2020 року). При цьому представництво інтересів позивача здійснювалось на підставі договору про надання правової допомоги від 11 травня 2018 року № 12/18-Т, який фактично втратив чинність 20 липня
2020 року. Ураховуючи відсутність повноважень адвоката Форманюк О. М. на підписання та подання касаційної скарги в інтересах ОСОБА_1 , представник ОСОБА_3 вважає, що наявні підстави для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини першої статті 396 ЦПК України.
21 грудня 2020 року від представника ОСОБА_1 надійшло пояснення на клопотання про закриття касаційного провадження у справі, в якому зазначено про те, що спірні правовідносини допускають правонаступництво. Позивач, яка померла, надалі підлягає заміні на правонаступника, а касаційна скарга ОСОБА_1 - розгляду по суті. Тому Форманюк О. М. просить вирішити питання про зупинення провадження у справі, подане представником позивача та відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 про закриття провадження у справі.
22 листопада 2021 року від ПАТ «Платинум Банк» надійшло клопотання про врахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18.
Розглянувши клопотання представника ОСОБА_3 про закриття касаційного провадження, колегія суддів зазначає наступне.
У частині першій статті 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Тлумачення частини першої статті 55 ЦПК України свідчить, що процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 248 ЦПК України представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків
З метою вчинення невідкладних дій, а саме для захисту прав довірителя і її спадкоємців, 11 серпня 2020 року представник ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від
14 липня 2020 року.
13 листопада 2020 року представник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про зупинення провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника позивача. До заяви представник додала копії: свідоцтва про смерть ОСОБА_1 від 20 липня 2020 року серії НОМЕР_1 , витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть від 20 липня
2020 року № 00027099841, свідоцтва про народження ОСОБА_5 від
14 грудня 1961 року серії НОМЕР_2 .
Таким чином, представник Форманюк О. М. зберігала свої повноваження після смерті позивача, вчиняючи дії з метою недопущення виникнення збитків, зокрема для спадкоємців померлого довірителя, а тому касаційна скарга за її підписом не може вважатись такою, яка підписана особою, яка не мала права її підписувати.
Схожий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 травня
2018 року у справі № 523/17848/16-ц (провадження № 61-7120св18), від 12 вересня 2018 року у справі № 465/3585/14-ц (провадження № 61-21282св18).
За таких обставин у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 про закриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті
396 ЦПК Україниналежить відмовити.
Керуючись статтями 48, 55, 260, 396 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 про закриття касаційного провадження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
І. О. Дундар