Справа № 639/4171/21
Провадження № 2-о/639/110/21
02 грудня 2021 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Гаврилюк С. М.,
секретар судового засідання - Пивоварова Т. В.,
за участю заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 639/4171/21 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хмільницька районна рада, про встановлення факту родинних відносин,
установив:
Заявник звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова із заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а він являється його батьком.
В обґрунтування заяви посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько заявника - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина. Відповідно до заповіту від 04.03.2008 ОСОБА_2 заповів усе майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, у тому числі все те, що належало останньому на день смерті і на, що мав право за законом, своєму синові - ОСОБА_1 . Заявник є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 . На підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом, спадкова справа ОСОБА_2 зареєстрована в Літинській державній нотаріальній конторі. Однак, нотаріусом Літинської державної нотаріальної контори було встановлено, що на письмовий запит від 13.04.2021 в Літинський районний відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) отримана інформація про наявність в архіві актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Актовий запис від 02.04.1967 № 15 по Журавненській сільській раді Хмільницького району Вінницької області складений за заявою ОСОБА_2 . При цьому відомості про батька не заповнені, а зазначено, що по заяві матері ім'я записано ОСОБА_2 . Заявник зазначає, що 16.04.1950 мати заявника, ОСОБА_5 , зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 . 14.02.1968 батьки заявника, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , уклали шлюб. Жодні документи, які б підтверджували усиновлення ОСОБА_3 ОСОБА_2 , або зміну імені ОСОБА_3 на ОСОБА_1 , відсутні. Таким чином, у зв'язку з відсутністю в актовому записі від 02.04.1967 № 15 відомостей про батька, заявник не має можливості документально підтвердити факт наявності родинних відносин між ним та ОСОБА_2 , та як наслідок не може отримати свідоцтво про право на спадщину. У зв'язку з викладеним ОСОБА_1 вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
25.06.2021 ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова прийнято заяву до розгляду, відкрито окреме провадження у справі та призначено судове засідання (а.с. 37).
19.08.2021 ухвалою суду витребувано з Літинської державної нотаріальної контори Вінницької області належним чином завірену копію спадкової справи, відкритої після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , заведену 28.10.2020 та зареєстровану у Спадковому реєстрі за № 66657265 (а.с. 49).
02.12.2021 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, задоволено клопотання заявника щодо долучення до матеріалів справи письмових доказів.
У судовому засіданні заявник підтримав заяву у повному обсязі, просив задовольнити її, посилаючись на обставини, викладені у заяві.
Заінтересованою особою Хмільницькою районною радою подано до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, в якій також зазначено, що при винесенні рішення Хмільницька районна рада покладається на розсуд суду із врахуванням наявних відомостей, що містяться у матеріалах справи (а.с. 44)
Вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Виходячи з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 80 років помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 16.10.2020 виконавчим комітетом Журавненської сільської ради Літинського району Вінницької області, актовий запис № 33 (а.с. 17).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина та згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 28.10.2020 № 62249923 у Літинській державній нотаріальній конторі зареєстровано спадкову справу ОСОБА_2 за № 66657265 (номер у нотаріуса: 383-2020) (а.с. 19).
Відповідно до копії дубліката заповіту, посвідченого секретарем виконкому Журавненської сільської ради 04.03.2008, зареєстрованого в реєстрі за № 478, справжність підпису на якому засвідчено секретарем виконавчого комітету Журавненської сільської ради Літинського району Вінницької області 20 жовтня 2020 року та зареєстровано в реєстрі за № 146, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: усе майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, у тому числі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він матиме право за законом, останній заповідає своєму синові ОСОБА_1 , 1967 р.н. (а.с. 18).
Згідно з копією довідки від 14.04.2021 № 326/02-14, виданої Літинською державною нотаріальною конторою Вінницької області, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14).
28.10.2020 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Літинської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_2 (а.с. 58).
Проте згідно відповіді завідувача Літинської державної нотаріальної контори Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 14 квітня 2021 року № 325/02-14 підстави для зазначення у свідоцтві про право на спадщину за заповітом родинних відносин відсутні у зв'язку з тим, що не підтверджений факт, що спадкодавець є батьком ОСОБА_1 . Так державною нотаріальною конторою встановлено, що на письмовий запит від 13.04.2021 № 315/02-14 в Літинський районний відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) отримана інформація про наявність в архіві актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Актовий запис від 02.04.1967 № 15 по Журавненській сільській раді Хмільницького району Вінницької області складений за заявою ОСОБА_2 . При цьому відомості про батька не заповнені, а зазначено, що по заяві матері ім'я записано ОСОБА_2 . Додатково надано свідоцтво про одруження НОМЕР_2 14.02.1968 ОСОБА_2 , 1940 року народження, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3, видане повторно відділом запису актів громадянського стану Літинської районної державної адміністрації Вінницької області 19.12.1997. 16.04.1950 ОСОБА_5 у віці 24 роки зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 у виконавчому комітеті Журавненської сільської ради Літинського району Вінницької області, що підтверджуються повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 0030336796 від 13.04.2021. Жодні документи, які б підтверджували усиновлення ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , або зміну імені ОСОБА_3 на ОСОБА_1 , не надані. У зв'язку з відсутністю документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, немає законних підстав для зазначення в свідоцтві про право на спадщину за заповітом родинних відносин (а.с. 15-16, 66 зв.сторона - 67).
