Справа № 953/5351/21
н/п 2/953/2175/21
13 серпня 2021 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Лях М.Ю.,
при секретарі Хомінської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №966 від 17.01.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., щодо стягнення з позивача заборгованість у розмірі складає 26 825,71 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 17.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі № 966 про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» заборгованості за кредитним договором № 92304811000, укладеного 01.11.2013 у розмірі 26825,71 гривень. В подальшому 28.05.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Попляк В.В. за заявою відповідача з метою примусового виконання вищевказаного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження № 62199021. Позивач вважає, що виконавчий напис від 17.01.2020 року № 966, був вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. з порушеннями законодавства, за відсутності безспірної заборгованості позивача перед відповідачем та з порушенням строку позовної давності, строку давності вчинення виконавчого напису, тому виконавчий напис не підлягає виконанню.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 07.04.2021 р. у справі відкрито спрощене позовне провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач та його представник до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляд справи повідомлені належним чином, представник позивача подав заяву про ухвалення заочного рішення, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити на підставі наявних доказів у справі.
Представник відповідача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до судових засідань не з'явився, причину неявки не сповістив. Відзив на позов, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Третя особа, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, до судових засідань не з'явилась, причину неявки не сповістила. Будь-яких письмових пояснень, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.
Третя особа, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк В.В., про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, до судових засідань не з'явилась, причину неявки не сповістила. Будь-яких письмових пояснень, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, перевіривши доводи, викладені позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи в їх системному взаємозв'язку приходить до наступного.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Судом встановлено, що між ПАТ «УКРСИББАНК» та позивачем ОСОБА_1 був укладений договір № 92304811000 про надання споживчого кредиту від 01.11.2013.
Право вимоги за Договором № 92304811000 про надання споживчого кредиту від 01.11.2013 року перейшло від ПАТ«УКРСИББАНК до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» на підставі Договору відступлення права вимоги № 02/10/2019-ФА, укладеного 02.10.2019.
17.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі № 966 про стягнення з позивача заборгованості у розмірі 26825,71 гривень.
Згідно виконавчого напису від 17.01.2020 р. № 966 право вимоги за Договором № 92304811000 про надання споживчого кредиту від 01.11.2013 року перейшло від ПАТ«УКРСИББАНК до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» на підставі Договору відступлення права вимоги № 02/10/2019-ФА, укладеного 02.10.2019. Тобто вже після спливу строку давності вчинення виконавчого напису.
В подальшому 28.05.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Попляк В.В. за заявою відповідача з метою примусового виконання вищевказаного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження № 62199021.
28.05.2020 приватним виконавцем були винесені: постанова про відкриття виконавчого провадження, якою було постановлено стягнути з Позивача заборгованості у розмірі 27125,71 грн., постанова про стягнення з боржника основної винагороди якою було постановлено стягнути основну винагороду у розмірі 2712,57 грн. та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою було постановлено стягнути загальну суму мінімальних витрат 159,00 грн.
Відповідно до норм статей 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).
Згідно статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до п. 1 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Пунктом 4 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 22 лютого 2012 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» передбачено, що виконавчий напис має містити: дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача; найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, під яким виконавчий напис зареєстровано; дату набрання чинності виконавчим написом; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання; підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою; інші відомості, передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно із п. 3.5. глави 16 вищевказаного Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.
Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
При цьому вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд під час вирішення спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16).
Крім того, згідно правової позиції, яка викладена Верховним Судом України в постанові від 20.05.2015 року у справі № 6-158цс15, можна говорити про правильність вчиненої нотаріальної дії у вчиненні виконавчого напису лише за умови що: 1) нотаріусу надані всі необхідні документі, визначені Переліком, що підтверджують безспірність заборгованості; 2) за наявності доказів належного направлення відповідачем письмової вимоги про усунення порушень; та 3) наявності доказів належного отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.
Відповідно до вимог статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, про наявність правових підстав для визнання виконавчого напису від 17.01.2020 року № 966, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, таким, що не підлягає виконанню, оскільки: відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться від 29 червня 1999 р. № 1172 у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України (в редакції чинній на момент укладення договору), не передбачено можливості вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені.
Крім того, строк позовної давності (строк вчинення нотаріального напису) щодо звернення стягнення за Договором № 92304811000 відповідно до умов договору, сплив 02.01.2018. Зокрема, згідно п. 1.4. Договору № 92304811000 позичальник зобов'язується повертати кредит, проценти за кредит інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до Графіка, що викладені у Додатку № 1 Договору але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 01.01.2015 р. Отже, з дня виникнення права вимоги і до моменту вчинення виконавчого напису минуло більше трьох років, що прямо суперечить статті 88 Закону України «Про нотаріат».
Відповідачем не надано суду доказів отримання боржником, позивачем по справі, письмової вимоги від ПАТ «УКРСИББАНК» або відповідача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» про усунення порушень за Договором № 92304811000 про надання споживчого кредиту від 01.11.2013.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За таких обставин, враховуючи, що матеріалах даної цивільної справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що нотаріус дійсно належним чином переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 за спірним виконавчим написом, суд вважає позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.03.2021 забезпечено позов по даній цивільній справі шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №62199021 за виконавчим написом №966, вчиненого 17.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АЛАНД» заборгованості в сумі 26825,71 грн., яке знаходиться в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляк Володимира Володимировича до набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Таким чином, суд роз'яснює, що заходи забезпечення позову по даній справі, вжиті ухвалою суду від 29.03.2021, у зв'язку із задоволенням позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи у відповідності до положень ч. 7 ст. 158 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 908 грн. 00 коп. та сума сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 454 грн. 00 коп.
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом першим частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина третя статті 137 ЦПК України).
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат,які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судомна підставі поданих сторонами доказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно матеріалів справи 01.03.2021р. між ОСОБА_1 та адвокатом Романаускас В. укладено договір про надання правничої допомоги №9.
Відповідно до Договору про надання правничої допомоги предметом є правнича допомога, яку адвокат зобов'язався надати клієнту по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а саме: складання позовної заяви, адвокатських запитів, заяв, скарг, клопотань, процесуальних та інших документів правового характеру, підготовка до розгляду вищезазначеної справи, збір доказів, підготовка розрахунків.
23.03.2021р. ОСОБА_1 та адвокат Романаускас В. підписали акт про надання правничої(правової допомоги) до договору про надання правничої допомоги № 9 від 01.03.2021р., згідно якого загальна вартість наданої професійної правничої допомоги складає 10000 грн.
Згідно наданої квитанції № 2 від 18.03.2021 ОСОБА_1 сплачено адвокату Романаускас В. за правничу допомогу за договором № 9 від 01.03.2021р. -10000 грн.
З урахуванням обставин справи, обсягу надання адвокатом Романаускас В. правових послуг, розмір витрат на професійну правничу допомогу суд вважає обґрунтованим.
Таким чином, з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81,89, 141, 259, 263, 264-265, 280-284, 289, 351, 352, 354,355 ЦПК України, ст.ст. 34, 87-89 Закону України «Про нотаріат» суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 17 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за № 966, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» заборгованості за Договором № 92304811000 про надання споживчого кредиту від 01.11.2013 року у розмірі 26825,71 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», ідентифікаційний код юридичної особи: 42642578, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, офіс. 301, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 1362,00 грн., а також витрати, пов'язані з розглядом справи: на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», ідентифікаційний код юридичної особи: 42642578, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, офіс. 301;
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, адреса: АДРЕСА_2 ;
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович, адреса: 61003 м. Харків, пров. Подільський,5, оф.11.
Суддя -