Справа № 717/1498/21
08.12.2021 року смт. Кельменці
Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого - судді Телешмана О.В.,
з участю секретаря судового засідання Глібіщук М.Л.,
позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився;
представник позивача: Букатко Н.Б. в судове засідання не з'явилася.
відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_2 на його користь:
1.Заборгованість у розмірі 17000 гривні за договором позики грошей, який укладений 18 липня 2019 року.
2. Судові витрати по справі у розмірі 908 гривень та витрати по сплаті на правову допомогу адвоката в розмірі 6000 гривень.
Розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд, -
Представник позивача Букатко Н.Б. подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу в її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій позов визнала повністю та просить розглядати справу в її відсутності розстрочити виконання рішення суду.
Інші заяви та клопотання не надходили.
Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.
Судом також встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 18 липня 2019 року був укладений усний договір позики згідно якого позивач передав відповідачу 17000 гривень, що підтверджується копією розписки відповідача ОСОБА_2 і остання отримала дану суму грошей згідно даної розписки, що підтверджується копією розписки відповідача від 18 липня 2021 року. Згідно даної розписки відповідач зобов'язалася повернути борг до 30.01.2020 року, проте до даного часу борг не повернула.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Проте, відповідач в порушення умов договору, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовився від своїх зобов'язань за цим договором, порушив свої зобов'язання по поверненню суми позики за цим договором. Згідно ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч.1. ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
Відповідачка позов визнала повністю.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності визнаних відповідачем обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
В порушення ст.81 ЦПК України відповідач не надала суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що заборгованість за договорами позики грошей в загальній сумі 17000 гривень вона сплатила позивачу.
Враховуючи наведені вище обставини та законодавство, яке регулює кредитні та зобов'язальні правовідносини, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю і слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 17000 грн. боргу за договорами позики грошей.
Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідач визнав позов повністю, тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч. 3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що розмір даних витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.3 ч.2, ч.3,4,6 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивачем витрачено на професійну правничу допомогу 6000 грн.
Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на суму, зазначену адвокатом та витрачені позивачем, є документально підтвердженими, вони частково співмірні зі складністю цієї справи, наданими адвокатами обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, та частково відповідають критерію розумності їхнього розміру, тому суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, становить 3000 гривень.
Враховуючи наведене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 3000 грн. судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Згідно до пункту 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 454 гривні в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат у вигляді судового збору і повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч.1 ст.217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Враховуючи наявність у відповідача на утриманні неповнолітньої дитини, яку вона виховує самостійно, суд вважає за можливе розстрочити виконання даного рішення на 6 місяців.
На підставі ст. ст. 525,526, 610 - 612,623,625,629,1046 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 9-13, 81, 141, 200, 206, 217, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 ) 17000 (сімнадцять тисяч) гривень боргу.
Стягнути з ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 ) 3000 (три тисячі) гривень судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката.
Стягнути з ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 ) 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні судових витрат у вигляді судового збору.
Повернути позивачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову тобто 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні судових витрат у вигляді судового збору.
Розстрочити виконання даного рішення суду на 12 (дванадцять) місяців.
Стягувати з ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 ) 2833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) гривні 33 (тридцять три) копійки щомісячно.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 08.12.2021 року.
Суддя Телешман О.В.