Так з матеріалів справи установлено, що 16 квітня 1950 р. ОСОБА_6 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , про що Виконавчим комітетом Журавненської сільської ради Літинського району Вінницької області 16.04.1950 зроблено відповідний актовий запис за № 6. Прізвище дружини після реєстрації шлюб - ОСОБА_5 (а.с. 64).
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 про що 02.04.1967 Журавненською сільською радою Хмільницького району Вінницької області зроблено запис акта про народження № 15, в якому зазначено відомості про батьків, а саме навпроти графи «мати» вказано «прізвище» - « ОСОБА_5 », «ім'я» - « ОСОБА_5 », «по батькові» - « ОСОБА_5 », дані про батька не заповнено. У графі «прізвище, ім'я, адреса заявника, номер його паспорта або іншого документа, що посвідчує особу» зазначено « ОСОБА_2 , село Журавне Хмільницького району Вінницької області», серію та номер документа, що посвідчує цю особу не зазначено. У графі «підпис почесного батька і почесної матері» вказано «по заяві матері ім'я батька присвоєно ОСОБА_1 » (а.с. 65 зв.сторона - 66).
З копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 19 грудня 1997 р. Виконкомом Журавненської с/ради Літинського району Вінницької області, вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 одружились 14.02.1968, про що в книзі реєстрації актів про одруження 14 лютого 1968 року зроблено запис за № 4. Прізвища після одруження: чоловіка - ОСОБА_1 , дружини - ОСОБА_11 (а.с. 13, зв.сторона 63).
Заявник вважає, що родинні відносини між ним та ОСОБА_2 підтверджуються витягом із погосподарської книги № 15 Журавненської с/ради за 1974-1976 р.р. від 14.04.2021 № 188-02/23-05, де зазначено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Однак дослідивши копію витягу із погосподарської книги № 15 Журавненської с/ради за 1974-1976 р.р. від 14.04.2021 № 188-02/23-05 , судом встановлено, що ОСОБА_5 зазначена як голова домогосподарства, а навпроти графи «відношення до члена домогосподарства» вказано саме відношення осіб, які зазначені співмешканцями, до ОСОБА_5 . Так згідно цієї графи ОСОБА_2 є чоловіком ОСОБА_5 , а ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 є дітьми ОСОБА_5 (а.с. 20).
Аналогічне вбачається і з копії сторінки самої погосподарської книги (а.с. 21).
У судовому засіданні ОСОБА_1 надано суду копії документів, які на його думку підтверджують факт того, що його прізвище « ОСОБА_11 » було незмінним протягом усього життя, а саме: копії закордонного паспорту СРСР від 01.11.1991, водійського посвідчення від 10.06.1988, свідоцтва учбово-курсового комбінату «Закарпатстрой» від 22.05.1990, військового квитка від 22.11.1985, віньєтки випуску 8-го класу 1981-1982 рр., віньєтки випуску 1982-1985 рр. та копії фотокарток.
Утім матеріали справи не містять жодних документів, які б підтверджували усиновлення ОСОБА_3 ОСОБА_2 , або зміну імені « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_1 ».
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема на підставі п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Таким чином, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується з наступним вирішенням спору про право і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Згідно ст. 1217, ч. 1, 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Верховний Суд України в листі від 01 січня 2012 року Про Судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: - спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв'язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; - особи, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; - інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).
При цьому, до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.
Родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями "родичі", "родинні стосунки" охоплюється коло осіб, які пов'язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням. Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення.
Проте, таких доказів суду не надано.
Встановлення факту родинних відносин може мати місце, якщо з певних причин зазначений факт не був зареєстрований органами Державної реєстрації актів цивільного стану, у реєстрації цього факту було відмовлено або помилка органу Державної реєстрації актів цивільного стану у актовому запису має настільки давнє походження, що її виправлення має потягнути за собою цілу низку виправлення в інших актових записах.
Тому суд повинен перевірити наявність причин, за яких неможливо отримати документ, що посвідчує цей факт, а потім наявність цього факту.
До того ж статтею 318 ЦПК України визначено, що у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Однак заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Своїм процесуальним правом на подання клопотання про виклик у судове засідання свідків ОСОБА_1 також не скористався.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Аналізуючи наведені обставини, досліджені докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав щодо задоволення необгрунтованої заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин.
Окрім того, на думку заявника, у зв'язку з відсутністю в актовому записі від 02.04.1967 № 15 відомостей про батька, ОСОБА_1 не має можливості документально підтвердити факт наявності родинних відносин між ним та ОСОБА_2 та, як наслідок, не може отримати свідоцтво про право на спадщину.
Проте суд зазначає щодо помилковості таких висновків заявника про неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину, оскільки нотаріальною конторою йому роз'яснено лише про відсутність підстав для зазначення у такому свідоцтві щодо родинних відносин між спадкоємцем та спадкодавцем.
Отже ОСОБА_1 не позбавлений права отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 04.03.2008, проте без зазначення родинних відносин.
На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 5, 13, 76-81, 265, 293, 294, 315-319 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 13.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хмільницька районна рада, про встановлення факту родинних відносин.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання : АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Хмільницька районна рада, ЄДРПОУ 221728349, адреса місцезнаходження: Вінницька обл., м. Хмільник, вул. Столярчука, 1.
Повне рішення складено 08.12.2021.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя Світлана ГАВРИЛЮК