Провадження № 33/803/1745/21 Справа № 206/2357/21 Суддя у 1-й інстанції - Кушнірчук Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В.
07 грудня 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , переглянувши апеляційну скаргу захисника Обозного А.В., на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2021 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-
Постановою суду від 20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження за закінченням строків накладення стягнення.
Районний суд встановив, що 21 травня 2021 року о 13 годині 00 хвилин, у м. Дніпрі по вул. Гаванська, б. 9, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF, державний номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді з прилеглої території будинку № 9 по вул. Гаванська, не надала переваги в русі автомобілю NISSAN X-TRAIL, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 10.2 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Обозний А.В. просить скасувати постанову суду та зарити провадження стосовно ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги захисник обгрунтовує тим, що рішення суду незаконне, оскільки було винесено суперечливе рішення про визнання винною ОСОБА_2 та закриття стосовно неї провадження, що суперечить положенням ст. 247 КУпАП. При цьому, апелянт зазначає, що під час закриття провадження по строкам притягнення до відповідальності вина особи не встановлюється, що зазначено в рішенні ЄСПЛ “Грабчук проти України” від 26 вересня 2006 року. Крім того, захисник зазначає, що зіткнення здійснив водій автомобіля NISSAN X-TRAIL - ОСОБА_3 , в стоячий автомобіль VOLKSWAGEN GOLF. Крім цього, захисник зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не є доказом у справі, так як працівник поліції не є експертом, а тому не міг встановити порушення ПДР України. Разом з цим, в письмових поясненнях ОСОБА_2 , не вірна дата документу, який не був підписаний працівником поліції, а також ОСОБА_4 не є спеціалістом у галузі права, тому не могла усвідомлювати дійсних обставин. Не є доказом у справі й схема ДТП, оскільки є додатком до протоколу. Захисник вказує, що судом безпідставно не було взято до уваги пояснення ОСОБА_2 надані в суді І інстанції. Вина ОСОБА_2 спростовується висновком експерта № СЕ-19/104-21/21389-ІТ.
До початку апеляційного перегляду від представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката Чухало Ю.М. було отримано заяву про перенесення справи, у звязку із зайнятістю адвоката в іншому судовому засіданні, але апеляційний суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 294 КУпАП, учасники перегляду завчасно повідомленні належним чином, справа вже переносилася, що на переконання апеляційного суду не перешкоджає здійснити перегляд.
В апеляційному суді ОСОБА_2 підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників перегляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Висновки суду першої інстанції про визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є законними та обґрунтованими.
У відповідності до ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Районний суд дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи.
В суді І інстанції ОСОБА_2 пояснила, що вона виїздила з прилеглої території по вул. Гаванська, 9. Ліворуч і праворуч від неї на узбіччі дороги стояли припарковані автомобілі, що заважало повному огляду, тому вона трохи виїхала на дорогу, пропускаючи автомобілі, що рухались у напрямку Південного мосту. Так вона стояла близько 20 секунд і за цей час чотири машини проїхали повз неї. Далі з'явився автомобіль NISSAN X-TRAIL, водій якого не об'їхав перешкоду, як усі, а не знизивши швидкості до повної зупинки скоїв зіткнення з її автомобілем. В апеляційному суді ОСОБА_2 надала аналогічні пояснення щодо обставин ДТП. Однак версію ОСОБА_2 апеляційний суд вважає дану версію такою, що суперечить матеріалам справи про адміністративне правопорушення.
Так, в районному суді водій ОСОБА_3 , пояснив, що він керував автомобілем NISSAN X-TRAIL по головній дорозі з дозволеною швидкістю руху, коли попереду нього, з прилеглої території виїхало авто VOLKSWAGEN. Він натискав на сигнал та намагався загальмувати до зіткнення. Авто стояло попереду нього та почало рухатися, це були секунди та сталося зіткнення. З письмових пояснень ОСОБА_3 видно, що вони є аналогічними наданим районному суду.(а.с.3)
Письмові пояснення потерпілого підтверджуються схемою місця ДТП з якої видно, що автомобіль VOLKSWAGEN виїжджаючи з прилеглої території не надав перевагу в русі автомобілю NISSAN, а також долученими до схеми фототаблицями на яких зафіксовано зіткнення. (а.с.5-6)
Стосовно пояснень ОСОБА_2 в частині того, що вона стояла близько 20 секунд, після того як трохи виїхала на дорогу, то апеляційний суд вважає їх не доведеними, оскільки такі пояснення спростовуються самими письмовими поясненнями останньої(а.с.4), в яких не йдеться про перебування її автомобіля в нерухомому стані. Окрім цього, ОСОБА_2 зазначила, що виїжджаючи з прилеглої території не побачила автомобіль NISSAN.
Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, тому доводи захисника про недопустимість доказів є необгрунтованими.
При цьому, районний суд вірно не взяв до уваги висновок експерта № СЕ-19/104-21/21389-ІТ, в якому встановлені невідповідності дій водія ОСОБА_3 вимогам п. 12.3 Правил з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з настанням даної ДТП. Дії водія ОСОБА_5 не відповідали вимогам п. 10.2 Правил дорожнього руху. Однак, у випадках, коли передбачені ст. 124 КУпАП, небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома або більше водіями транспортних засобів, суд, незалежно від наведених експертом висновків, повинен з'ясувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також, чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший водій можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків. Районний суд вірно встановив, що небезпека для учасників руху виникла саме з боку водія ОСОБА_1 , яка першою порушила ПДР України та мала технічну можливість запобігти зіткненню, шляхом виконання п. 10.2 ПДР, саме тому її дії й перебувають у причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою. Разом з цим, апеляційний суд погоджується з висновками суду І інстанції, що виконання судової експертизи проводилось за відсутності частини вихідних даних, необхідних для відповіді на поставлені експерту запитання, а тому висновок експерта не може беззаперечно свідчити, що ОСОБА_2 не вина у вчиненні ДТП.
Отже, під час апеляційного перегляду доводи захисника, що зіткнення здійснив водій автомобіля NISSAN X-TRAIL - ОСОБА_3 , в стоячий автомобіль VOLKSWAGEN GOLF, тому просив закрити справу стосовно ОСОБА_2 у звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не знайшли свого підтвердження, а матеріалами справи доведено, що правопорушниця порушила п.10.2 ПДР України, що викладено в протоколі про адміністративне правопорушення, які перебувають у причинному зв'язку з настанням ДТП.
Також, необґрунтованими є доводи, що суд закриваючи провадження за закінченням строків не повинен був визнавати ОСОБА_2 винною, оскільки відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, та інше. Оскільки ОСОБА_2 в районному суді оспорювала свою винність у вчиненні правопорушення, тобто наполягала на реабілітуючих обставинах, тому суд І інстанції законно перевірив пояснення правопорушниці та встановив її вину.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Обозного А.В. - залишити без задоволення.
Постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження за закінченням строків накладення стягнення - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Р.В.Мудрецький