Справа № 638/14875/21 (1-кс/638/2219/21) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/2006/21 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: бездіяльність слідчого, прокурора
29 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2021 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора та не реєстрацію в ЄРДР заяви про підозру у службовому підробленні постанов про закриття кримінальних проваджень,-
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2021 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора та не реєстрацію в ЄРДР заяви про підозру у службовому підробленні постанов про закриття кримінальних проваджень.
На зазначену ухвалу ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду. Ухвалу вважає незаконною та необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, що суперечить ст. 94 КПК України. Також вважає, що судовий розгляд в суді першої інстанції був неповним та упередженим, що суперечить ст. 2 КПК України.
Разом з тим, апеляційна скарга містить клопотання про розгляд апеляційної скарги без її участі, оскільки не бажає брати участь у апеляційному перегляді.
Прокурор, відповідно до ч.1 ст. 135 КПК України, був належним чином повідомлений засобами телефонного зв'язку про дату та час та місце розгляду апеляційної скарги, однак у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності прокурора та заявника ОСОБА_6 , оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення розгляду без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення заявника підозрюваного та його захисника ОСОБА_7 , колегія суддів, дослідивши матеріали провадження та перевіривши ухвалу, у відповідності з нормами ст. 404 КПК України, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_6 звернулася до суду із скаргою на бездіяльність прокурора та нереєстрацію в ЄРДР заяви про підозру у службовому підробленні постанов про закриття кримінальних проваджень.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, слідчий суддя посилався на вимоги, зазначені в ст. 214 КПК України, згідно яких, а саме ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відповідно до змісту скарги, поданої ОСОБА_6 , вбачається, що ОСОБА_6 до прокурора подано «заяву про підозру», у зв'язку з чим і оскаржено бездіяльність щодо невнесення відомостей про підозру, в той час як на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто скарга не підлягає розгляду в порядку визначеному ст.ст.303-307 КПК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з наступних підстав.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому.
Згідно з ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України, в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. У п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Процесуальна можливість подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст.303 КПК України.
Зокрема, ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вимогами ч.1 та ч. 2 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань..
Зі змісту скарги заявника вбачається, що вона просила суд зобов'язати прокурора Шевченківської окружної прокуратури внести до ЄРДР заву про підозру у службовому підробленні постанов про закриття кримінальних проваджень.
За своїм змістом заява ОСОБА_6 є неконкретною щодо фактичних обставин, а тому, колегія суддів погоджується з обґрунтованістю висновків слідчого судді суду першої інстанції і одночасно роз'яснює, що відповідно до вимог, зазначених в ст. 214 КПК України, ОСОБА_6 має право подати саме заяву про вчинення кримінального правопорушення, яка підлягає вирішенню в порядку ст. 214 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 законним і обґрунтованим. Відповідно, ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2021 року- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді